Особливості співвідношення вираженості проявів макросоціальної дезадаптації й тривожно-депресивної симптоматики у жінок з депресивними розладами різного ґенезу

Abstract

Актуальність. Провідне становище у структурі патології психіки на сьогоднішній день переконливо утримують депресивні розлади. В останні роки збільшилась кількість публікацій, що засвідчують поєднання частоти депресії та психосоціальної дезадаптації, яка виступає і як похідна в клініці депресивних розладів, і як самостійний феномен, що провокує й обтяжує їх перебіг. Мета – дослідити співвідношення структури і вираженості проявів макросоціальної дезадаптації (МакД) й тривожно-депресивної симптоматики у жінок із депресивними розладами різного ґенезу, для визначення в подальшому таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів. Матеріали та методи. Обстежено 252 жінки з діагнозом депресивного розладу: 94 особи з депресивним розладом психогенного ґенезу (F43.21), 83 жінки з ендогенною депресією (F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33.1, F33.2, F33.3, F31.3, F31.4, F31.5) та 75 осіб з депресивним розладом органічного ґенезу (F06.3). За результатами оцінки ступеня макросоціальної дезадаптації виділено дві групи: до першої групи (n=48) віднесені жінки без ознак дезадаптації; до другої групи (n=204) – жінки з виявленими ознаками дезадаптації. Методи дослідження: клініко-психопатологічний, психодіагностичний, статистичний. Результати. Встановлено та описано закономірності між ґенезом депресії та вираженістю ознак макросоціальної дезадаптації й тривоги. МакД різної вираженості зустрічається у переважної більшості хворих з депресією будь-якого ґенезу. Вираженість і варіативність патологічної тривоги є найнижчою у жінок із психогенною депресією за умови відсутності або легкого рівня МакД, та найвищою – при тяжкій дезадаптації, тоді як у пацієнток з ендогенною депресією вираженість тривожних феноменів є найбільшою при легкій дезадаптації і найнижчою – при тяжких проявах МакД. Висновки. Вираженість МакД не демонструє прямої асоційованості з вираженістю депресивних феноменів та чіткої зіставності з ґенезом депресивного розладу. Тривога меншою мірою залежить від ґенезу депресії, і більшою мірою визначається ступенем дезадаптації. Отримані дані слід враховувати при розробці лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів для жінок з депресивними розладами.

Актуальность. Ведущее положение в структуре патологии психики на сегодняшний день убедительно удерживают депрессивные расстройства. В последние годы увеличилось количество публикаций, свидетельствующих о сочетании частоты депрессии и психосоциальной дезадаптации, которая выступает и как производная в клинике депрессивных расстройств, и как самостоятельный феномен, провоцирующий и отягощающий их течение. Цель – исследовать соотношение структуры и выраженности проявлений макросоциальной дезадаптации (МакД) и тревожно-депрессивной симптоматики у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза, для определения в дальнейшем таргетных мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации данного контингента пациентов. Материалы и методы. Обследовано 252 женщины с диагнозом депрессивного расстройства: 94 женщины с депрессивным расстройством психогенного генеза (F43.21), 83 женщины с эндогенной депрессией, (F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33.1, F33.2, F33.3, F31.3, F31.4, F31.5) и 75 женщин с депрессивным расстройством органического генеза (F06.3). По результатам оценки степени макросоциальной дезадаптации выделены две группы: к первой группе (n=48) отнесены женщины без признаков дезадаптации; ко второй группе (n=204) – женщины с выявленными признаками дезадаптации. Методы исследования: клинико-психопатологический, психодиагностические, статистический. Результаты. Установлены и описаны закономерности между генезом депрессии и выраженностью признаков макросоциальной дезадаптации и тревоги. МакД различной выраженности встречается у подавляющего большинства больных с депрессией любого генеза. Выраженность и вариативность патологической тревоги является самой низкой у женщин с психогенной депрессией при отсутствии или легком уровне МакД, и высокой – при тяжелой дезадаптации, тогда как у пациенток с эндогенной депрессией выраженность тревожных явлений является наивысшей при легкой дезадаптации и низкой – при тяжелых проявлениях МакД. Выводы. Выраженность МакД не демонстрирует прямой ассоциированности с выраженностью депрессивных феноменов и четкой сопоставимости с генезисом депрессивного расстройства. Тревога в меньшей степени зависит от генеза депрессии, и в большей степени определяется степенью дезадаптации. Полученные данные следует учитывать при разработке лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий для женщин с депрессивными расстройствами.

Background. The leading position in the structure of the pathology of the psyche today is convincingly held by depressive disorders. In recent years, the number of publications showing a combination of the frequency of depression and psychosocial maladaptation, which acts both as a derivative in the clinic of depressive disorders and as an independent phenomenon that provokes and aggravates their course, has increased. Objective – to study the correlation of the structure and severity of the manifestations of macrosocial maladaptation and anxiety-depressive symptoms in women with depressive disorders of various genesis, in order to further determine the targeted points for differentiated psychosocial rehabilitation of this patient population. Materials and methods. 252 women with a diagnosis of depressive disorder were examined: 94 women with depressive disorder of psychogenic genesis (F43.21), 83 women with endogenous depression, (F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33. 1, F33.2, F33.3, F31.3, F31.4, F31.5) and 75 women with depressive disorder of organic genesis (F06.3). According to the results of assessing the degree of macrosocial maladaptation, two groups were distinguished: women without signs of maladaptation were assigned to the first group (n=48); the second group (n=204) consisted women with identified signs of maladaptation. We used such research methods: clinical-psychopathological, psychodiagnostic, statistical. Results. The regularities between the genesis of depression and the severity of signs of macrosocial maladaptation and anxiety are established and described. Macrosocial maladaptation of various severity occurs in the vast majority of patients with depression of any genesis. The severity and variability of pathological anxiety is the lowest in women with psychogenic depression with no or mild macrosocial disadaptation, and high in severe maladaptation, meanwhile in patients with endogenous depression the severity of anxiety is highest with mild maladaptation and low with severe macrosocial maladaptation. Conclusions. The severity of macrosocial maladaptation does not demonstrate a direct association with the severity of depressive phenomena and a clear comparability with the genesis of depressive disorder. Anxiety is less dependent on the genesis of depression, and is more determined by the degree of maladaptation. Received data should be taken into account when developing diagnostic, treatment and rehabilitation measures for women with depressive disorders.