Якість життя жінок з депресією різного генезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації

Abstract

Мета: вивчити якість життя жінок з депресією різного генезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів. Матеріали і методи. Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації ), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентний депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії ) і 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Результати. Встановлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній дезадаптації, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації. Висновки. Виявлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації. Виявлені закономірності повинні враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для хворих на депресивні розлади, що становить перспективу даної роботи.

Цель: изучить качество жизни с депрессией различного генеза и разной выраженности макро-, мезо- и микросоциальной дезадаптации для определения в дальнейшем таргетных мишеней персонификации лечебно-реабилитационных мероприятий для данного контингента пациентов. Материалы и методы. Обследовано 252 женщины с депрессивными расстройствами: 94 человека с психогенной (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной (депрессивный эпизод; рекуррентный депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с органической депрессией (органические аффективные расстройства). 48 женщин не имели признаков психосоциальной дезадаптации, у других 204 установлено проявления макро-, мезо- и микросоциальной дезадаптации различной выраженности. Исследования проводились с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. Результаты. Установлены закономерности относительно ухудшения качества жизни по всем сферам при росте тяжести психосоциальной дезадаптации во всех сферах жизнедеятельности. Больше всего эти закономерности проявляются при макросоциального дезадаптации, а наименее - при микросоциальной дезадаптации. Выводы. Выявлены закономерности относительно ухудшения качества жизни по всем сферам при росте тяжести психосоциальной дезадаптации во всех сферах жизнедеятельности. Больше всего эти закономерности проявляются при макросоциальной, а наименее - при микросоциальной дезадаптации. Выявленные закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных мероприятий для больных депрессивными расстройства, что составляет перспективу данной работы.

Purpose: to study the quality of life in women with depression of different genesis and different severity of macro-, meso- and microsocial maladaptation, in order to determine further targeted aims of personalization of treatment and rehabilitation measures for this contingent of patients. Materials and Methods. Contingent and research methods. 252 women with depressive disorders were examined: 94 persons with psychogenic (prolonged depressive response caused by adaptation disorder), 83 women with endogenous (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder; current episode of depression) and 75 with depression (organ depression) and 75 affective disorders). 48 women had no signs of psychosocial maladaptation, while the other 204 showed manifestations of macro-, meso-, and microsocial maladaptation of different severity. The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. Results. As a result of the study, regularities were found to deteriorate the quality of life in all spheres as the severity of psychosocial maladaptation in all spheres of life increased. Most of these patterns are manifested in macrosocial maladaptation, and the smallest in microsocial maladaptation. Conclusions. The identifed patterns should be taken into account in the development of treatment and rehabilitation measures for patients with depressive disorders, which is the perspective of this work.