5-річна динаміка особливості геометрії лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від тактики лікування

Abstract

Вступ. Для пацієнта з ішемічною хворобою серця відновлення після реваскуляризації міокарда є складним процесом. Ремоделювання серця включає в себе після інфаркту міокарда, процеси гіпертрофії і дилятації, внаслідок чого порушується систолічно-діастолічна функції серця, що є додатковим чинниками ризику подій. У проспективних дослідженнях було показано зв’язок між розміром лівого шлуночка та ризиком появи серцево-судинних ускладнень. Беручи до уваги це, виникла потреба у проведенні нашого дослідження. Мета роботи: визначити поширеність типів геометрії лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця, післяінфарктний кардіосклероз залежно від лікувальної тактики: реваскуляризація чи консервативна терапія впродовж 60 місяців. Матеріал і методи: Обстежено 101 пацієнт віком 58,6±4,2 р. після реваскуляризації міокарда (n=71) та тільки з консервативним лікуванням (n=30), в яких впродовж 5 років оцінювали динаміку ЕхоКҐ параметрів серця. За значеннями індексу маси міокарда лівого шлуночка та відносної товщини лівого шлуночка визначали типи ремоделювання. Результати та обговорення. На початку спостереження в основній групі переважали пацієнти з концентричною гіпертрофія лівого шлуночка (50,0%), а з концентричним ремоделюванням лівого шлуночка - 24,1%. Нормальна геометрія у 14,8 % та ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка спостерігалися у 11,1%. У групі порівняння найчастіше спостерігалась ексцентрична гіпертрофія та концентричне ремоделювання лівого шлуночка по 29,6% кожна, трохи менше 25,9% концентрична гіпертрофія і найменше було нормальної геометрії (14,8%). Через 60 місяців у пацієнтів обох груп не зустрічалася нормальна геометрія лівого шлуночка та концентричне ремоделювання. В основній групі переважав концентричний тип (80,0%), а у групі порівняння - ексцентричний тип (55,6%). Висновки. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця, післяінфарктним кардіосклерозом у динаміці 5-річного спостереження прогресує гіпертрофія міокарда незалежно від лікування. Після реваскуляризації частіше розвивається концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, тоді як за умов консервативного лікування - ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка у поєднанні з систолічною дисфункцією та дилатацією лівого передсердя. Після реваскуляризації збільшення індексу асоціювалося із зростанням не тільки маси тіла, а й змінами ліпідного профілю та діастолічною гіпертензією

Introduction. For a patient with coronary heart disease, recovery from myocardial revascularization is a complex process. Cardiac remodeling involves, after myocardial infarction, hypertrophy and dilation, resulting in impaired systolic-diastolic cardiac function, which is an additional risk factor for events. Prospective studies have shown a relationship between left ventricular size and the risk of cardiovascular events. Given this, there was a need to conduct our research. Purpose: To determine the prevalence of types of left ventricular geometry in patients with coronary heart disease, post-infarction cardiosclerosis, depending on therapeutic tactics: revascularization or conservative therapy for 60 months. Material and Methods: We examined 101 patients aged 58.6±4.2 years after myocardial revascularization (n = 71) and with conservative treatment only (n = 30), in whom the dynamics of echocardiographic parameters of the heart were evaluated for 5 years. The values of remodeling myocardial mass index of the left ventricle and the relative thickness of the left ventricle were determined. Results and Discussion. At baseline, patients with concentric left ventricular hypertrophy (50.0%) and concentric remodeling (24.1%) predominated in the main group. Normal geometry in 14.8% and eccentric left ventricular hypertrophy were observed in 11.1%. In the comparison group, eccentric hypertrophy and concentric left ventricular remodeling were most commonly observed, 29.6% each, slightly less than 25.9% concentric hypertrophy, and the least was normal geometry (14.8%). After 60 months, patients with both groups did not experience normal left ventricular geometry and concentric remodeling. The concentric type (80.0%) was predominant in the main group, and the eccentric type (55.6%) in the comparison group. Conclusions. In patients with ischemic heart disease, postinfarction cardiosclerosis progresses in 5 year follow-up myocardial hypertrophy regardless of treatment. After revascularization, concentric left ventricular hypertrophy develops more often, whereas under conservative treatment, left ventricular eccentric hypertrophy is combined with systolic dysfunction and left atrial dilatation. After revascularization, an increase in the index was associated with an increase not only in body weight but also in changes in lipid profile and diastolic hypertension.