Поєднана дія водорозчинної форми кверцетину та інгібітора транскрипційного чинника AP-1 на дезінтеграцію органічного матриксу пародонта щурів за умов системного та локального введення ліпополісахариду Salmonella Typhi

Abstract

Метою роботи було дослідження поєднаної дії водорозчинної форми кверцетину та інгібітора фактора транскрипції AP-1 SR 11302 на біохімічні показники деполімеризації органічного матриксу пародонта при системному та місцевому введенні ліпополісахариду (ЛПС) S. typhi. Дослідження проводили на 25 білих щурах лінії Вістар масою 180-220 г, розділених на 5 груп: 1-ша включала інтактних тварин, 2-га - тварин після комбінованого системного і місцевого введення ЛПС, 3-а та 4-а групи - тварин, яким вводили відповідно ін'єкції водорозчинної форми кверцетину (10 мг/кг) та інгібітора активації AP-1 SR 11302 (1 мг/кг) 3 рази на тиждень, починаючи з 30-го дня системного введення ЛПС, у 5-а група щурів зазнавала поєднане введення воднорозчинної форми кверцетину і SR 11302. Було виявлено, що поєднана дія кверцетину та SR 11302 при системному і місцевому введенні ЛПС вірогідно знижувала у м'яких і кістковій тканинах пародонта концентрацію вільного оксипроліну та N-ацетилнейрамінової кислоти (NANA) порівняно з результатами окремого впливу цих засобів. При цьому вміст глікозаміногліканів не змінювався. Зроблено висновок, що поєднане призначення водорозчинної форми кверцетину та інгібітора активації AP-1 SR 11302 при системному і місцевому введенні ЛПС S. typhi є більш ефективним засобом корекції порушень сполучної тканини пародонта, ніж це відбувається при окремому застосуванні цих препаратів.

Целью работы было исследование сочетанного действия водорастворимой формы кверцетина и ингибитора фактора транскрипции AP-1 SR 11302 на биохимические показатели деполимеризации органического матрикса пародонта при системном и местном введении липополисахарида (ЛПС) S. typhi. Исследования проводились на 25 белых крысах линии Вистар массой 180-220 г, разделенных на 5 групп: 1-я включала интактных животных, 2-я - животных после комбинированного системного и местного введения ЛПС, 3-я и 4-я группы - животных, которым вводили соответственно инъекции водорастворимой формы кверцетина (10 мг/кг) и ингибитора активации AP-1 SR 11302 (1 мг/кг) 3 раза в неделю, начиная с 30-го дня системного введения ЛПС, 5-я группа крыс испытывала сочетанное введение водорастворимой формы кверцетина и SR 11302. Было обнаружено, что сочетанное действие кверцетина и SR 11302 при системном и местном введении ЛПС достоверно снижало в мягких и костной тканях пародонта концентрацию свободного оксипролина и N-ацетилнейраминовой кислоты (NANA) по сравнению с результатами отдельного влияния этих средств. При этом содержание гликозаминогликанов не изменялось. Сделан вывод, что сочетанное назначение водорастворимой формы кверцетина и ингибитора активации AP-1 SR 11302 при системном и местном введении липополисахарида S. typhi является более эффективным средством коррекции нарушений соединительной ткани пародонта, чем это происходит при отдельном применении этих препаратов

The aim of the present study was to investigate the co-effect produced by water-soluble form of quercetin and SR 11302, an inhibitor of AP-1 transcription factor, on biochemical depolymerization markers of periodontal organic matrix during systemic and local administration of S. typhi lipopolisaccharide (LPS). The studies were conducted on 25 white rats of the Wistar line weighing 180-220 g, divided into 5 groups: the 1st group included the intact animals, the 2nd group was made up of the animals subject to the combined systemic and local LPS administration, the 3rd and 4th groups included animals, which were given injections with water-soluble form of quercetin (10 mg / kg) and AP-1 activation inhibitor SR 11302 (1 mg / kg) respectively 3 times a week starting on the 30th day of the systemic LPS administration, and the 5th group involved rats, which were injected with co-administered water-soluble form of quercetin and SR 11302. It has been found out the the quercetin and SR 11302 co-administration during systemic and local LPS administration is accompanied with reduced concentration of free hydroxyproline and N-acetylneuraminic acid (NANA) in the soft and bone tissues of the periodontium compared with the results obtained during the separate administration of these agents. The content of glycosaminoglycans did not change. We can suggest that the co-administration of the water-soluble form of quercetin and SR 11302, the AP-1 activation inhibitor, during systemic and local administration of the S. typhi lipopolysaccharide is a more effective means of correcting disorders of the periodontal connective tissue than when the agents are used separately.