Disorders of cardiac rhythm in patient with syndrome preexitation of ventricles and their pharmacological correction

Abstract

The goal of investigation was analysis of possibility of using of different antiarrhythmic agents in patients with syndrome preexitation and disorders of cardiac rhythm. Most typical disorders of cardiac rhythm in patient with syndrome preexitation are ortodromic reciprocating supraventricular tachycardia, antidromic supraventricular tachycardia, atrial fibrillation and atrial fibrillation. During attack of tachycardia in patients with syndrome of preexitation can be different clinical symptoms. They can range from mild palpitation to syncope. This tachycardia can be even reason of sudden cardiac death. Main its mechanism is macroreentrant circuit involving the AV-node, the additional pathway, the atrias, the ventricles. Attacks of atrioventricular reciprocating tachycardia in patients with WPW syndrome and with narrow complexes QRS calcium channel blocker verapamil has efficacy in 95% of patients. However, for treatment this arrhythmia with wide complexes QRS verapamil is contraindicated. Beside of, it should be taken in account that treatment of this type of cardiac arrhythmia cardiac glycosides are forbidden also. Verapamil and cardiac glycosides are contraindicated for termination of arrhythmia in patients with WPW syndrome and such disorders of cardiac rhythm as atrial fibrillation (flutter). For therapy of atrial fibrillation (flutter) in patients with WPW syndrome antiarrhythmic agents of agents of І A subclass (quinidine, procainamide, disopyramide, propafenone) and ІІІ class (amiodarone, sotalol) can be useful. For interruption of paroxysmal tachycardia in patients with syndrome preexitation antiarrhythmical preparations of plant origin (gilurytmal and allapinin) have high efficacy. Termination of paroxysmal tachycardia in patients with premature excitation of ventricles can be achieved after administration of antiarrhythmic agents of ІС subclass, in particular after using of propafenone and encainide. However, treatment with help these agents quite often bring about appearance of arrhythmogenic action. It is impossible using in preextation syndrome and cardiac arrhythmias drugs, which cause the acceleration of conductivity of nerve impulses in additional pathways (cardiac glycosides, β-blocker agents, for example propranolol). In patients with paroxysmal atrioventricular reciprocating (circular) tachycardia digitalis and calcium channel blockers should be avoided. Such agents as digoxin and verapamil in this arrhythmia can turn out to be dangerous in WPW syndrome, since they raise the conductivity through additional conductive pathways.

Метою дослідження був аналіз можливості використання різних антиаритмічних препаратів для терапії різних порушень ритму у хворих з синдромом передзбудження шлуночків. Найбільш типовими розладами ритму у хворих з синдромом преекситації є ортодромна реципрокна суправентрикулярна тахікардія, антидромна суправентрикулярна тахікардія, фібриляція та тріпотіння передсердь. Під час приступу тахікардії у хворих із синдромом преекситації можуть виникнути різні клінічні симптоми. Розвиток такої тахікардії нерідко є причиною виникнення раптової смерті. Основним механізмом її розвитку є циркуляція хвилі збудження через атріовентрилулярний вузол, додатковий шлях, передсердя та шлуночки, який називається механізмом макрореентрі. Для купірування приступів атріовентрикулярної реципрокної тахікардії у хворих із WPW синдромом та із вузькими комплексами QRS блокатор кальцієвих каналів верапаміл має ефективність у 95% хворих. Однак для лікування хворих з широкими комплексами QRS верапаміл є протипоказаним. Для лікування даного порушення ритму серцеві глікозиди є те ж протипоказаними. Верапаміл та серцеві глікозиди не можна застосовувати у хворих з синдромом WPW та фібриляцією (тріпотінням) передсердь. Для терапії фібриляції (тріпотіння) передсердь у хворих із синдромом WPW можуть бути використані антиаритмічні препарати І A підкласу (хінідин, прокаїнамід, дизопіраміду, пропафенон) та препарати ІІІ класу (аміодарон, соталол). Для купірування пароксизмальної тахікардії у хворих із синдромом передзбудження шлуночків антиаритмічні лікарські засоби рослинного походження (гілуритмал і алапінін) мають високу ефективність й тому є препаратами вибору. Для купірування пароксизмальної тахікардії у хворих із синдромом передзбудження шлуночків може бути досягнуте після введення антиаритмічних препаратів ІС підкласу, в особливості застосування пропафенону та енкаїниду. Однак застосування цих препаратів достатньо часто призводить до появи аритмогенного ефекту. Застосування серцевих глікозидів та β-адренергічних блокаторів, наприклад пропралололу у хворих із синдромом преекситації є неможливим, оскільки ці лікарські засоби покращують провідність по додатковому провідному шляху. У хворих із пароксизмальною атриовентрикулярною реципрокною (циркулярною) тахікардією препарати дигіталісу та верапаміл повинні бути виключені, тому що вони є небезпечними у хворих із синдромом WPW, оскільки після їх застосування збільшується швидкість провідності по додатковим шляхам.