Зміни харчової поведінки у молодих осіб із різної масою тіла

Abstract

Поряд з надмірним споживанням їжі, малорухомим способом життя у формуванні підвищеної маси тіла та ожиріння провідну роль відіграє і дизрегуляція харчової поведінки, яка стає компонентом патогенезу патологічних станів. Метою дослідження стало визначення особливостей харчової поведінки у молодих осіб із нормальною, підвищеною масою тіла та ожирінням I ступеня. В роботі взяли участь 96 осіб обох статей 18-25 років. Були визначені антропометричні показники, відсоток жирової маси тіла за обвідним методом. За індексом маси тіла сформовано 3 групи по 32 особи, збалансовані за статтю - з індексом маси тіла від 18,5 до 24,9 кг/м2, з підвищеною масою тіла (індекс маси тіла 25,00 – 29,99 кг/м2), з ожирінням I ступеня (індекс маси тіла 30,00 – 34,99 кг/м2). Для оцінки харчової поведінки використали Голандський опитувальник Dutch Eating behavior Questionnaire та 3-факторний опитувальник Стункарда, Three-factor Eating questionnaire -18. Результати оброблені статистично. Результати. За даними опитувальника Dutch Eating behavior Questionnaire обмежувальний тип порушень харчової поведінки переважав у осіб чоловічої статі з ожирінням I ступеня та у осіб жіночої статі всіх груп. Екстернальний тип більш виражений був для чоловіків всіх досліджених груп. За даними Three-factor Eating questionnaire - 18 домінуючим типом порушень був когнітивно-обмежувальний. Між показниками типів порушень харчової поведінки за опитувальниками Dutch Eating behavior Questionnaire та Three-factor Eating questionnaire - 18 та антропометричними показниками визначені переважно позитивні кореляційні взаємозв’язки високої та середньої сили у осіб з нормальною масою та негативні кореляційні зв’язки високої та середньої сили у осіб з підвищеною масою та ожирінням I ступеня обох статей. Результати свідчать про необхідність індивідуального підходу до зміни стереотипу харчування у молодих осіб, обов’язкової психологічної корекції в поєднанні з іншими компонентами стратегій зниження маси тіла.

Наряду с чрезмерным потреблением пищи, малоподвижным образом жизни в формировании повышенной массы тела и ожирения ведущую роль играет и дисрегуляция пищевого поведения, которая становится компонентом патогенеза патологических состояний. Целью исследования стало определение особенностей пищевого поведения у молодых лиц с нормальной, повышенной массой тела и ожирением I степени. В работе приняли участие 96 человек обоего пола 18-25 лет. Были определены антропометрические показатели, процент жировой массы тела обводным методом. По индексу массы тела сформировано 3 группы по 32 человека, сбалансированные по полу - с индексом массы тела от 18,5 до 24,9 кг/м2, с повышенной массой тела (индекс массы тела 25,00 - 29,99 кг/м2), с ожирением I степени (индекс массы тела 30,00 - 34,99 кг/м2). Для оценки пищевого поведения использовали Голландский опросник Dutch Eating behavior Questionnaire и 3-факторный опросник Стункарда Three-factor Eating questionnaire - 18. Результаты обработаны статистически. Результаты. По данным опросника Dutch Eating behavior Questionnaire ограничительный тип нарушений пищевого поведения преобладал у лиц мужского пола с ожирением I степени и у лиц женского пола всех групп. Экстернальный тип был более выраженным у мужчин всех исследованных групп. По данным Three-factor Eating questionnaire -18 доминирующим типом нарушений был когнитивно-ограничительный. Между показателями типов нарушений пищевого поведения по опроснику Dutch Eating behavior Questionnaire и Three-factor Eating questionnaire - 18 и антропометрическими показателями определены преимущественно положитель-ные корреляционные взаимосвязи высокой и средней силы у лиц с нормальной массой и отрицательные корреляционные связи высокой и средней силы у лиц с повышенной массой и ожирением I степени обоих полов. Результаты свидетельствуют о необходимости индивидуального подхода к изменению стереотипа питания у молодых лиц, обязательной психологической коррекции в сочетании с другими компонентами стратегий снижения массы тела.

Along with the excess food consumption and the sedentary lifestyle, dysregulation of eating behaviour contributes much to the development of overweight and obesity and often becomes a component of pathogenesis in the number of diseases and conditions. The purpose of this study was to determine the characteristics of eating behaviour in young people with normal body weight, overweight and with obesity class I. The study included 96 individuals aged 18–25. There were evaluated anthropometric parameters and the body fat percentage by the circumference measuring. Based on the body mass index, all subjects were divided into 3 sex-balanced groups of 32 individuals in each: a group with body mass index ranging from 18,5 to 24,9 kg/m2, a group with increased body weight (body mass index from 25,00 to 29,99 kg/m2), and a group with obese class I individuals (body mass index from 30,00 to 34,99 kg/m2). A Dutch Eating behaviour Questionnaire and a 3-factor Stunkard, Three-factor Eating questionnaire - 18 were used to assess eating behaviour. The results were processed statistically. Results. According to the findings obtained by using the Dutch Eating behaviour Questionnaire, the restrictive type of eating disorders was more prevalent in male individuals with obesity class I and in female individuals of all groups. The external type was morepronounced in the men of all groups studied. According to the findings of Three-factor Eating questionnaire -18, the cognitive restriction type was found as a dominant type of eating behavioural disorders. Between the indicators of eating disorder types according to the Dutch Eating behaviour Questionnaire and Three-factor Eating questionnaire - 18 and anthropometric indicators there has been found mainly positive correlation of high and medium strength in the individuals with normal weight, while the negative correlation of high and medium strength has been detected in the overweight and obese individuals of both sexes. The results obtained point out the need in individualized approach in modifications of the dietary pattern in young people, the importance of mandatory psychological correction, and their combining with other components of weight loss strategies.