Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/13059
Назва: Особенности венозного русла предстательной железы человека
Інші назви: Особливості венозного русла передміхурової залози людини
Peculiarities of human prostate venous blood flow
Автори: Устенко, Роман Леонідович
Устенко, Роман Леонидович
Ustenko, R. L.
Дата публікації: 2020
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Устенко Р. Л. Особенности венозного русла предстательной железы человека / Р. Л. Устенко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2020. – Т. 20, вип. 2 (70). – С. 260–264.
Короткий огляд (реферат): В данной работе был проведен обзор научных источников о венозном русле простаты человека. В целом, венозный отток крови от предстательной железы человека обеспечивается предстательным венозным сплетением. Это сплетение анастомозирует с глубокой дорсальной веной полового члена, задними мошоночными венами, а также с геморроидальным и мочепузырным сплетениями и с венозным сплетением Санторини (собирает кровь от предстательной железы, дна мочевого пузыря и семенных пузырьков и вливается во внутреннюю подвздошную вену). Именно с предстательным венозным сплетением связана большая кровопотеря во время оперативных вмешательств на железе. Поскольку конструкция венозного интраорганного русла в простате, в основном, соответствует таковой для артерий, соответственно выделяют три группы вен. Это межжелезистые вены, направляющиеся к венозным сплетениям капсулы простаты, вены, впадающие в венозные сплетения подслизистой основы мочеиспускательного канала и, наконец, вены венозного сплетения, лежащего рядом с семявыбрасывающим протоком. По внутриорганным венам кровь оттекает из паренхимы железы в простатическое венозное сплетение, которое имеет сложное строение и окружает простату практически со всех сторон. Некоторые авторы считают перипростатическое венозное сплетение частью единого мочеполового сплетения. В строении мочеполового венозного сплетения принимают участие многочисленные приводящие и отводящие пути, которые доставляют кровь из наружных и внутренних половых органов, мочевого пузыря, дистальных отделов мочеточников и частично от стенок прямой кишки и костей таза. Анализ литературы показал, что существуют упущения в изучении строения венозного русла предстательной железы человека. Они заключаются в отсутствии данных о звеньях кровеносного микроциркуляторного русла и особенностях его пространственной организации; связи венозного русла с процессами секреции и выведения секрета; систематизированных данных об анастомозах и их точной локализации.
В даній роботі було проведено огляд наукових джерел про венозне русло простати людини. В цілому, венозний відтік крові від передміхурової залози людини забезпечується передміхуровим венозним сплетенням. Це сплетення анастомозує з глибокою дорсальною веною статевого члена, задніми калитковими венами, а також з гемороїдальним і сечоміхуровим сплетеннями та з венозним сплетенням Санторіні (збирає кров від передміхурової залози, дна сечового міхура та сім'яних міхурців і вливається у внутрішню клубову вену). Саме з передміхуровим венозним сплетенням пов'язана велика крововтрата під час оперативних втручань на залозі. Оскільки конструкція венозного інтраорганного русла в простаті, в основному, відповідає такій для артерій, відповідно виділяють три групи вен. Це міжзалозисті вени, що прямують до венозних сплетень капсули простати, вени, що впадають у венозні сплетення підслизової основи сечовипускного каналу і, останні, вени венозного сплетення, що лежать поруч з сім'явипорскувальною протокою. По інтраорганних венах кров відтікає з паренхіми залози в простатичне венозне сплетення, яке має складну будову і оточує простату практично з усіх боків. Деякі автори вважають перипростатичне венозне сплетення частиною єдиного сечостатевого сплетення. В будові сечостатевого венозного сплетення беруть участь численні привідні і відвідні шляхи, які доставляють кров із зовнішніх та внутрішніх статевих органів, сечового міхура, дистальних відділів сечоводів і частково від стінок прямої кишки і кісток таза. Аналіз літератури показав, що існують недоліки у вивченні будови венозного русла передміхурової залози людини. Вони полягають у відсутності даних про ланки кровоносного мікроциркуляторного русла і особливості його просторової організації; зв'язку венозного русла з процесами секреції і виведення секрету; систематизованих даних щодо анастомозів та їх точної локалізації.
This article reviews scientific sources on the venous bed of the human prostate. In general, venous blood outflow from the prostate gland is provided by the prostate venous plexus. This plexus anastomoses with the deep dorsal vein of the penis, posterior scrotal veins, as well as with the hemorrhoidal and urinary bladder plexuses and with the Santorini’s venous plexus (collects blood from the prostate gland, the bottom of the bladder and seminal vesicles and enters the internal iliac vein). It is the Santorini’s venous plexus, which is often associated with massive blood loss during the surgical operations on the prostate. Since the structure of the venous intraorgan bloodstream in the prostate mainly corresponds to that for the arteries, three groups of veins are respectively distinguished. These are the intergland veins, which run to the venous plexus of the prostate capsule, the veins entering the venous plexus of the submucosal base of the urethra and, finally, the veins of the venous plexus, lying next to the ejaculatory duct. Blood flows from the parenchyma of the gland into the prostatic venous plexus through intraorgan veins, which has a complex structure and surrounds the prostate from almost all the sides. Some authors consider the periprostatic venous plexus to be a part of a single urogenital plexus. In the structure of the genitourinary venous plexus, numerous adduction and abduction pathways take place that deliver blood from the external and internal genital organs, the bladder, the distal parts of the ureters and partially from the walls of the rectum and pelvic bones. Analysis of the literature has shown that there are omissions in the study of the structure of the venous channel of the human prostate gland. They are the lack of data on the links of the circulatory microvasculature and the features of its spatial organization; the connection of the venous bed with the secretion and secretion processes; systematized data on anastomoses and their exact localization.
Ключові слова: кровеносное русло
вена
предстательная железа
васкуляризация
сплетение
кровоносне русло
вена
передміхурова залоза
васкуляризація
сплетення
bloodstream
vein
prostate gland
vascularization
plexus
УДК: 611.637
ISSN: 2077-1096 (print)
2077-1126 (online)
DOI: prefix: 10.31718
10.31718/2077-1096.20.2.260
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/13059
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра анатомії людини
Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 2 (70)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2020_Ustenko_article.pdf355,79 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.