Порівняльно-вікова характеристика стану нейровегетативної регуляції шлунково-кишкового тракту у хворих в умовах інтенсивної терапії

Abstract

Вступ. Вегетативна нервова система вважається провідним адаптером організму до умов існування, що змінюються. Кишечник підданий масивним подразнюючим впливам, а тому активно регулюється вегетативною нервовою системою і сам же, водночас, є її регулятором. В умовах інтенсивної терапії пацієнти вегетативні реакції змінюються під дією індукторів критичного стану. Мета дослідження: порівняльний аналіз стану нейровегетативної регуляції шлунково-кишкового тракту у хворих в умовах інтенсивної терапії у віковому аспекті. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 70 пацієнтів які потребували ІТ. З них 30 – діти першого місяця життя і 40 дорослих пацієнтів. В дослідженні був застосований метод кардіоінтервалографії та оцінка ступеня гастроінтестинальної недостатності. Результати дослідження. Аналіз кардіоінтервалограм свідчив про відносно однакову напругу симпатичного відділу вегетативної нервової системи незалежно від віку. Проте у дітей, відносно дорослих, відмічений більш виражений відносний дисбаланс вегетативної регуляції на користь гуморальних симпатичних впливів, що значно підвищує індекс напруги в дитячому віці. Не дивлячись на виразну активність гуморального каналу регуляції вегетативного гомеостазу, вона не була фактором, що впливає на тяжкість синдрому гастроінтестинальної недостатності. Відтак, цей фактор можливо є тригерним у формуванні кишкової дисфункції, але не визначальним в формуванні його тяжкості. Кореляційні зв’язки в групі дорослих свідчать про переважання парасимпатичних впливів у формуванні синдрому гастроінтестинальної недостатності. Серед дітей, на відміну від дорослих, формування цього синдрому було пов’язано не скільки зі змінами парасимпатичного відділу, скільки із гіперсимпатикотонією. Висновки. Незалежно від віку, у пацієнтів в умовах інтенсивної терапії відмічається підвищення напруги симпатичного відділу вегетативної нервової системи. У дітей, відносно дорослих, відмічена значимо виражена активність гуморальних симпатичних впливів. В той же час, вирішальними факторами прогресування синдрому гастроінтестинальної недостатності у дорослих є парасимпатична активність, а у дітей – гіперсимпатикотонія.

Вступление. Вегетативная нервная система считается ведущим адаптером организма к меняющимся условиям существования. Кишечник подвергнут массивным раздражающим воздействиям, а потому активно регулируется вегетативной нервной системой, и сам же, одновременно, является ее регулятором. В условиях интенсивной терапии вегетативные реакции изменяются под действием индукторов критического состояния. Цель исследования: сравнительный анализ нейровегетативной регуляции желудочно-кишечного тракта у больных в условиях интенсивной терапии в возрастном аспекте. Материалы и методы. Под наблюдением находились 70 пациентов, нуждающихся в интенсивной терапии. Из них 30 - дети первого месяца жизни и 40 - взрослые пациенты. В исследовании были применены методы кардиоинтервалографии и оценки степени синдрома гастроинтестинальной недостаточности. Результаты исследования. Анализ кардиоинтервалограмм свидетельствовал об относительно одинаковом напряжении симпатического отдела вегетативной нервной системы вне зависимости от возраста. Однако у детей, по сравнению со взрослыми, отмечен более выраженный относительный дисбаланс вегетативной регуляции в пользу гуморальных симпатических влияний, что значительно повышает индекс напряжения в детском возрасте. Несмотря на выраженную активность гуморального канала регуляции вегетативного гомеостаза, она не была фактором, влияющим на тяжесть синдрома гастроинтестинальной недостаточности. Следовательно, этот фактор может быть триггерным в формировании кишечной дисфункции, но не определяющим в формировании его тяжести. Корреляционные связи в группе взрослых свидетельствуют о преобладании парасимпатических влияний в формировании синдрома гастроинтестинальной недостаточности. Среди детей, в отличие от взрослых, формирование этого синдрома связано не столько с изменениями парасимпатического отдела, сколько с гиперсимпатикотонией. Выводы. Независимо от возраста у пациентов в условиях интенсивной терапии отмечается повышение напряжения симпатического отдела вегетативной нервной системы. У детей, по сравнению со взрослыми, отмечена значимо выраженная активность гуморальных симпатических влияний. В то же время, решающими факторами прогрессирования синдрома гастроинтестинальной недостаточности у взрослых является парасимпатическая активность, а у детей - гиперсимпатикотония.

Introduction. The autonomic nervous system is considered to be the leading adapter of the body to changing conditions of existence The intestine is subjected to massive irritating effects, and therefore is actively regulated by the autonomic nervous system, and itself, at the same time, is its regulator. In intensive care conditions, autonomic reactions change under the influence of critical state inducers. The purpose of the study: a comparative analysis of the neurovegetative regulation of the gastrointestinal tract in patients under intensive care in an age-related aspect. Materials and methods. Under observation were 70 patients in need of intensive care. Of these, 30 are children of the first month of life and 40 are adult patients. The study applied methods of cardiointervalography and assessment of the degree of gastrointestinal failure syndrome. The results of the study. The analysis of cardiointervalograms showed a relatively equal tension of the sympathetic part of the autonomic nervous system, regardless of age. However, in children, in comparison with adults, a more pronounced relative dysbalance of autonomic regulation in favor of humoral sympathetic influences is noted, which significantly increases the stress index in childhood. Despite the pronounced activity of the humoral channel for regulating autonomic homeostasis, it was not a factor affecting the severity of gastrointestinal failure syndrome. Therefore, this factor may be trigger in the formation of intestinal dysfunction, but not determining in the formation of its severity. Correlation in the adult group indicates the predominance of parasympathetic influences in the formation of gastrointestinal failure syndrome. Among children, unlike adults, the formation of this syndrome is associated not only with changes in the parasympathetic department, but with hypersympaticotonia. Conclusions. Regardless of the age, in patients with intensive care, an increase in tension of the sympathetic part of the autonomic nervous system is noted. In children, compared with adults, a markedly pronounced activity of humoral sympathetic influences was noted. At the same time, parasympathetic activity is the decisive factor in the progression of gastrointestinal failure syndrome in adults, and hypersympathicotonia in children.