Вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції у хворих на НПЗЗ-гастропатії з супутньою ішемічною хворобою серця

Abstract

Мета – вивчити вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції у хворих на НПЗЗ- гастропатію з супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС). Під спостереженням знаходилось 125 хворих з діагностованою стабільною ІХС І-ІІ функціонального класу та НПЗЗ-гастропатією. В залежності від лікувальних комплексів хворі розподілені на групи: І-А (n=44) – приймали інгібітори протонної помпи (ІПП) у стандартних дозах та ІІ-А група (n=23) – антигелікобактерну терапію (АГБТ). Хворим І-Б (n=38) та ІІ-Б (n=20) груп додатково призначали еупатилін (Стилен) по 1 табл. 3 рази на добу за 20-30 хв. до їжі тривалістю 28 днів. Стан едотеліальної дисфункції оцінювали за концентрацією пероксинітриту та активності NO-синтаз (iNOS, еNOS). Через 14 днів та 1,5 міс. спостереження встановлений позитивний вплив еупатиліну на показники ендотеліальної дисфункції, що підтверджувалось нижчими показниками активності іNOS у сироватці крові, зменшенням концентрації пероксинітритів у хворих І-Б групи порівняно з І-А групою (р<0,001). У хворих ІІ-Б групи порівняно з пацієнтами ІІ-А групи встановлені вірогідно нижчі у 1,17 рази (р<0,02) показники активності iNOS на фоні вищих значень активності eNOS у 1,3 рази (р<0,03) та зниження вмісту пероксинітриту у 1,4 рази (р<0,01) у сироватці крові. Таким чином, призначення еупатиліну на фоні базисної терапії сприяло покращенню показників ендотеліальної дисфункції.

Цель – изучить влияние эупатилина на показатели эндотелиальной дисфункции у больных НПВС-гастропатией с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС). Под наблюдением находилось 125 больных с диагностированной стабильной ИБС І-II функционального класса и НПВС-гастропатией. В зависимости от лечебных комплексов больные распределены на группы: I-А (n=44) – принимали ингибиторы протонной помпы (ИПП) в стандартных дозах и II-А группа (n=23) – антихеликобактерную терапию (АХБТ). Больным І-Б (n=38) и II-Б (n=20) групп дополнительно назначали эупатилин (Стилен) по 1 табл. 3 раза в сутки за 20-30 мин. до еды 28 дней. Состояние эдотелиальной дисфункции оценивали по концентрации перокси-нитритов и активности NO-синтаз (iNOS, еNOS). Через 14 дней и 1,5 мес. наблюдения установлен положительное влияние эупатилина на показатели эндотелиальной дисфункции, что подтверждалось более низкими показателями активности іNOS в сыворотке крови, уменьшением концентрации пероксинитритов у больных І-Б группы в сравнении с І группой (р<0,001). У больных II-Б группы по сравнению с пациентами II-А группы установлены достоверно ниже в 1,17 раза (р<0,02) показатели активности iNOS на фоне высоких значений активности eNOS в 1,3 раза (р<0,03) и снижение содержания пероксинитритов в 1,4 раза (р<0,01) в сыворотке крови. Таким образом, назначение эупатилина на фоне базисной терапии способствовало улучшению показателей эндотелиальной дисфункции.

Mechanisms of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs)-induced injury of gastric mucosa (GM) include inhibition of cyclooxygenase-1, gastroprotective prostaglandins, increased membrane permeability, activation of proinflammatory mediator products, Helicobacter pylori (H. pylori) infection and endothelial dysfunction. The aim – to study the effect of eupatilin on endothelial dysfunction in patients with NSAID-gastropathy with concomitant ischemic heart disease (IHD).