Визначення безпечних анатомічних параметрів перианальної ділянки при радикальних оперативних втручаннях з приводу пілонідальної хвороби у дітей

Abstract

Пілонідальна хвороба – поширена патологія, історія вивчення якої є досить довгою, що пояснює велику кількість теорій її виникнення й методів корекції. Однак наразі одним із оптимальних методів виконання радикального оперативного втручання при пілонідальній хворобі є операція, запропонована G.E. Karydakis у 1992 році. Однак відсутність чіткої анатомічної аргументації методики виконання даного оперативного втручання може призводити до пошкодження важливих анатомічних структур, що знаходяться у ділянці виконання оперативного втручання. Мета роботи: детально вивчити на мікроскопічному рівні будову м´язових тканин, що утворюють внутрішній та зовнішній сфінктери прямої кишки для можливості анатомічного обґрунтування вибору методу радикального оперативного втручання й визначити чіткі анатомічні орієнтири при виконанні хірургічного доступу. Матеріали і методи: у дослідженні виконано обстеження 10 трупів дітей, які прижиттєво не мали патології перианальної ділянки та малого тазу. Вік дітей складав від 12 до 17 років, серед яких було 5 дівчаток та 5 хлопчиків. Тканини, що досліджувались, були фіксовані в 10% розчині нейтрального формаліну протягом 24 – 48 годин, зневоднені. Гістологічні поперечні зрізи забарвлені гематоксиліном та еозином та за ван Гізоном. Результати дослідження та їх обговорення: при проведенні гістологічного обстеження видалених стовпчиків тканин, що розташовувались на 3`, 6`, 9` та 12` у положенні на спині, визначені основні морфометричні характеристики м`яких тканин перианальної ділянки з прицільним обстеженням зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Встановлено, що площа поперечного перерізу м’язових пучків останнього може значно варіювати в залежності від віку та статури дитини. Також чітко встановлено просторову структуру зовнішнього сфінктеру заднього проходу. Відповідно до морфометрії останній має форму еліпсу, витягнутого у передньо-задньому напрямку із центром, зміщеним у каудальному напрямку по відношенню то ануса. Висновок. 1) Анатомічна структура перианальної ділянки містить у товщі підшкірно-жирової клітковини волокна зовнішнього анального сфінктеру, що можуть бути пошкоджені при виконанні радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей. 2) Детальне вивчення анатомії перианальної ділянки дозволяє чітко визначити анатомічні орієнтири країв доступу при радикальних оперативних втручаннях з приводу пілонідальної хвороби у дітей. 3) Виконання радикальних оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби у дітей потребує більш детального вивчення, оскільки емпіричні рекомендації щодо їх виконання несуть у собі небезпеку порушення функціонування організму за рахунок пошкодження важливих анатомічних структур перианальної ділянки. 4) Дистальну межу розрізу при видалення пілонідальної кісти варто змістити не на 2 см від краю анального кільця, а на 3 см, оскільки існує ризик пошкодження частини сфінктерного апарату відхідника.

Pilonidal disease is a common pathology; the history of its investigating is quite long that can explain a large number of existing theories regarding its genesis and methods of correction. However, one of the best methods of performing radical surgery for pilonidal disease was the surgical intervention suggested by G.E. Karydakis in 1992. However, the lack of a clear anatomical reasoning for performing this surgery can lead to damage to important anatomical structures that are within the area of surgery. Objective: to carry out detailed study at the microscopic level the structure of muscular tissues forming the internal and external sphincters of the rectum to provide anatomical grounds for selecting the techniques of radical surgery and to determine clear anatomical landmarks when performing surgical access. Materials and Methods: the study was performed on 10 corpses of children who had no any perianal and pelvic pathology in their lifetime. The age of children (5 girls and 5 boys) ranged from 12 to 17 years. Tissue samples were fixed in 10% neutral formalin solution for 24-48 hours and then dehydrated. Histological cross sections were stained with hematoxylin and eosin and by van Gieson technique. Results and discussion. The histological examination of the removed blocks of tissues located at 3`, 6`, 9` and 12` in the dorsal position revealed the main morphometric characteristics of the soft tissues of the perianal area with a targeted examination of the external sphincter of the anus. It has been established that the cross-sectional area of the muscle bundles of the latter can vary significantly depending on the age and physique of the child. The spatial structure of the external sphincter of the anus has been described as well. According to morphometry, the latter is ellipse-shaped, elongated along the anterior-posterior direction with the centre displaced in the caudal direction relative to the anus. Conclusion. 1. The anatomical structure of the perianal area contains fibers of the external anal sphincter in the thickness of the subcutaneous fat, which can be damaged when performing radical surgery for pilonidal disease in children. 2. A detailed study of the anatomy of the perianal area enables to clearly identify the anatomical landmarks of the access edges in radical surgery for pilonidal disease in children. 3. The implementation of radical surgery for pilonidal disease in children requires more detailed study, since the empirical recommendations for their performing pose some risks of disruption of the normal body functioning due to damage to important anatomical structures of the perianal area. 4. The distal incision boundaries when removing the pilonidal cyst should be replaced not by 2 cm from the edge of the anal ring, but by 3 cm, as there is a risk of damage to part of the sphincter apparatus of the outlet.