Наукові праці. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Роль інтерактивних методів навчання у формуванні творчого компонента клінічного мислення майбутніх лікарів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Животовська, Лілія Валентинівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Бойко, Дмитро Іванович; Рудь, Марія Володимирівна; Боднар, Вадим АнатолійовичРозглянуто можливості використання інтерактивної методики «Шість капелюхів мислення» як засобу формування творчого потенціалу майбутніх лікарів, що сприяє реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі. The article discribes the possibilities of using the interactive «Six Thinking Hats» method as a means of forming the creative potential of future doctors, which contributes to the implementation of the competence approach in the educational process.Документ Вплив факторів навколишнього середовища на формування психічної адаптації та дезадаптації людини(Полтавський державний медичний університет, 2024) Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичПсихічна адаптація виступає як складна динамічна функціональна система біопсихосоціального пристосування особистості до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, що змінюються, а дезадаптація — як результат порушення функціонування цієї цілісної системи. Феноменологічно прояви дезадаптації виявляються передовсім у психічних, психосоматичних та поведінкових розладах.Документ Вплив фелінотерапії на формування стресостійкості в підлітковому віці(Полтавський державний медичний університет, 2024) Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісакова, П. Р.В умовах війни проблема стресу та стресостійкості для дітей та підлітків є актуальною як ніколи. У підлітковому віці виникнення стресу пов'язане із високою емоційною напругою, соціальною перенапругою (необхідністю вибудовувати індивідуальну модель спілкування з однолітками, вчителями), а також значними навантаженнями інформаційного характеру в процесі навчання.Документ Підготовка лікарів-слухачів за фахом «Медична психологія» на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаВимоги сучасного часу потребують висококваліфікованих фахівців у напрямку ментального здоров’я. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології вперше у поточному році здійснює підготовку лікарів-слухачів за фахом «Медична психологія» до якої залучено сімейних лікарів, педіатрів, психіатрів та інших фахівців терапевтичного профілю. Метою даного навчання є отримання знань теоретичної та практичної підготовки слухача з актуальних питань сучасної медичної психології.Документ Інтеграційні та інноваційні напрями розвитку медичної післядипломної освіти у сфері ментального здоров’я на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології за програмою MHGAP(Полтавський державний медичний університет, 2025) Герасименко, Лариса Олександрівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісаков, Рустам ІсроїловичЗростання рівня психічної патології в Україні свідчить про високу актуальність, доцільність і необхідність інтеграції в навчальний процес медичних установ глобальної програми ВООЗ «Mental Health Gap Action Programme» (mhGAP). Ця програма дає можливість підготувати фахівців із ментального здоров’я на циклах тематичного удосконалення післядипломної освіти, що сприятиме доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення медпрацівників первинної ланки. The increase in the level of mental pathology in Ukraine leads to the high relevance, expediency and necessity of integration into the educational process of medical institutions of the global program of WHO, Mental Health Gap Action Program (mhGAP). This program makes it possible to train mental health specialists in cycles of thematic improvement of postgraduate education, which will facilitate access to mental health care services by involving primary care medical workers.Документ Psychological and pedagogical aspects of overcoming the stigmatic attitude of future doctors towards patients with mental disorders(Полтавський державний медичний університет, 2025) Zhyvotovska, L. V.; Bodnar, L. A.; Bodnar, V. A.; Tarasenko, K. V.; Mohylnyk, A. I.; Животовська, Лілія Валентинівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Вадим Анатолійович; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Могильник, Антон ІгоровичThe article analyses the problem of stigmatisation of patients with mental disorders, the reasons for its occurrence and spread, and outlines possible ways to solve it. It is revealed that stigmatisation of mentally ill people is the first barrier to treatment and recovery: it leads to rejection of such persons, discrimination and exclusion from public life in various spheres. This becomes especially significant if patients encounter such attitudes among doctors, nurses and other healthcare professionals. The article describes the stigmatising attitude and negative approach to mentally ill people among medical students, which may be reflected in their professional activities as doctors in the future and negatively affect the quality of patient care. The results indicate that psychiatric practice, which involves close interaction between students and patients, can effectively reduce stigma. Therefore, the researchers advocate the inclusion of direct patient contact components in medical education to reduce prejudice and discrimination, which can improve the effectiveness of treatment of patients with mental illness. Thus, it has been established that the problem of stigmatisation of patients with mental disorders is highly relevant, even among healthcare professionals. The inclusion of components of direct interaction and close direct contact of future doctors with patients with mental disorders in educational programmes can increase acceptance and openness to them, as well as improve the effectiveness of treatment. В статті проаналізовано проблему стигматизації пацієнтів з психічними розладами, причини її виникнення та поширення, а також окреслені можливі шляхи її вирішення. Виявлено, що стигматизація психічно хворих є першим бар'єром, що перешкоджає лікуванню та одужанню: вона призводить до неприйняття таких осіб, їхньої дискримінації та виключення із суспільного життя в різних його сферах. Це стає особливо значущим, якщо пацієнти стикаються з таким ставленням серед лікарів, медичних сестер та інших медичних працівників. Описано стигматизуюче ставлення і негативний підхід до психічно хворих серед студентів-медиків, що може у майбутньому відображатися у їхній професійній діяльності як лікарів та негативно впливати на якість надання допомоги пацієнтам. Отримані результати вказують на те, що психіатрична практика, яка передбачає тісну взаємодію студентів з пацієнтами, може ефективно знизити рівень стигматизації. Тому дослідники виступають за включення компонентів безпосереднього контакту з пацієнтами в медичну освіту для зменшення упередженого ставлення та дискримінації, що може покращити ефективність лікування пацієнтів з психічними захворюваннями. Таким чином, встановлено, що проблема стигматизації пацієнтів з розладами психіки вкрай актуальна, навіть серед працівників медичної сфери. Включення в освітні програми компонентів безпосередньої взаємодії та тісного прямого контакту майбутніх лікарів з пацієнтами, які мають психічні розлади, може посилити прийняття та рівень відкритості до них, а також підвищити ефективність лікування.Документ Харчові звички як складові якості життя та стану здоров'я у студентів медиків в умовах воєнного часу (огляд літератури)(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2024) Приліпка, Катерина Олегівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Prylipka, K. O. ; Gerasimenko, L. O.; Ishchejkina, Yu. O.Актуальність даного дослідження зумовлена змінами, які відбуваються в житті молоді під впливом зовнішніх факторів, зокрема, у контексті військових дій. Студенти медичних вишів, як майбутні лікарі, є особливо вразливою групою, адже їхні професійні обов'язки передбачають високий рівень фізичного та психічного навантаження. Зміна харчових звичок під час військового часу може негативно вплинути на їхню якість життя та стан здоров'я. На сьогоднішній день вивчення та дослідження режиму харчування серед студентської молоді є часто обговорюваним питанням серед викладачів та науковців. Особливості формування власного раціону має цілий ряд особливостей. Часто у створенні режиму споживання їжі студенти не вбачають потреби, а харчуються, коли зможуть, або тільки тоді, коли справді зголодніють. Під час навчання у вищих навчальних закладах України студенти часто не дотримуються принципів раціонального та здорового харчування. Зазвичай молодь, яка розпочинає своє навчання у навчальних вузах уже має певні уподобання у виборі продуктів харчування, що сформувалися під впливом сімейних традицій, або ж просто готувалися вдома. Формування харчових звичок у особистості залежить від умов життя, емоційного стану, впливу оточуючого середовища, власного ставлення до форм тіла та моральних установок. В умовах сучасного світу, зокрема під час військових подій, питання здоров'я та добробуту молоді набувають особливої актуальності. Студенти медики, будучи майбутніми фахівцями у сфері охорони здоров'я, є важливими складовими змін у суспільстві. Їхні харчові звички, що формуються під впливом стресів і переживань, можуть суттєво впливати не лише на їх індивідуальне здоров'я, але й на якість медичних послуг, які вони надаватимуть в майбутньому. The relevance of this study is determined by the changes that occur in the lives of young people under the influence of external factors, in particular, in the context of military operations. Medical university students, as future doctors, are a particularly vulnerable group, because their professional duties involve a high level of physical and mental stress. Changing food habits during military time can negatively affect their quality of life and health. Today, the study and research of the diet among student youth is a frequently discussed issue among teachers and scientists. Features of the formation of one's own diet have a number of features. Often, students don't see the need to create a diet, but eat when they can or only when they're really hungry. While studying in higher educational institutions of Ukraine, students often do not follow the principles of rational and healthy nutrition. Usually, young people who start their studies at educational institutions already have certain preferences in choosing food products that were formed under the influence of family traditions, or simply prepared at home. The formation of eating habits in an individual depends on living conditions, emotional state, the influence of the surrounding environment, one's own attitude to body shapes and moral attitudes. In the conditions of the modern world, in particular during military events, the issues of health and well-being of young people become especially relevant. Medical students, being future specialists in the field of health care, are important components of changes in society. Their eating habits, formed under the influence of stresses and experiences, can significantly affect not only their individual health, but also the quality of medical services they will provide in the future. The purpose of our research is to study the relationship between the eating habits of medical students and the state of health in the conditions of modern challenges. We seek to find out how external factors, such as stressors and the unstable situation in the country, influence the food choices and health of young people. We believe that the results of this study can become the basis for developing recommendations for maintaining a healthy lifestyle among students of medical institutions, and can also be used to improve the quality of the educational process, because the quality of nutrition among young people has a direct impact on their work capacity, motivation to study. Eating habits are an important aspect of health, especially for medical students who need good physical and mental training. Wartime conditions in Ukraine create additional challenges that can affect students' nutrition and general health.Документ Аналіз проблем діагностики деменцій в Полтавській області(Громадська організація "Асоціація неврологів, психіатрів і наркологів України", ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2024) Кидонь, Павло Володимирович; Kydon, P. V.В статті порушене питання про причини відмінності нозологічної структури деменцій в Україні і світі та причини недостатнього рівня діагностики даної патології.Метою роботи було провести аналіз клінічної діагностики деменцій на основі даних первинної документації стаціонарних пацієнтів КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» за 2023 р. Були проаналізовані 626 історій хвороби пацієнтів з діагнозом деменція, дані нейровізуалізаційного, нейрофізіологічного та лабораторного обстеження, огляди суміжних спеціалістів. На основі проведеного аналізу були виділені та систематизовані основні проблеми, з якими зустрічаються практичні лікарі при діагностиці та диференційній діагностиці основних клінічних форм деменцій. Встановлено, що для вірної прижиттєвої діагностики деменцій необхідна комплексна праця сімейного лікаря, психіатра, невролога, інфекціоніста та лікарів інструментальної діагностики. Окрім ретельного аналізу клінічних феноменів, необхідно уважно зібрати анамнез, проаналізувати дані електроенцефалографії, нейровізуалізаційних та лабораторних методів обстеження. Вірно встановлений клінічний тип деменції дозволить призначити адекватну терапію, що в свою чергу призведе до підвищення якості та тривалості життя пацієнта, зупинці прогресування, а в деяких випадках і до регресу симптоматики когнітивного дефіциту. The article raises the question of the reasons for the difference in the nosological structure of dementia in Ukraine and the world and the reasons for the insufficient level of diagnosis of this pathology. The aim of the work was to conduct an analysis of the clinical diagnosis of dementia based on the data of the primary documentation of inpatients of the CE “Regional Institution of Mental Psychiatric Care of the Poltava Regional Council” for 2023. 626 medical histories of patients with a diagnosis of dementia, data of neuroimaging, neurophysiological and laboratory examinations, examinations of related specialists were analyzed. On the basis of the conducted analysis, the main problems encountered by practicing doctors in the diagnosis and differential diagnosis of the main clinical forms of dementia were identified and systematized. It has been established that the complex work of a family doctor, a psychiatrist, a neurologist, an infectious disease specialist, and doctors of instrumental diagnostics is necessary for correct lifetime diagnosis of dementia. In addition to a careful analysis of clinical phenomena, it is necessary to carefully collect the anamnesis, analyze the data of electroencephalography, neuroimaging and laboratory examination methods. A correctly established clinical type of dementia will allow prescribing adequate therapy, which in turn will lead to an increase in the quality and duration of the patient's life, a halt in progression, and in some cases to a regression of symptoms of cognitive deficits.Документ Екологічне виховання студентів-медиків як важлива складова підтримання ментального та фізичного здоров'я(Полтавський державний медичний університет, 2024-11) Животовська, Лілія Валентинівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Вадим АнатолійовичРезультатом належного рівня екологічної культури з її такими основними складовими, як екологічне виховання та екологічна освіта, є формування особистості медичного фахівця, здатного своєчасно і правильно вирішувати екологічні проблеми із мінімальним ризиком негативного впливу на оточуюче середовище та стан свого здоров’я і здоров’я населення, а також запобігання виникненню і поширенню екологічно обумовлених захворювань.Документ Кейс-метод як інноваційна методика навчання у процесі професійної підготовки фахівців зі спеціальності «Медична психологія»(ВСП «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету», Полтавський державний аграрний університет, 2024) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаДосвід впровадження та практичної реалізації методу кейсів у процесі професійної підготовки майбутнього лікаря, фахівця з медичної психології свідчить про зростання лікарської майстерності та фахової компетентності учасників інноваційних процесів, покращення якісних показників навчальних досягнень здобувачів. Суть кейс-методу полягає у пропозиції здобувачам освіти осмислити реальну професійну ситуацію, що може виникати під час роботи медичного психолога, опис якої водночас відображає не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які потрібно засвоїти для її вирішення.Документ Ускладнені кейс-ситуації як засіб активізації клінічної креативності здобувачів освіти при вивченні психіатрії(ВСП «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету», Полтавський державний аграрний університет, 2024) Скрипніков, Андрій Миколайович; Рудь, Вадим ОлексійовичСеред сучасних інноваційних методик навчання у процесі професійної підготовки медичних фахівців вагоме місце посідає метод кейсів. Ця технологія є однією з найбільш ефективних та цікавих методик навчання на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології, оскільки кейс є описом конкретної реальної ситуації, підготовлений за певним форматом і призначений для навчання майбутніх лікарів аналізу різних видів інформації, її узагальнення, навичок формулювання проблеми та вироблення можливих варіантів її вирішення відповідно до встановлених критеріїв.Документ Перспективи застосування методу «рівний-рівному» у закладах вищої медичної освіти(2024-02-28) Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Вородюхіна, Алла Кирилівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Bodnar, L. А.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Vorodyukhina, A. K.; Bodnar, V. А.Сучасне суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка молодих людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, ефективно встановлювати нові стосунки у динамічному сьогоденні. Самостійність, творчість, активність, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання. Впровадження інтерактивних методів навчання, сприяє створенню додаткових можливостей для оновлення змісту та методів викладання, а також поширення знань. Одним з новітніх методів інтерактивної освіти є принцип «Рівний-Рівному», що базується на специфічній взаємодії, особливій передачі інформації, і є технологією соціолого-педагогічного впливу, методом формування особистості, здатної приймати рішення самостійно, нести відповідальність за себе, власне життя і поведінку. Метод «Рівний-Рівному», або взаємне навчання, визначається як процес, в який залучені «люди приблизно однакового віку, які мають таке ж соціальне становище або аналогічні здібності». Тобто студенти беруть на себе роль викладачів для своїх однолітків. Така техніка заохочує студентів до активної участі у процесі навчання, розвиває критичне мислення, сприяє ефективній взаємодії, розвиває внутрішню мотивацію до вивчення дисципліни, і, як наслідок, поліпшує результати навчання. Також встановлено, що метод «Рівний-Рівному» забезпечує для викладача-однолітка більшу самоефективність в розвитку клінічних та педагогічних навичок, дозволяє стати зразком для наслідування з мотивацією приносити користь іншим і удосконалюватися як майбутній лікар. В статті проаналізовано основні форми застосування методу «Рівний-Рівному» за кордоном і в Україні та визначено перспективи впровадження цього методу в освітній процес вищої медичної школи. Застосування методу «Рівний-Рівному» у закладах вищої медичної освіти показало багатообіцяючі результати щодо підвищення залученості студентів і результатів навчання. Цей метод позитивно впливає на академічну успішність студентів, впевненість і задоволення від процесу навчання, а також має потенціал для трансформації традиційних підходів до викладання з подальшим підвищенням якості медичної освіти. Доведено, що взаємне викладання у медичній освіті є доцільним та ефективним. Тому вищим медичним навчальним закладам слід розглянути питання про включення цього методу у свої освітні стратегії з метою покращення результатів навчання своїх студентів. Modern society has new requirements for education, excluding the training of young people who can make critical decisions, find a way to communicate in a new environment, and effectively establish new relationships in a dynamic world. Personality characteristics, including independence, creativity, activity, the ability to adapt to rapid changes, become the most important at the present stage, wherein the forma tion of such features requires new approaches to the learning pro - cess. The implementation of interactive teaching methods contrib - utes to the creation of additional opportunities for the renewal of content and teaching methods, as well as the expansion of knowl - edge. The Peer-to-Peer principle is one of the newest methods of interactive education. This approach is based on specific interaction and special transfer of information, and is a technology of sociolog - ical and pedagogical influence, a method of forming a personality who can make decisions independently, be responsible for himself/ herself, own life and behavior. The peer-to-peer method, or Peer-toPeer learning, is defined as a process that involves people of approximately the same age who have the same social status or similar abilities. That is, students take on the role of teachers for their peers. This technique encourages students to actively participate in the learning process, develops critical thinking, promotes effective interaction, develops intrinsic motivation to study the discipline, and, as a result, improves learning outcomes. It has also been estab - lished that the Peer-to-Peer method provides the peer teacher with greater self-efficacy in developing clinical and teaching skills, allow - ing them to become a role model with the motivation to benefit oth - ers and improve as a future doctor. In the article, the authors analyzed the main forms of Peer-to-Peer method abroad and in Ukraine, and also identified the prospects for the implementation of this method in the educational process of higher medical school. The use of the Peer-to-Peer method in higher medical education institutions has shown feasibil - ity and effectiveness. This method has a positive impact on students’ academic performance, confidence and satisfac - tion with the learning process, and has the potential to transform traditional teaching approaches with a conse - quent improvement in the quality of medical education. Therefore, tertiary medical schools should consider incor - porating this method into their educational strategies to improve student learning outcomesДокумент Синдром емоційного вигорання(ТОВ «Медичний журнал «Нейроньюс», 2024) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.У статті наведено та систематизовано сучасні погляди на синдром емоційного вигорання. Описано етіопатогенетичні аспекти, клінічні ознаки, діагностику й профілактика емоційного вигорання. Інформацію надано з урахуванням сучасних поглядів на проблематику. The article presents and systematizes modern views on the syndrome of emotional burnout. Etiopathogenetic aspects, clinical signs, diagnosis and prevention of emotional burnout are described. The information is provided taking into account modern views on the issue.Документ Sleep problems in combatants with posttraumatic stress disorder and its acceptance(Полтавський державний медичний університет, 2024) Boiko, D. I.; Бойко, Дмитро ІвановичПротягом десятиліть проблеми зі сном набувають все більшої поширеності серед військовослужбовців. Поряд з цим участь в активних бойових діях сприяє розвитку стрес-асоційованих психічних розладів, які можуть супроводжуватися порушеннями сну. Однак в медицині сну не було достеменно вивчено роль прийняття проблем зі сном. Поряд з цим на сьогодні не було вивчено рівень прийняття проблем зі сном у комбатантів, а також його відмінностей за умови наявності ПТСР. Нами проведено клінічне дослідження 45 комбатантів, яких було розподілено на 2 групи: група 1 (n=24) – комбатанти з ПТСР; група 2 (n=21) – комбатанти без ПТСР. У пацієнтів було зібрано скарги на порушення сну, проаналізовано якість сну за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну та визначено рівень прийняття згідно з опитувальником прийняття проблем зі сном. Встановлено переважання скарг на кошмари та труднощі із засинанням серед пацієнтів групи 1 (р<0,001 та р=0,027 відповідно). Нами встановлено, що серед учасників групи 1 погана якість сну зустрічалася статистично значуще частіше (р<0,001). Пацієнти групи 1 мали нижчий рівень залученості до активності (р=0,023) і знижений рівень прийняття проблем зі сном порівняно з групою 2 (р=0,017). Таким чином нами продемонстровано, що комбатанти мають значні проблеми зі сном та високу частоту поганої якості сну. Серед скарг на проблеми зі сном незалежно від ПТСР у комбатантів найчастіше відмічаються недостатньо відновлювальний сон та часті пробудження. При ПТСР у комбатантів спостерігається більша частота скарг на труднощі із засинанням та кошмари, а також нижчий рівень прийняття проблем зі сном, зокрема залученості до активності, що доцільно враховувати при розробці стратегії лікування та виборі психотерапевтичного підходу. For decades, sleep problems have become increasingly common among military personnel. Along with this, participation in active hostilities contributes to the development of stress-associated mental disorders, which sleep disturbances may accompany. However, sleep medicine has not thoroughly studied the role of acceptance of sleep problems. Along with this, the level of acceptance of sleep problems among combatants, as well as its differences in the presence of PTSD, has not been studied to date. We conducted a clinical study of 45 combatants, who were divided into two groups: group 1 (n=24) – combatants with PTSD; group 2 (n=21) – combatants without PTSD. Patients ‘ complaints about sleep disturbances were collected, sleep quality was analyzed using the Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire, and acceptance level was determined according to the Sleep Problems Acceptance Questionnaire. The predominance of complaints about nightmares and difficulty falling asleep among patients of group 1 was established (p<0.001 and p=0.027, respectively). We found that among the participants of group 1, poor sleep quality occurred statistically significantly more often (p<0.001). Group 1 patients had a lower level of activity involvement (p=0.023) and a reduced level of acceptance of sleep problems compared to group 2 (p=0.017). Thus, we demonstrated that combatants have significant sleep problems and a high frequency of poor sleep quality. Among the complaints of sleep problems independent of PTSD in combatants, insufficiently restorative sleep and frequent awakenings are most often noted. With PTSD, combatants have a higher frequency of complaints of difficulty falling asleep and nightmares, as well as a lower level of acceptance of sleep problems, in particular, involvement in activities, which should be taken into account when developing a treatment strategy and choosing a psychotherapeutic approach.Документ Clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine(Medicinska naklada, 2024) Kydon, P. V.; Tanianska, S. M.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Танянська, Світлана Михайлівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаThe impact of war on children is immense and pervasive, with many consequences including immediate stress responses, increased risk of certain mental disorders, suffering due to forced separation from parents, and fear for personal and family safety. The aim of the work was to investigate the clinical and dynamic characteristics of somatized mental disorders in children caused by acute stress during the war in Ukraine. A comprehensive examination of 36 children was carried out. The average age of the examined was 6.31±2.4 years. All patients belonged to the group of internally displaced persons. At the time of mental trauma, all patients lived in cities (Kyiv, Kharkiv, Kherson) that were suffered from massive combined missile and drone attacks. The study applied clinical and psychopathological, psychometric and statistical methods of research. The main psychotraumatic factors that caused somatized mental disorders in children were factors that affected the first signal system. The main symptom in these patients was tic. The main concomitant mental disorders were anxiety-depressive. The results obtained on the CRIES-8 scale indicated the presence of potential post-traumatic stress disorder. The average score of the PSC-17 internalizing scale was above the cutoff level. Clinically, tic was diagnosed as a transient tic disorder. Tics were mostly simple, motor (р˃0.05), represented by eye blinking (р˃0.05). Analysis of YGTSS data by subscales showed that scores above the midpoint were observed for frequency and intensity. Enuresis was mostly non-monosymptomatic (p˃0.05) with hyperactive bladder, secondary with frequent symptoms. Therapeutic interventions had a significant effect in the examined patients, which corresponded to a low score on the CGI-I scale. The obtained results testify to the significant and determining influence of hostilities on the mental health of children in Ukraine. Вплив війни на дітей є величезним і всеохоплюючим, з багатьма наслідками, включаючи негайну реакцію на стрес, підвищений ризик певних психічних розладів, страждання через вимушену розлуку з батьками та страх за особисту та сімейну безпеку. Метою роботи було дослідити клініко-динамічні характеристики соматизованих психічних розладів у дітей, спричинених гострим стресом під час війни в Україні. Проведено комплексне обстеження 36 дітей. Середній вік обстежених становив 6,31±2,4 року. Усі пацієнти належали до групи внутрішньо переміщених осіб. На момент психічної травми всі пацієнти проживали в містах (Київ, Харків, Херсон), які постраждали від масованих комбінованих ракетно-безпілотних обстрілів. У дослідженні застосовувалися клініко-психопатологічні, психометричні та статистичні методи дослідження. Основними психотравмуючими факторами, що викликали соматизовані психічні розлади у дітей, були фактори, що впливають на першу сигнальну систему. Основним симптомом у цих пацієнтів був тик. Основними супутніми психічними розладами були тривожно-депресивні. Результати, отримані за шкалою CRIES-8, свідчать про наявність потенційного посттравматичного стресового розладу. Середній бал інтерналізаційної шкали PSC-17 був вище порогового рівня. Клінічно тик був діагностований як транзиторний тиковий розлад. Тики переважно прості, рухові (р˃0,05), представлені миготінням очей (р˃0,05). Аналіз даних YGTSS за субшкалами показав, що частота та інтенсивність спостерігалися вище середніх значень. Енурез був переважно безсимптомним (p˃0,05) з гіперактивністю сечового міхура, вторинним із частими симптомами. Терапевтичні заходи мали достовірний ефект у обстежених пацієнтів, що відповідало низькому балу за шкалою CGI-I. Отримані результати свідчать про значний і визначальний вплив бойових дій на психічне здоров'я дітей в Україні.Документ Individual psychological characteristics, psychosocial disadaption, anxiety, depression, stress-related disorders in patients with defects and deformations of the head and neck and their psychocorrection(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2024) Shynder, V. V.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Avetikov, D. S.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Аветіков, Давид СоломоновичThe article presents an analysis of the effectiveness of a comprehensive psychocorrection system applied to patients undergoing reconstructive surgery for cranial and cervical defects and deformities, focusing on the resulting psychosocial maladaptation, clinical psychopathological changes, and parapsychological alterations. The study involved 118 patients with defects and deformities of the head and neck. To achieve the goals and objectives of this study, the following methods were used: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the results. Based on the results of our survey, both general personality traits and stereotypical response mechanisms, as well as certain differences between the examined patients, were identified. Using the data of a comprehensive examination, a program of psychotherapeutic correction was developed, taking into account the individual and group characteristics of patients. The main principles of building a system of psychotherapy for patients with defects and deformities of the head and neck, who undergo a course of reconstructive operations, should be the systemic influence and phasing of psychotherapeutic measures, complexity, the use of several methods of psychotherapy. Наведено аналіз ефективності застосування системи комплексної психокорекції психосоціальної дезадаптації, клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій. В основу даного дослідження покладено індивідуально-психологічні особливості осіб з дефектами та деформаціями голови та шиї, дослідження їх психологічних особливостей, проявів дезадаптації та соціального функціонування. Діагностовано невротичні, пов'язані зі стресом розлади, особливості яких покладено основою розробленої системи психокорекції. Встановлено, що для пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій повинні бути системність впливу та етапність психотерапевтичних заходів, комплексність, використання кількох методик психотерапії, диференційований підбір методик залежно від клініко-психопатологічних та психоанамнестичних особливостей пацієнта, а також особливостей ушкодження, кількості оперативних втручань, особистісного реагування, а також максимальна індивідуалізація психотерапевтичного впливу.Документ Clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions(Полтавський державний медичний університет, 2024) Kydon, P. V.; Кидонь, Павло ВолодимировичПфропфшизофренія – це шизофренічний психоз, який виникає у пацієнта з розумовою відсталістю. Метою роботи було дослідити клінічні, динамічні та патопсихологічні особливості пфропфшизофренії в сучасних умовах. Було обстежено 39 пацієнтів. Для реалізації поставленої мети були використані наступні методи: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, експериментально-психологічний (опитувальник для визначення внутрішньої картини хвороби), психометричний (тест Векслера для визначення рівню інтелектуального розвитку) та статистичний. Проведене дослідження виявило наступні особливості пфропфшизофренії. У більшості пацієнтів спадковість нервово-психічними захворюваннями не обтяжена. Причиною першої госпіталізації у психіатричний стаціонар переважно був інтелектуальний дефіцит. 77% пацієнтам під час першої госпіталізації був встановлений діагноз «Легка розумова відсталість» (F70). Шизофренічна симптоматика, яка в середньому з’являлася через 8,7 років, у 85% дебютувала галюцинаторними та маячними розладами. Діагноз «Пфропфшизофренія» (F20.8) також був підтверджений експериментально-психологічним дослідженням, під час якого у пацієнтів були виявлені одночасно органічний та ендогенний симптомокомплекси. У всіх пацієнтів інтелектуальний дефіцит відповідав легкій розумовій відсталості, яка належала до недиференційованих. Середній IQ за тестом Векслера – 62,8±5,3. Всім пацієнтам була діагностована параноїдна форма пфропфшизофренії. Провідним психотичним синдромом був галюцинаторно-параноїдний. Дефект особистості спостерігався у 77% випадків, переважно апатико-абулічниго типу. У більшості пацієнтів був наявний анозогностичний тип внутрішньої картини хвороби. 76% обстежених не зловживали алкоголем та не вживали наркотичні препарати. Відповідно до нашого дослідження пфропфшизофренія не належить до терапевтично резистентних станів. Pfropfschizophrenia is a schizophrenic psychosis that occurs in a patient with mental retardation. The study aimed to investigate the clinical, dynamic and pathopsychological features of pfropfschizophrenia in modern conditions. A total of 39 patients were examined. To achieve this goal, the following methods were used: clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, experimental psychological (questionnaire to determine the internal picture of the disease), psychometric (Wechsler test to determine the level of intellectual development) and statistical. The study revealed the following features of pfropfschizophrenia. The majority of patients do not have a history of neuropsychiatric diseases. The reason for the first hospitalisation in a psychiatric hospital was mainly intellectual deficit. 77% of patients were diagnosed with mild mental retardation (F70) during their first hospitalisation. Schizophrenic symptoms, which appeared on average after 8.7 years, debuted in 85% of patients with hallucinatory and delusional disorders. The diagnosis of Pfropfschizophrenia (F20.8) was also confirmed by an experimental psychological study, which revealed both organic and endogenous symptom complexes in patients. In all patients, the intellectual deficit corresponded to mild mental retardation, which was classified as undifferentiated. The average IQ, according to the Wechsler test, was 62.8±5.3. All patients were diagnosed with a paranoid form of pfropfschizophrenia. The leading psychotic syndrome was hallucinatory-paranoid. A personality defect was observed in 77% of cases, mainly of the apathetic-abulic type. Most patients had an anosognostic type of internal picture of the disease. 76% of the subjects did not abuse alcohol or take drugs. According to our study, pfropfschizophrenia does not belong to the treatment-resistant conditions.Документ Вплив якості сну на сприйняття стресу та дезадаптацію внутрішньо переміщених осіб(Полтавський державний медичний університет, 2024-05-23) Качала, Вероніка ВолодимирівнаМета – проаналізувати рівень сприйнятого стресу та дезадаптації внутрішньо переміщених осіб при поганій якості сну.Документ Якість сну та уникаюча поведінка в комбатантів з посттравматичним стресовим розладом(Полтавський державний медичний університет, 2024) Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Шкідченко, Олександр Ігорович; Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Shkidchenko, O. I.Вступ. Посттравматичний стресовий розлад супроводжується низкою симптомів, що призводять до поведінкових змін пацієнта, зокрема поширеними явищами вважаються порушення сну та уникаюча поведінка. Незважаючи на докази про складний двосторонній зв'язок між емоціями та сном, лише кілька досліджень вивчали асоціації між порушеннями сну та уникаючою поведінкою в цьому контексті. Мета дослідження. Оцінити вираженість уникаючої поведінки та безсоння у комбатантів з посттравматичним стресовим розладом. Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клінічне дослідження 45 комбатантів, яких було розподілено на 2 групи: група 1 (n=24) – комбатанти з ПТСР; група 2 (n=21) – комбатанти без ПТСР. Для аналізу якості сну було використано Пітсбургський опитувальник якості сну, а саме суб’єктивну якість сну, латентність сну, тривалість сну, ефективність сну, порушення сну, використання снодійних, добову дисфункцію. Уникаючу поведінку вимірювали за допомогою багатовимірного опитувальника уникнення досвіду. Результати досліджень. Нами встановлено, що у групі 1 була гірша суб’єктивна якість сну (р=0,002), більш тривала латентність сну (р<0,001), нижча ефективність сну (р=0,019) і більш виражені порушення сну (р<0,001). Не визначено статистично достовірних відмінностей між групами за тривалістю сну, вираженістю використання снодійних та добової дисфункції. Загальна вираженість порушення якості сну була вищою у групі 1 порівняно з групою 2 (р<0,001). Більш виражені прояви поведінкового уникнення (р=0,007) та стримування та заперечення (р<0,001) у групі 1 порівняно з групою 2. Поряд з цим у групі 1 була нижчою стійкість до стресу (р<0,001). Загальний рівень уникаючої поведінки в групі 1 був вищим порівняно з групою 2 (р<0,001). Поряд з цим встановлено численні зв’язки між характеристиками якості сну та проявами уникаючої поведінки. Висновки. Встановлено, що комбатанти з ПТСР мають більш виражені прояви поведінкового уникнення, стримування та заперечення, а також нижчий рівень стійкості до стресу. Поряд з цим при ПТСР у комбатантів спостерігається погіршення суб’єктивної якості сну, зниження його ефективності та збільшення вираженості його порушень. При цьому встановлено, що уникаюча поведінка у комбатантів має численні зв’язки з характеристиками якості сну, що може бути потенційним фактором для оптимізації психотерапевтичних втручань. Introduction. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is often characterized by various symptoms that result in behavioral changes in patients, among which sleep disturbances and avoidant behavior are commonly observed. However, despite evidence indicating a complex bilateral relationship between emotions and sleep, only few studies have explored the associations between sleep disturbances and avoidant behavior in the context of PTSD. The aim of the study is to assess the severity of avoidant behaviour and insomnia in combatants with posttraumatic stress disorder. Materials and methods. We conducted a clinical study of 45 combatants who were divided into 2 groups: group 1 (n=24) included combatants with PTSD; group 2 (n=21) consisted of combatants without PTSD. The Pittsburgh Sleep Quality Questionnaire was used to analyse sleep quality, namely subjective sleep quality, sleep latency, sleep duration, sleep efficiency, sleep disturbances, sleep medication use, and daily dysfunction. Avoidance behavior was measured using a multidimensional experience avoidance questionnaire. Results. We found that group 1 demonstrated worse subjective sleep quality (p=0.002), longer sleep latency (p<0.001), lower sleep efficiency (p=0.019) and more severe sleep disturbances (p<0.001). There were no statistically significant differences between the groups in terms of sleep duration, severity of sleeping pills use, and daily dysfunction. The overall severity of sleep quality disorders was higher in group 1 compared to group 2 (p<0.001). Avoidance behavior (p=0.007) and repression and denial (p<0.001) were more pronounced in group 1 compared to group 2. At the same time, group 1 had lower stress endurance (p<0.001). The overall level of experiental avoidance in group 1 was higher than in group 2 (p<0.001). Numerous associations between sleep quality characteristics and experiental avoidance were found as well. Conclusions. The study has revealed that combatants with PTSD have more pronounced manifestations of behavioural avoidance, repression and denial, as well as a lower level of stress endurance. At the same time, combatants with PTSD demonstrate a deterioration in the subjective quality of sleep, a decrease in its effectiveness and an increase in the severity of its disturbances. It has been found that avoidance behavior in combatants has numerous connections with the characteristics of sleep quality that may be suggested as a potential factor for improving psychotherapeutic interventions.Документ Визначення якості шоколаду за допомогою сенсорного та деяких фізико-хімічних показників(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2024) Бородавка, Анна Олександрівна; Гонтар, Вікторія Олександрівна; Кутімов, Антон Ядгарович; Іващенко, Олена Дмитрівна; Копанцева, Лариса МиколаївнаШоколад – це висококалорійний продукт. Його виробляють з какао-бобів, додаючи цукор, а залежно від марки ще і деякі смакові речовини. За своїм складом шоколад – безперечно цінний харчовий продукт, з-за наявності в ньому багатьох поживних та біологічно активних речовин. До його складу входять речовини як неорганічної так і органічної природи. Крім того до складу шоколаду входять органічні кислоти – лимонна, оксалатна, яблучна. Найціннішою складовою поживною частиною шоколаду вважається какао-масло. За хімічною класифікацією воно належить до групи твердих жирів і, головним чином, знаходиться в ядрі какао-бобів. Крім перерахованих вище речовин склад шоколаду багатий також і на амінокислоти – лізин, триптофан, треонін, валін. Проте цінність шоколаду не обмежується вищеперерахованими речовинами. Значну роль відіграють і фізіологічно активні речовини, що стимулюють діяльність організму людини, а саме кофеїн, теобромін та деякі дубильні речовини.