Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12870
Назва: Структурна організація залозистих компонентів екстраорбітальної та інфраорбітальної сльозових залоз лабораторного щура
Інші назви: Структурная организация железистого компонента экстраорбитальной и инфраорбитальной слезных желез лабораторной крысы
Structural organization of the glandular components of the extraorbital and infraorbital lacrimal glands of the laboratory rat
Автори: Каценко, Андрій Любославович
Каценко, Андрей Любославович
Katsenko, A. L.
Шерстюк, Олег Олексійович
Шерстюк, Олег Алексеевич
Sherstyuk, O. О.
Литовка, Володимир Вікторович
Литовка, Владимир Викторович
Lytovka, V. V.
Свінцицька, Наталія Леонідівна
Свинцицкая, Наталья Леонидовна
Svintsytska, N. L.
Дата публікації: 2020
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Структурна організація залозистих компонентів екстраорбітальної та інфраорбітальної сльозових залоз лабораторного щура / А. Л. Каценко, О. О. Шерстюк, В. В. Литовка, Н. Л. Свінцицька // Вісник проблем біології та медицини. – 2020. – Вип. 2 (156). – С. 259–262.
Короткий огляд (реферат): Метою даної роботи було вивчення і порівняння морфологічних особливостей екстраорбітальної та інфраорбітальної часточок сльозових залоз, а також вивчення морфо-функціональної характеристики шляхів сльозовідведення при їх нормальному функціонуванні. Було вивчено 20 пар ізольованих сльозових і 10 пар Гардерових залоз лабораторних щурів самців. Було виготовлено серії тонких парафінових зрізів, забарвлення гематоксиліном і еозином. Виявлено, що трубчасто-альвеолярні епітеліальні компоненти інфраорбітальної залози щурів в межах часточки розташовані ще щільніше, ніж у екстраорбітальній залозі. Сльозові залози мають індивідуальну, добре виражену сполучнотканинну капсулу. В межах їх часточок і між ними є щілиноподібні міжепітеліальні інтерстиціальні простои, в яких не виявляються скупчення ліпоцитів, як це спостерігається в сльозових залозах людини. В об’ємі часточки, як екстраорбітальної так і інфраорбітальної залоз, міжепітеліальні інтерстиціальні простори містять мікросудини, переважно капіляри, прекапілярні артеріоли, а також посткапілярні венули. Артеріоли і венули, як правило, візуалізуються за межами часточок в більш виражених інтерстиціальних проміжках, розташованих між 3-4 сусідніми часточками.
Целью данной работы было изучение и сравнение морфологических особенностей экстраорбитальной и инфраорбитальной составляющей слезных желез, а также изучение морфо-функциональной характеристики путей слезовыведения при их нормальном функционировании. Были изучены 20 пар изолированных слезных и 10 пар Гардеровых желез лабораторных крыс самцов. Были изготовлены серии тонких парафиновых срезов, окраска гематоксилином и эозином. Обнаружено, что трубчато-альвеолярные эпителиальные компоненты инфраорбитальной железы крыс в пределах дольки расположены еще плотнее, чем в экстраорбитальной железе. Слезные железы имеют индивидуальную, хорошо выраженную соединительнотканную капсулу. В пределах их долек и между ними имеются щелевидные межэпителиальные интерстициальные пространства, в которых не обнаруживаются скопления липоцитов, как это наблюдается в слезных железах человека. В объеме дольки, как экстраорбитальной так и инфраорбитальной желез, межэпителиальные интерстициальные пространства содержат микрососуды, преимущественно капилляры, прекапиллярные артериолы, а также посткапиллярные венулы. Артериолы и венулы, как правило, визуализируются за пределами частиц в более выраженных интерстициальных промежутках, расположенных между 3-4 соседними частицами.
Abstract. Aim of the study. The aim of this work was to study and compare the morphological features of the extraorbital and infraorbital component of the lacrimal glands, as well as to study the morphological and functional characteristics of the tear ducts during their normal functioning. In ophthalmic practice, diseases of the lacrimal glands are quite common, however, their structure has not been sufficiently studied, especially for the lobular structure of both the extraand infraorbital lacrimal glands. Therefore, the purpose of this work is to study and compare the morphological features of the extra orbital and infraorbital components of the lacrimal glands. And also the study of the morpho-functional characteristics of the lacrimal ducts during the normal functioning of the lacrimal glands. Object and methods. In order to study the structure of the lacrimal gland of the rats, it was necessary to collect the material. We obtained from 10 laboratory rats of males by preparation on each side of 2 tears and one Garderova gland, only 60 biopsies. A series of thin paraffin sections were made for histological examination. The micropreparations were stained with hematoxylin and eosin and examined under a light microscope. Resuts. It was found that the tubular-alveolar epithelial components of the infraorbital gland of rats within the lobule are located even more densely than in the extra-orbital gland, as evidenced by very narrow interstitial gaps. The lacrimal glands of laboratory rats have an individual well-defined connective tissue capsule. within and between the lobules have slit-like interpithelial interstitial spaces, in which we do not detect the accumulation of lipocytes, as it is in the human lacrimal glands. In the volume of the lobes, both extra-orbital and infraorbital gland, the interpithelial interstitial spaces contain vessels of the hemmicrocirculatory bed, mainly capillaries, precapillary arterioles, and postcapillary venules. Arterioles and venules are usually visualized outside the lobes in more pronounced interstitial intervals, which are located between 3-4 adjacent lobes. Conclusions. Visually in the lobes of the infraorbital gland, in comparison with the extraorbital lacrimal gland of rats, the secretory epithelial components are located very close to each other. Prospects for further research. It is planned to find the minimum level of structure of lacrimal glands of laboratory rats, which would correspond to the concept of structural-functional unit, based on the study and analysis of successive series of histological sections of both lacrimal glands, graphic and plastic reconstructions, morphometry data of excretory duct systems and HMCR units. Similar issues will be addressed in the study of the Gardera gland of a laboratory rat.
Ключові слова: сльозова залоза
морфологія
екстраорбітальна доля
інфраорбітальна доля
слезная железа
морфология
экстраорбитальная доля
инфраорбитальная доля
lacrimal gland
morphology
extraorbital fate
infraorbital fate
УДК: 617.764.1-008.8:599.323.4
ISSN: 2077-4214 (Print)
2523-4110 (On-line)
DOI: Prefix: 10.29254/2077-4214-2020
10.29254/2077-4214-2020-2-156-259-262
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12870
Розташовується у зібраннях:Вісник проблем біології і медицини, Випуск 2 (156)
Наукові праці. Кафедра анатомії людини

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
VPBM_2020_KShLS.pdf414,01 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.