Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12847
Назва: Фактори ризику, пов'язані з виникненням ранніх ускладнень гострого інфаркту міокарда після кардіоінтервенційного лікування
Інші назви: Risk factors relating to the early complications of acute myocardial infarction after cardios-intervention treatment
Автори: Голованова, Ірина Анатоліївна
Оксак, Григорій Анатолійович
Хорош, Максим Вікторович
Товстяк, Марія Михайлівна
Голованова, Ирина Анатольевна
Оксак, Григорий Анатольевич
Хорош, Максим Викторович
Товстяк, Мария Михайловна
Golovanova, I. A.
Oksak, G. A.
Khorosh, M. V.
Tovstyak, M. M.
Дата публікації: 23-тра-2020
Видавець: ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
Бібліографічний опис: Фактори ризику, пов'язані з виникненням ранніх ускладнень гострого інфаркту міокарда після кардіоінтервенційного лікування / І. А. Голованова, Г. А. Оксак, М. В. Хорош, М. М. Товстяк // Сучасні медичні технології. – 2020. – № 2. – С. 84–90.
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження. Визначити основні фактори ризику виникнення ранніх ускладнень гострого інфаркту міокарда після кардіоінтервенційного лікування та оцінити показники прогностичного ризику. Матеріали та методи. Для збору статистичного матеріалу для визначення факторів ризику використовували метод викопіювання даних з історії хвороб, а після цього обраховували відношення шансів. При цьому нами були розраховані відношення шансів (ВШ) та 95% довірчий інтервал (ДІ). Після проводилось прогнозування ризику виникнення ранніх ускладнень гострого інфаркту міокарда ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні за допомогою регресії Кокса, де був врахований час транспортування пацієнта силами бригади ЕМД. Об’єктом спостереження було визначено пацієнта з ГІМ, який був доставлений на третинний рівень надання медичної допомоги. Результати. При визначенні наслідків кардіоінтервенційного втручання враховували такі ускладнення, як аневризму, аритмію, зниження фракції викиду серця, кардіогенний шок і набряк легень. У більшості пацієнтів спостерігали поліпшення стану здоров’я – 60,7%, наявність одного ускладнення була у 18,9%, наявність поєднаних ускладнень – 15,2%, смерть пацієнта – 4,1%. Висновки. Шляхом регресійного аналізу за Коксом доведено, що кумулятивний ризик виникнення ранніх ускладнень ГІМ при кардіоінтервенційному втручанні збільшувався з 10 хвилини прибуття ЕМД при встановленому ЕКГ діагнозі (STEMI), який збільшував ризик виникнення ускладнень в 1,9 рази exp (β) 1,953 (р = 0,002); наявності цукрового діабету – в 4,259 рази, exp (β) 4,259 (р = 0,001); палінні – в 2,988 рази, exp (β) 2,988 (р = 0,001); підвищеному ІМТ у пацієнта – в 2 рази, exp (β) 2,066 (р = 0,002).
Purpose of the study. Identify the main risk factors for early complications of acute myocardial infarction after cardiac intervention and assess the prognostic risk. Materials and methods. To collect the statistical material to determine risk factors, the method of copying medical history data was used, and then the odds ratio was calculated. In doing so, we calculated odds ratios (OR) and 95% confidence interval (CI). Subsequently, the risk of early complications of acute myocardial infarction (AMI) in cardiointerventional intervention by Cox regression was predicted, which took into account the time of patient transportation by EMD team. The object of observation was to identify a patient with AMI who was delivered to a tertiary level of care. Results. In determining the consequences of cardiovascular intervention, such complications as aneurysm, arrhythmia, decreased ejection fraction, cardiogenic shock, and pulmonary oedema were considered. Most patients experienced improvement in health status – 60,7%, single complication was 18,9%, combined complications – 15,2%, patient death – 4,1%. Conclusions. By Cox regression analysis, it was proved that the cumulative risk of early GIM complications with cardiovascular intervention increased with 10 minutes of arrival of EMS with established ECG diagnosis (STEMI), which increased the risk of complications 1,9 times (p = 0,00); (p = 0,00); (p = 0,00); the presence of diabetes – 4,259 times, exp (β) 4,259 (p = 0,001); smoking – 2,988 times, exp (β) 2,988 (p = 0,001); increased BMI in the patient – 2 times, exp (β) 2,066 (p = 0,002).
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда
регрессія Кокса
фактори ризику
кардіоінтервенційне лікування
acute myocardial infarction
risk factors
cardiointerventional treatment
Cox rss
УДК: 616-06-02-07:616.127-005.8-036.11-089.168.1
ISSN: 2072-9367
DOI: https://doi.org/10.34287/MMT.2(45).2020.16
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12847
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра громадського здоров’я з лікарсько-трудовою експертизою

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Holovanova_Khorosh_Tovstyak_2020.pdf248,07 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.