Вірус zik як яскравий приклад емерджентних інфекцій

Abstract

Стрімкий розвиток сучасних лабораторних систем в галузі мікробіології, які дозволяють отримати детальне секвенування генома, відкрило можливості для виділення нових збудників і глибокого вивчення давно відомих мікроорганізмів. До того ж, розвиток науки і техніки допомагає вивчати зміни екології мікроорганізмів і епідеміологічні особливості їх поширення на планеті. У зв’язку з цим останнім часом вчені стали виявляти «нові» захворювання, які отримали назви емерджентні. Емерджентні хвороби виникли як новий різновид інтенсивно еволюціонуючих, давно відомих інфекційних захворювань. Яскравим прикладом виникнення емерджентної інфекції є вірус Зіка (ZIKV). ZIKV відноситься до сімейства Flaviviridae роду Flavivirus. Вперше він був виділений з крові макаки-резус в 1947 році в Східній Африці (Уганда), в лісі Зіка, неподалік від острова Вікторія, звідки і пішла його назва. Через рік, в цій же місцевості ZIKV був виявлений у комарів роду Aedes africanus. Протягом довгого часу після первинного виділення ZIKV в Азії і в Африці були зафіксовані окремі спорадичні випадки захворювання, викликані даним збудником. У 2007 р на острові Яп (Мікронезія) був зареєстрований спалах захворювання, викликаного ZIKV. Це був перший спалах захворювання за межами Азії і Африки. Основним механізмом передачі ZIKV є трансмісивний, переносники - комарі роду Aedes. За літературними даними, цей вірус можуть поширювати 17 видів комарів цього роду. На сьогоднішній день головну роль віддають Ае. aegypti і Ae. Albopictus. З огляду на те, що ці комарі є не тільки переносниками ZIKV, а й інших представників флавівірусів, викликає занепокоєння їх широке географічне поширення. Комарі виду Ae. aegypti теплолюбні і живуть тільки в тропічній та субтропічній кліматичних зонах, що довгий час обмежувало поширення ZIKV. Участь комарів Ae. albopictus в циркуляції цього збудника обумовлює стрімке розширення ареалу розповсюдження вірусу в світі, оскільки зазначений вид широко поширений в країнах субтропічного і помірного кліматичних поясів. До сьогоднішнього дня, крім основного трансмісивного шляху передачі вірусу, є ряд відомостей трансплацентарної передачі ZIKV від інфікованої матері. Вірусна інфекція, що викликана ZIKV, під час вагітності є причиною розвитку мікроцефалії - порушення розвитку головного мозку, при якому його маса і розмір черепа менше норми. Також ця вірусна інфекція призводить до таких ускладнень, як втрата плода, мертвонародження і передчасні пологи. За даними літератури, для вчених став очевидним зв'язок ZIKV не тільки з вродженими аномаліями розвитку центральної нервової системи, а й з неврологічним синдромом - синдром Гієна - Барре (GBS). З'явилися публікації про передачу ZIKV не тільки трансмісивним або рансплацентарним шляхами, а навіть при сексуальних контактах без використання бар'єрних методів контрацепції. В еякуляті ZIKV можливо виділити протягом 14-28 днів від початку появи перших симптомів хвороби.

Стремительное развитие современных лабораторных систем в области микробиологии, которые позволяют получить детальное секвенирование генома, открыло возможности для выделения новых возбудителей и глубокого изучения давно известных микроорганизмов. К тому же, развитие науки и техники помогает изучать изменение экологии микроорганизмов и эпидемиологические особенности их распространения на планете. В связи с этим в последнее время ученые стали выявлять «новые» заболевания, которые получили названия эмерджентные. Эмерджентные болезни возникли как новая разновидность интенсивно эволюционирующих, давно известных инфекционных заболеваний. Ярким примером возникновения эмерджентной инфекции является вирус Зика (ZIKV). ZIKV относится к семейству Flaviviridae роду Flavivirus. Впервые он был выделен из крови макаки-резус в 1947 году в Восточной Африке (Уганда), в лесу Зика, неподалеку от острова Виктория, откуда и пошло его название. Через год, в этой же местности ZIKV был обнаружен у комаров рода Aedes africanus. В течение долгого времени после первичного выделения ZIKV в Азии и в Африке были зафиксированы отдельные спорадические случаи заболевания, вызванные данным возбудителем. В 2007 г на острове Яп (Микронезия) была зарегистрирована вспышка заболевания, вызванного ZIKV. Это была первая вспышка заболевания за пределами Азии и Африки. Основным механизмом передачи ZIKV является трансмиссивный, переносчики - комары рода Aedes. По литературным данным, этот вирус могут распространять 17 видов комаров этого рода. На сегодняшний день главную роль отдают Ае. aegypti и Ae. Albopictus. Учитывая, что эти комары являются не только переносчиками ZIKV, но и других представителей флавивирусов. Вызывает беспокойство их широкое географическое распространение. Комары вида Ae. aegypti теплолюбивы и обитают только в тропической и субтропической климатических зонах, что долгое время ограничивало распространение ZIKV. Участие комаров Ae. albopictus в циркуляции этого возбудителя обусловливает стремительное расширение ареала распространения вируса в мире, поскольку указанный вид широко распространен в странах субтропического и умеренного климатических поясов. До сегодняшнего дня, кроме основного трансмиссивного пути передачи вируса, есть ряд сведений трансплацентарной передачи ZIKV от инфицированной матери. Вирусная инфекция, что вызвана ZIKV, во время беременности является причиной развития микроцефалии - нарушение развития головного мозга, при котором его масса и размер черепа меньше нормы. Также эта вирусная инфекция приводит к таким осложнениям, как потеря плода, мертворождения и преждевременные роды. По данным литературы, для ученых стала очевидной связь ZIKV не только с врожденными аномалиями развития ЦНС, но и с неврологическим синдромом - синдром Гийена - Барре (GBS). Появились публикации о передаче ZIKV не только трансмиссивным или трансплацентарным путями, а даже при сексуальных контактах без использования барьерных методов контрацепции. В эякуляте ZIKV возможно выделить в течение 14-28 дней от начала появления первых симптомов болезни.

The recent development of technologies of the laboratory systems in microbiology, providing detailed genome sequencing, has paved the ways for isolating new pathogens and carrying out in-depth study of longknown microorganisms. Moreover, the progressing of science and technology contributes to study changes in the ecology of microorganisms and the epidemiological characteristics of their spreading over the world. These advances enable scientists to find out some "new" diseases, known as emergent infectious diseases. Emergent diseases have emerged as a new type of rapidly evolving, long-known infectious diseases. A prime example of an emergent infection is the Zika virus (ZIKV). ZIKV belongs to the family Flaviviridae of the Flavivirus genus. It was first isolated from the blood of a rhesus macaque in 1947 in East Africa (Uganda), in the Zika forest, where its name came from. A year later, in the same area, ZIKV was detected in mosquitoes of the Aedes africanus genus. For a long time following the initial isolation of ZIKV, isolated sporadic cases of the disease caused by this pathogen were recorded in Asia and Africa. In 2007, an ZIKV outbreak was reported on the island of YAP (Micronesia). This was the first outbreak outside Asia and Africa. Zika virus is primarily transmitted by the bite of an infected mosquito from the Aedes genus in tropical and subtropical regions. But according to literature data, this virus can be spread by 17 species of mosquitoes of this genus. AE. aegypti and Ae. Albopictus have been known a leading role of spreading the infection. Considering that these mosquitoes are not only carriers of ZIKV, but also some other flavivirusiv representatives, their wide geographical distribution has become an issue of great concern. AE. aegypti mosquitoes are thermophilic and live only in tropical and subtropical climate zones and this fact has played as significant rope in the ZIKV spread. Ae. albopictus mosquitoes promote the circulation of this pathogen and cause a rapid expansion of the virus in the world, since this species has become widely distributed in countries of subtropical and temperate climate zones. To date, besides the main vector-borne transmission of the virus, there are a number of reports about ZIKV transplacental transmission from an infected mother to the foetus. ZIKV caused viral infection during the pregnancy results in microcephaly, a congenital condition associated with incomplete brain development and abnormally small size of the skull. This viral infection can also lead to such complications as miscarriage, stillbirth, and premature birth. According to the literature, there is the connection between ZIKV and not congenital CNS abnormalities, but also with Guillain-Barre syndrome. There have been publications on not only ZIKV mosquito transmission and transplacental transmission, but a few reports on ZIKV sexual transmission when no barrier contraceptives are used. ZIKV can be isolated from ejaculate within 14-28 days from the onset of the first symptoms of the disease.