Особливості діагностики і лікування лептотрихозу слизової оболонки порожнини рота

Abstract

Особливе місце в складі мікрофлори порожнини рота займають лептотрихії – рід грамнегативних анаеробних неспороутворюючих бактерій у вигляді паличок, належать до сімейства фузобактерій. За морфологічними даними, будовою клітинної стінки, антигенною структурою вони є частиною умовно-патогенної флори порожнини рота. Їхні особливості – чутливість до токсичної дії кисню, відсутність спор, складність харчових процесів. Це також дозволяє зараховувати їх до сімейства молочнокислих бактерій, що сприяють кисломолочному бродінню. При порушенні гомеостазу в порожнині рота, наявності соматичних хвороб лептотрихії з розряду умовно-патогенної мікрофлори переходять у патогенну. Є утруднення в діагностиці у зв'язку зі схожістю скарг з іншими формами кандидозу, особливостями лабораторного обстеження і лікування. Для діагностики застосовували суб'єктивні методи обстеження, об'єктивні та додаткові, серед яких результативним був тільки мікроскопічний. Зі 122 пацієнтів, обстежених на грибковий стоматит, у 5 (4,09%) виявлено лептотрихії. При складанні плану лікування враховували патогенез захворювання, в якому основна роль відводиться неспроможному клітинному імунітету, порушенню фагоцитарної активності нейтрофілів, моноцитів, еозинофілів, сенсибілізації організму продуктами життєдіяльності лептотрихій, особливостям умов для підтримання їхнього життя, високій цукролітичній активності та ін. Для лептотрихозу слизової оболонки порожнини рота характерний хронічний перебіг. Лікування раціонально проводити разом із лікарем - інтерністом. Стоматологу необхідно знати різні альтернативні схеми лікування. Пацієнти мають перебувати на диспансерному обліку.

Особое место в составе микрофлоры полости рта занимают лептотрихии – род граммотрицательных анаэробных неспорообразующих бактерий в виде палочек, относятся к семейству фузобактерий. По морфологическим данным, строению клеточной стенки, антигенной структуре они являются частью условно-патогенной флоры полости рта. Их особенностью являются чувствительность к токсическому действию кислорода, отсутствие спор, сложность пищевых процессов. Это также позволяет относить их к семейству молочнокислых бактерий, способствующих кисломолочному брожению. При нарушении гомеостаза в полости рта, наличии соматических заболеваний лептотрихии из разряда условно-патогенной микрофлоры переходят в патогенную. Существуют затруднения в диагностике в связи со сходством жалоб с другими формами кандидоза, особенностями лабораторного обследования и лечения. Для диагностики применялись субъективные методы обследования, объективные и дополнительные, среди которых результативным был только микроскопический. Из 122 пациентов, обследованных на грибковый стоматит, у 5 (4,09%) обнаружены лептотрихии. При составлении плана лечения учитывали патогенез заболевания, в котором основная роль отводится несостоятельному клеточному иммунитету, нарушению фагоцитарной активности нейтрофилов, моноцитов, эозинофилов, сенсибилизации организма продуктами жизнедеятельности лептотрихий, особенностям условий для поддержания их жизнедеятельности, высокой сахаролитической активности и пр. Для лептотрихоза слизистой оболочки полости рта характерно хроническое течение. Лечение рационально проводить совместно с врачом - интернистом. Стоматологу необходимо знать различные альтернативные схемы лечения. Пациенты должны состоять на диспансерном учете.

Leptotrichia species play an important role in the microflora composition of the oral cavity, a genus of asporogenous gram-negative anaerobic bacteria, in the form of sticks that belong to the family of Fusobakterium. According to the morphological data, the structure of the cell wall, antigenic structure, they are part of the opportunistic flora of the oral cavity. Their peculiarities are the sensitivity to the toxic effects of oxygen, the absence of spores, the complexity of food processes. It also allows to refer them to the family of lactic acid bacteria that promote lactic acid fermentation. Violation of homeostasis in the oral cavity and the presence of somatic diseases lead to the transformation of leptotrichia from the category of opportunistic microflora into pathogenic one. Different op inions about approaches to treatment in the presence of leptotrichia in the oral cavity are expressed. Some authors say that abundantly vegetative leptotrichia do not indicate pathology. Others, on the contrary, have the opposite view, believing that leptotrichosis is a disease close to opportunistic mycosis. But there is the third opinion: some authors attribute leptotrichosis to HIV - associated diseases. Clinical similarities with other fungal infections make it difficult to manage these patients. There are some important traits for differential diagnosis such as identified symptoms, in some cases the lack of effectiveness of previous or current treatment, postponed and concomitant diseases, sociodemo-graphic status, use of medicines. Subjective, objective and additional examination methods were used for diagnosis. Objective examination of patients was carried out according to the recommendations of experts of the World Health Organization (WHO). As additional method of examination it has been used microscopic research, which was the most effective, clinical analysis of blood, urine, blood for sugar. If necessary, patients were referred for consultation to other specialists. Candidiasis of the oral mucosa has a code ICD - B.370. Patients have such complaints as burning of the mucous membrane of the lips, cheeks, hard and soft palate, dry mouth. There is a coarse keratinized epithelium of filamentous papillae, which gives them the appearance of spiky, pointed, very dense growths of gray or yellowish - gray color. The plaque may cover some areas of the oral mucosa. It adheres tightly to the tissues, is difficult to remove, exposing a loose bleeding surface. Inflammation is not identified. The mucous membrane appearance is worried patients, they examine it several times a day, which causes a phobia. In some cases, the filamentous papillae of the tongue may be atrophied, it becomes smooth, but the color of the mucosa is not changed. Patients suffer from eating spicy food. Among all diagnostic methods (subjective and objective) only the microscopic one is effective. Lepto-trichosis accounts for 5 cases (4.09%) of the examine d 122 patients with fungal origin stomatitis. This disease is quite rare, only a few clinical cases are described in the literature. The pathogenesis of the disease (incomplete cellular immunity, shift of the phagocytic activity of neutrophils, monocytes, eosinophils, the host sensitization of leptotrichia’s byproducts, high saccharolytic activity, and others) is considered in leptotrichosis management. Leptotrichosis of the oral cavity mucosa is characterized by a chronic course (for several months). The treatment plan is made with an internist. A dentist has to know different alternative kind of treatment. Patients should be examined dynamically.