Структура лімфоїдно-асоційованого епітелію пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів

Abstract

Найбільш показовими і структурованими утвореннями адаптивного імунітету в слизовій оболонці кишок є лімфоепітеліальні утворення (пейєрові бляшки). Ці утворення периферійного відділу імунної системи здійснюють, опосередковані епітелієм, механізми взаємодії між патогенною мікрофлорою кишок та імунокомпетентними клітинами, ініціюючи цим самим розвиток імунних реакцій у слизових оболонках. Мета дослідження – встановлення форми і топологічних співвідношень М-клітин з іншими типами ентероцитів, а також з лімфоїдними елементами пейєрових бляшок тонкої кишки. Дослідження здійснено на 30 білих щурах-самцях репродуктивного віку, масою 200,0±20,0 грам. Об’єктом дослідження були відрізки тонкої кишки з наявністю в них пейєрових бляшок. З отриманих препаратів, укладених в парафінові блоки, виготовляли серійні зрізи товщиною 4 мкм, забарвлені гематоксилін-еозином і за Ван-Гізоном, які вивчалися за допомогою світлового мікроскопа «Коnus», обладнаного цифровою мікрофотонасадкою Sigeta DCM-900 9.0MP. Встановлено, що при збереженні загальної форми будови пейєрові бляшки схильні до пластичної мінливості, що залежить від ситуаційно мінливих чинників антигенного впливу, тобто для них властивий функціональний поліморфізм. Особливо це стосується їх лімфоїдно-асоційованого епітелію. Ідентифікація М-клітин за допомогою тільки одних традиційних гістологічних методів на практиці виявляється ускладненою. І все ж у процесі цілеспрямованого вивчення серійних парафінових зрізів вдалося виявити деякі морфологічні ознаки, які вказують на місце їх розташування.

Наиболее показательными и структурированными образованиями адаптивного иммунитета в слизистой оболочке кишечника является лимфоэпителиальные образования (пейеровы бляшки). Данные образования периферического отдела иммунной системы осуществляют косвенные эпителием механизмы взаимодействия между патогенной микрофлорой кишечника и иммунокомпетентными клетками, инициируя тем самым развитие иммунных реакций в слизистых оболочках. Целью данного исследования было установление формы и топологических соотношений М-клеток с другими типами энтероцитов, а также с лимфоидными элементами пейеровых бляшек тонкой кишки. Исследование осуществлено на 30 белых крысах-самцах репродуктивного возраста, массой 200,0±20,0 грамм. Объектом исследования были отрезки тонкой кишки с наличием в них пейеровых бляшек. Из полученных препаратов, заключенных в парафиновые блоки, изготавливали серийные срезы толщиной 4 мкм, окрашенных гематоксилин-эозином и по Ван-Гизону, которые изучались с помощью светового микроскопа «Коnus», оборудованного цифровой микрофотонасадкой Sigeta DCM-900 9.0MP. Установлено, что при сохранении общей формы строения пейеровы бляшки подвержены пластической изменчивости, зависящей от ситуационно изменяющихся факторов антигенного воздействия, то есть для них характерен функциональный полиморфизм. Особенно это касается их лимфоидно-ассоциированного эпителия. Идентификация М-клеток с помощью только одних традиционных гистологических методов на практике оказывается усложненной. И все же в процессе целенаправленного изучения серийных парафиновых срезов удалось обнаружить некоторые морфологические признаки, указывающие на место их расположения.

Over the past two decades, there have been many publications dealing with the further development of an urgent issue on the immune system of the mucous membranes of the digestive tract, called mucoseassociated lymphoid tissue (MALT), which includes spheres of innate (non-specific) and adaptive (specific) immunity. Most structured formations and indicators of adaptive immunity in the intestinal mucosa are lymphoepithelial formation (Peyer's patches). The data on the formation of the peripheral part of the immune system are carried through the epithelium, mechanisms of interaction between pathogenic intestinal microflora and immunocompetent cells, thereby initiating the development of immune responses in the mucous membranes. A concept has long been established in the literature, according to which a leading role in mediating these reactions belongs to a special type of enterocytes, called M-cells. Before the concept of the initial role of these cells in the development of immune responses in the mucous membranes of the intestinal tract they were known as caveolated cells. The purpose of this study was to determine the shape and topological relations of M-cells with other types of enterocytes, and also with lymphoid elements Peyer's patches of the small intestine. 30 mature albino male rats weighted 200,0±20,0 g were involved into the study. After vivisection, which was carried out by an overdose of thiopental anesthesia (75 mg / kg of animal body weight intramuscularly in the upper third of the thigh of the hind paw) [1] in compliance with the requirements for dissection of the abdominal cavity, the entire complex of the gastrointestinal tract was removed, which was preserved in 10 % formalin solution. Subsequently, short sections of the small intestine, containing Peyer’s patches, were selectively excised. Finding the latter was not difficult due to their clear visualization on the external (nonmesenteric) surface of the small intestine in the form of whitish spots. The specimens, after washing from formalin and dehydration in alcohol of increasing concentration, were embedded into paraffin blocks, from which serial sections of 4 µm thick (Microm HM 325) were obtained with subsequent staining with hematoxylin-eosin and Van Gieson. Their study and documentation was carried out using the “Konus” light microscope equipped with the Sigeta DCM-900 9.0MP digital microphoto attachment and the Biorex 3 program (serial number 5604) adapted for these studies. In the study of many series of paraffin sections stained with hematoxylin-eosin, it was found that while maintaining the general shape of the structure, lymphoid nodules are susceptible to plastic variability, which depends on situationally changing factors of antigenic effect, i.e., functional polymorphism is characteristic of them. This is especially true of their lymphoidassociated epithelium, which appears in a rather diverse form, which depends not only on the section angle, but also, probably, on its reactive state. Thus, in some cases it is a relatively even monolayer of intestinal epithelium, consisting mainly of absorbing enterocytes, among which the most distinct are goblet cells. At the same time, it draws attention to itself that in the apical sections of some of them there are clear signs of rupture of the plasmolemma and the presence in the cytoplasm of basophilic granular fibrous material of an unknown nature. Along with this picture, other histological sections of large lymphoid nodules of Peyer's patches of the small intestine demonstrate a different configurational character of lymphoid-associated epithelium, in which the cluster principle of cell distribution in the form of limited portioned sets is clearly noted. While maintaining the general structural shape, Peyer's patches were found to be subjected to plastic variability, which depends on situationally changing factors of antigenic exposure, i.e., functional polymorphism is characteristic of them. This is especially true of their lymphoid-associated epithelium. Identification of M-cells using only traditional histological methods in practice is complicated. And yet, in the process of a focused study of serial paraffin sections, it was possible to detect some morphological signs indicating their location.