Прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого шкільного віку

Abstract

В дослідженнях останніх років відзначається ріст розповсюдженості зубощелепних аномалій, а показники їх частоти у дітей різних регіонів України свідчать про поліетіологічний характер даної патології. Закладка і формування організму обумовлена генетичними особливостями батьків, станом здоров'я матері, умовами перебігу вагітності, які, в свою чергу, схильні до впливу комплексу зовнішніх чинників: соціально-гігієнічних, екологічних та інших. Мета роботи. Розробити алгоритм і методику прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого шкільного віку. Матеріали і методи дослідження. При вивченні стану здоров'я дітей, які мають зубощелепні аномалії, був проведений ретроспективний аналіз умов внутрішньоутробного розвитку шляхом опрацювання даних з індивідуальних карт вагітних та історій пологів (74 дітей). Контрольну групу складали 67 дітей, які не мають зубощелепних аномалій. Були вивчені соціально-гігієнічні, екологічні, медико-біологічні фактори в сім'ях, де народилися діти, які мають і не мають зубощелепних аномалії. На підставі зібраних даних була складена матриця прогнозування розвитку зубощелепних аномалій у дітей молодшого дошкільного віку. Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспективний аналіз 74 дітей показав, що прогнозовані нами ступені ризику підтверджуються в 92,4% випадків. Решта 7,6% можемо пояснити приєднанням різних несприятливих факторів в постнатальному періоді, таких як шкідливі звички, умови харчування дитини і т.д. Як, показав аналіз, найбільш високі значення відносного ризику мають саме ті фактори, які є провідними у формуванні зубощелепних аномалій: спадкові (34,6 і 34,3), великий плід (35,3). Висновки. Проведення такого прогнозування у кожного новонародженого, а, отже, визначення ризику зубощелепних аномалій, дає можливість вже на ранніх етапах здійснювати профілактичні коригуючі заходи для попередження виникнення і розвитку зубощелепних аномалій у кожної дитини

В исследованиях последних лет отмечается рост распространенности зубочелюстных аномалий, а показатели их частоты у детей разных регионов Украины свидетельствуют о полиэтиологическом характере данной патологии. Закладка и формирование организма обусловлена генетическими особенностями родителей, состоянием здоровья матери, условиями протекания беременности, которые, в свою очередь, подвержены влиянию комплекса внешних факторов: социально-гигиенических, экологических и других. Цель работы. Разработать алгоритм и методику прогнозирования развития зубочелюстных аномалий у детей младшего школьного возраста. Материалы и методы исследования. При изучении состояния здоровья детей, имеющих зубочелюстные аномалии, был проведен ретроспективный анализ условий внутриутробного развития путем обработки данных с индивидуальных карт беременных и историй родов (74 детей). Контрольную группу составили 67 детей, которые не имеют зубочелюстных аномалий. Были изучены социально-гигиенические, экологические, медикобиологические факторы в семьях, где родились дети, имеющие и не имеющие зубочелюстные аномалии. На основании собранных данных была составлена матрица прогнозирования развития зубочелюстных аномалий у детей младшего дошкольного возраста. Результаты исследования и их обсуждение. Проведенный ретроспективный анализ 74 детей показал, что прогнозируемые нами степени риска подтверждаются в 92,4% случаев. Остальные 7,6% можем объяснить присоединением различных неблагоприятных факторов в постнатальном периоде, как вредные привычки, условия питания ребенка и т.д. Как показал анализ, наиболее высокие значения относительного риска имеют именно те факторы, которые являются ведущими в формировании зубочелюстных аномалий: наследственные (34,6 и 34,3), крупный плод (35,3). Выводы. Проведение такого прогнозирования у каждого новорожденного, а, следовательно, определение риска зубочелюстных аномалий, дает возможность уже на ранних этапах осуществлять профилактические корректирующие

Recent studied have pointed out an increase in the prevalence of maxillofacial anomalies, and the rates of their occurrence rate in children of different regions of Ukraine is an evidence of the polyetiologic nature of this pathology. The formation and development of the human body is predetermined by a number of factors including parental genetic characteristcs, the state of mother's health, and the course of pregnancy that, in turn, is amenable to the influence of some external factors, e.g. social, hygienic, environmental and others. The purpose of the work was to develop an algorithm and a technique for predicting the development of maxillofacial anomalies in young school-age children. The study of the health status of children with maxillofacial anomalies included a retrospective analysis of conditions during perinatal development by reviewing data from obstetric and perinatal records (74 children). The control group consisted of 67 children who had no maxillofacial anomalies. Social, hygienic, environmental, medical and biological factors were investigated in the families having the children with and without maxillodental anomalies. On the basis of the data collected, a matrix for predicting the development of maxillofacial anomalies in young school-age children was compiled. The retrospective analysis of 74 children has shown that the risks we predicted are confirmed in 92.4% of cases. The remaining 7.6% can be explained by the combination of various adverse factors in the postnatal period, such as bad habits, modes of baby's nutrition, etc. The results obtained have demonstrated the highest values of relative risks are due to the factors known as leading in the development of maxillodantal anomalies: heredity (34.6 and 34.3), large foetus (35.3). Applying this prediction algorithm to each newborn makes it possible to evaluate the risks of maxillodental anomalies and to carry out preventive and corrective measures in early period to prevent the onset and development of maxillofacial anomalies.