Подагра і артеріальна гіпертензія: особливості терапії

Abstract

У статті обговорюються питання коморбідності подагри в поєднанні з артеріальною гіпертензією. Акцентується увага на необхідності зваженого підходу до призначеного лікування. Подагра становить велику соціальну та економічну проблему для суспільства, призводить до зниження та втрати працездатності, обмеження професійної діяльності, тим самим погіршуючи якість життя. Артеріальна гіпертензія зустрічається у хворих на подагру у 5–50%, а при поєднанні з компонентами метаболічного синдрому – до 80%. Формування артеріальної гіпертензії у хворих на подагру закономірно призводить до погіршення функціонального стану нирок, що зумовлюється поєднанням двох нозологій, для яких нирки є органом і мішенню. Корекція артеріальної гіпертензії у хворих на подагру потребує від лікаря загальної практики найбільш оптимального підходу з використан ням метаболічно нейтральних антигіпертензивних препаратів, щоб не спровокувати медикаментозно індуковане загострення артриту. Крім того, лікування артеріальної гіпертензії у хворих на подагру повинно забезпечувати оптимальний нефропротективний ефект та зумовлювати зниження концентрації сечової кислоти у сироватці крові, що буде сприяти додатковій профілактиці подагричних нападів. Метою дослідження стала оцінка нефропротективного, антигіпертензивного, гіполіпідемічного ефекту запропонованої комбінованої терапії у хворих на подагричний артрит в поєднанні з артеріальною гіпертензією. Дослідження проводилося на базі кафедри сімейної медицини і терапії Української медичної стоматологічної академії в обласному лікувально-іагностичному ревматологічному центрі при КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» ПОР, брали участь 60 амбулаторних та стаціонарних хворих (середній вік –54,2±8,6 років) із подагричним артритом в поєднанні з артеріальною гіпертензією, які склали основну групу. Контрольна група склала 60 хворих, які співпадають по віковим, демографічним, клінічним показникам. Протягом 12 місячного дослідження виявлено клінічний ефект від запропонованої комбінованої терапії у хворих на подагру з артеріальною гіпертензією. Після проведеного лікування спостерігалося зниження показників ліпідного спектру крові в досліджуваних групах: загальний холестерин на 16,0 % в основній групі, на 8,0 % в контрольній групі, ліпопротеїди високої щільності на 5,6 % в основній групі і на 6,4 % в експериментальній групі, ліпопротеїди низької щільності на 3,3 % в основній групі і на 3,4 % в контрольній групі, тригліцериди на 22,2 % в основній групі і на 12,3 % в контрольній групі. У хворих основної групи на фоні запропонованої комбінованої терапії виявлено покращення швидкості клубочкової фільтрації нирок на 6,4 % в порівнянні з контрольною групою –1,3%. Рівень креатиніну в обстежуваних групах на фоні лікування знижувався недостовірно. Рівень сечової кислоти на фоні лікування в основній групі знизився на 32,6% в порівнянні з контрольною групою на 24,6%. На фоні запропонованої терапії у пацієнтів основної групи потреба в нестероїдних протизапальних препаратах через 6 місяців знизилися на 58%, в контрольній групі - на 37%. Після проведеного 12 місячного лікування хворих основної і контрольної груп був отриманий позитивний результат від запропонованої комбінованої терапії у хворих основної групи 87,7% в порівнянні з контрольної групи 48,6 %. Оцінка лікарем ефективності запропонованої комбінованої терапії у хворих основної групи становить 87 %, пацієнтами – 88%.

В статье обсуждаются вопросы коморбидности подагры в сочетании с артериальной гипертензией. Акцентируется внимание на необходимости взвешенного подхода к назначению терапии. Подагра составляет большую социальную и экономическую проблему для общества, приводит к снижению и потере работоспособности, ограничению профессиональной деятельности, тем самым ухудшая качество жизни. Артериальная гипертензия встречается у больных подагрой в 5-50%, а при сочетании с компонентами метаболического синдрома – до 80%. Формирование артериальной гипертензии у больных подагрой закономерно приводит к ухудшению функционального состояния почек, который предопределяется сочетаниям двух нозологий, для которых почки являются органом и мишенью. Коррекция артериальной гипертензии у больных подагрой нуждается от врача общей практики наиболее оптимального подхода с использованием метаболических нейтральных антигипертензивных препаратов, чтобы не спровоцировать лекарственно индуктируемое обострение артрита. Кроме того, лечение артериальной гипертензии у больных подагрой должно обеспечивать оптимальный нефропротективний эффект и способствовать снижению концентрации мочевой кислоты в сыворотке крови, которая будет способствовать дополнительной профилактике подагрических атак. Целью исследования стала оценка нефропротективного, антигипертензивного, гиполипидемического эффекта предложенной комбинированной терапии у больных подагрическим артритом в сочетании артериальной гипертензией и коморбидной патологией. Исследование проводилось на базе кафедры семейной медицины и терапии Украинской медицинской стоматологической академии в областном лечебно-диагностическом ревматологическомцентре при коммунальном предприятии «Полтавская областная клиническая больница им. М.В. Склифосовского» Полтавского областного совета, принимали участие 60 амбулаторных и стационарных больных (средний возраст – 54,2±8,6 лет) с подагрическим артритом в сочетании с артериальной гипертензией, которые составили основную группу. Контрольная группа состояла из 60 больных, сопадающих по возрастным, демографическим, клиническим показателям. В течение 12-месячного исследования отмечен клинический эффект от предложенной комбинированной терапии у больных подагрой с артериальной гипертензией. После проведенного лечения наблюдалось снижение показателей липидного спектра крови в исследуемых группах: общий холестерин на 16,0 % в основной группе, на 8,0 % в контрольной группе, липопротеиды высокой плотности на 5,6 % в основной группе и на 6,4 % в контрольной группе, липопротеиды низкой плотности на 3,3 % в основной группе и на 3,4 % во контрольной группе, триглицериды на 22,2 % в основной группе и на 12,3 % в контрольной группе. У больных основной группы на фоне предложенной комбинированной терапии обнаружено улучшение скорости клубочковой фильтрации почек на 6,4 % по сравнению с контрольной группой – 1,3%. Уровень креатинина в обследуемых группах на фоне лечения снижался недостоверно. Уровень мочевой кислоты на фоне лечения в основной группе снизился на 32,6% по сравнению с контрольной группой – 24,6%. На фоне предложенной терапии у пациентов основной группы потребность в нестероидных противовоспалительных препаратах через 6 месяцев знизилась на 58% по сравнению с контрольной группой – 37%. После проведенного 12-месячного лечения больных основной и контрольной групп был получен положительный результат от предложенной комбинированной терапии у больных основной группы 87,7% по сравнению с контрольной группой – 48,6 %. Оценка врачом эффективности предложенной комбинированной терапии у больных основной группы составляет 87 %, пациентами – 88%.

The article highlights the issues on comorbidity between gout and hypertension. Emphasis is placed on the necessity in searching for a well-balanced approach toward the treatment this type of comorbidity. Gout is a major social and economic problem in the modern society that leads to a progressive physical incapability, limitation of professional activity, thus impairing the quality of life. Arterial hypertension occurs in patients with gout in 5 - 50% of cases, and in combination with components of metabolic syndrome its prevalence rises up to 80%. As a result, the development of hypertension in patients with gout leads to a deterioration of the kidney functioning due to the combination of two pathological conditions for which the kidneys are either functioning organs or target organs. Management of arterial hypertension by general practitioner requires the searching for the most optimal approach in using metabolically neutral antihypertensives to avoid provoking medication-induced exacerbation of arthritis. In addition, the treatment of such category of patients should also provide the optimal nephroprotective effect and decrease the uric acid concentration in the serum that will contribute to the additional prevention of gout attacks. The aim of the study is to evaluate the nephroprotective, antihypertensive, hypolipidemic effects of the proposed combined therapy in the patients with comorbidity between gout arthritis and arterial hypertension. The study was conducted at the Regional Medical and Diagnostic Centre of Rheumatological Diseases, M.V. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital, which is the clinical base of the Department of Family Medicine and Therapy, Ukrainian Medical Stomatological Academy. 60 patients with mean age of 54.2 ± 8.6 years were enrolled to the study. The patients suffering from gout arthritis and comorbid hypertension formed the main group. The control group consisted of 60 patients matched by age, demographic and clinical parameters. Following the 12-month treatment period, we have registered clinical effects of the combination therapy proposed in patients with gout and comorbid hypertension. We observed a decrease in blood lipids values in the study groups: total cholesterol decreased by 16.0% in the main group and by 8.0% in the control group, high-density lipoproteins – by 5.6% in the main group and by 6.4% in the control group, low density lipoproteins – by 3.3% in the main group and by 3.4% in the control group, triglycerides – by 22.2% in the main group and 12.3% in the control group. We observed statistically significant improvement in the glomerular filtration rate in the main group (6.4% of cases vs. 1.3% in the control group). The blood creatinine in the both study groups decreased significantly. The uric acid blood concentration decreased by 32.6% in the main group compared to 24.6% in the control group. During the six month period of the therapy the necessity for non-steroidal anti-inflammatory drugs cut down by 58% in the study group vs. 37% in the control group. Conclusions. After 12 month period of therapy proposed, the patients with gout and comorbid hypertension demonstrated clinically confirmed improvement in both study groups (87.7% of patients in the main group vs. 48.6% in the control group). The efficacy of the proposed treatment was assessed by physicians up to 87%, vs. 88% efficacy assessed by the patients in the main group.