Діагностика пухлин із герміногенних клітин в позагонадних ділянках з погляду алгоритмів визначення метастазів карцином невідомої первинної локалізації

Abstract

Анализ случаев экстрагонадних тератом дает понять, что опухоли из герминогенных клеток, характерных для гонад взрослых, могут встречаться и в других участках, например, переднем средостении (тимусе) и средней линии мозга (герминомы эпифиза и области над турецким седлом), что в таких случаях требует дифференциальной диагностики с метастазами карцином другого происхождения. Точное диагностирование экстрогонадных опухолей из герминогенных клеток только путем рутинной окраски гематоксилин-эозин требует высокой квалификации и опыта, через их неспецифические клинические симптомы и вариативные морфологические характеристики. Среди онкоморфологов широко признано, что иммуногистохимическое исследование занимает важную роль в точной гистологической диагностике этих опухолей. Цель - исследовать особенности экспрессии иммуногистохимических маркеров и морфометрических показателей площади, периметра и «круглости» ядер в различных типах экстрагонадных опухолей из герминогенных клеток, по сравнению с аналогичными первичными опухолями яичников/яичек, для совершенствования диагностических алгоритмов. Материалы и методы. В работе проведено исследование биопсийного или послеоперационного материала 8 пациентов (группа 1) с экстрагонадными опухолями из герминогенных клеток и 16 пациентов с первичным герминогенными опухолями яичек/яичников (группа 2), которые были верифицированы после проведения иммуногистохимического исследования на базе морфологического отдела диагностического центра «Аптеки медицинской академии» за период с 2015 по 2018рр. Результаты. PLAP и CD117 имели наибольший процент экспрессии в семиномах / гернимомах обеих исследованных групп, морфологические показатели более чем в ̴ 3 раза по площади и ̴ 2 раза по периметру превышали показатели нормальных лимфоцитов (р<0,05). Экспрессия маркеров CD30, EMA и CK AE1/3 оказалась диагностически значимой в образцах эмбриональной карциномы, морфологические показатели в ̴ 2,1 раза по площади и ̴ 1,7 по периметру превышали показатели нормальных лимфоцитов (р<0,05). αFPположительных покраска было показательным для опухолей желточного мешка, для которых морфологические показатели более чем в ̴ 1,7 раза по площади и ̴ 1,5 по периметру превышали показатели нормальных лимфоцитов (р <0,05). Вывод. С учетом вариативности морфологических характеристик и возможности экстрагонадного расположения опухолей из герминогенных клеток, иммуногистохимическое исследование, дополненное морфометрией, становится важным инструментом в дифференциальной диагностике карцином без первичной локализации.

The analysis of cases of extragonadal teratomas makes it clear that tumours derived from germ cells and mainly characteristic of adult gonads can also occur in other areas, such as the anterior mediastinum (thymus) and midline brain (germinomas of the epiphysis and the area above the Turkish saddle), that requires differential diagnosis with metastases of carcinomas of other origin. Accurate diagnosis of estrogenic germ-cell tumours by only routine staining with haematoxylin-eosin requires high expertise and experience due to their non-specific clinical symptoms and variability of morphological characteristics. Tumour morphologists consider that immunohistochemical investigation plays an important role in accurate histological diagnosis of these tumours. The goal of this study is to explore the expression features of immunohistochemical markers and morphometric parameters of the area, perimeter and "roundness" of the nuclei in various types of extragonadal germ-cell tumours compared to similar primary ovarian / testicular tumours in order to improve diagnostic algorithms. A study was conducted on biopsy or postoperative samples taken from 8 patients (group 1) with extragonadal germ-cell tumours and from 16 patients with primary germ cell tumours of testicles / ovaries (group 2). The diagnoses were confirmed by immunohistochemical investigation on the basis of the pathologic department of the “Pharmacy of Medical Academy” Diagnostic Centre for 2015 to 2018. PLAP and CD117 had the highest percentage of expression in seminomas and gerninomas of both studied groups; morphological parameters were 3-fold higher in area and ̴2-fold higher around the perimeter then the values of normal lymphocytes (p<0.05). Expression of markers CD30, EMA and CK AE1/3 was diagnostically significant in samples of embryonic carcinoma, and morphological parameters ̴were ̴ 2.1 times higher in area and ̴ 1.7 along the perimeter that exceeded the values of normal lymphocytes (p<0.05). αFP-positive staining was indicative of yolk sac tumours, which morphological parameters were more than ̴ 1.7 times higher in the area and ̴ 1.5 times higher along the perimeter compared with the normal lymphocytes (p<0.05). Taking into account the variability of morphological characteristics and the possibility of extragonadal location of tumours derived from germ cells, immunohistochemical research supported by morphometry is an important tool in the differential diagnosis of carcinomas of unknown primary localization.

Аналіз випадків екстрагонадних тератом дає зрозуміти, що пухлини з герміногених клітин, які характерні для гонад дорослих, можуть зустрічатись і в позагонадних ділянках, наприклад, передньому середостінні (тимусі) і середній лінії мозку (герміноми епіфізу і ділянки над турецьким сідлом), що в таких випадках потребує диференційної діагностики з метастазами карцином іншого походження. Точне діагностування екстрагонадних пухлин з герміногенних клітин тільки шляхом рутинного фарбування гематоксилін-еозин (HхE) потребує високої кваліфікації та досвіду, через їх неспецифічні клінічні симптоми і варіативні морфологічні характеристики. Серед онкоморфологів широко визнано, що імуногістохімічне фарбування займає важливу роль у точній гістологічній діагностиці цих пухлин. Мета – дослідити особливості експресії імуногістохімічних маркерів та морфометричних показників площі, периметру та «круглості» ядер у різних типів екстрагонадних ПГК, порівняно із аналогічними первинними пухлинами гонадної локалізації, для вдосконалення діагностичних алгоритмів. Матеріали і методи. В роботі проведено дослідження біопсійного або післяопераційного матеріалу 8 пацієнтів (група 1) з екстрагонадними ПГК та 16 пацієнтів із первинним герміногенними пухлинами гонад (група 2), які були верифіковані після проведення імуногістохімічного дослідження на базі морфологічного відділу діагностичного центру «Аптеки медичної академії» за період з 2015 по 2018рр. Результати. PLAP і CD117 мали найбільший відсоток експресії в семіномах/гернімомах обох досліджених груп, морфологічні показники більше ніж в ̴ 3 рази за площею та ̴ 2 рази за периметром перевищували показники нормальних лімфоцитів (р<0,05). Експресія маркерів CD30, EMA і CK AE1/3 виявилась діагностично значущою в зразках ембріональної карцином, морфологічні показники в ̴ 2,1 рази за площею та ̴ 1,7 за периметром перевищували показники нормальних лімфоцитів (р<0,05). αFP -позитивне фарбування було показовим для пухлин жовткового мішка, для яких морфологічні показники більше ніж в ̴ 1,7 рази за площею та ̴ 1,5 за периметром перевищували показники нормальних лімфоцитів (р<0,05). Підсумок. З урахуванням варіативності морфологічних характеристик і можливості екстрагонадного розташування пухлин з герміногенних клітин, імуногістохімічне дослідження з використанням морфометрії стає важливим інструментом в диференціальній діагностиці карцином без первинної локалізації.