Антибактеріальна та протигрибкова активність антисептичного препарату Цидипол

Abstract

Ріст резистентності патогенної мікрофлори до антибіотичних засобів у світі перетворюється на одну із серйозних проблем медико-біологічної науки. Тому, важливого значення набуває подальша розробка і застосування у різних галузях медицини протимікробних препаратів. На сьогодні в нашій країні відома низка антисептичних препаратів у різних галузях клінічної медицини (октенісепт, елюдрил, триклозан, мірамістин, хлоргексидин біглюконат–син.гексинон,гибіскраб,гібітсан, елюгель, фервекс- і інші). В 1985 р в УМСА на кафедрі шкірно-венеричних хвороб був створений антисептичний лікарський препарат в якості противенеричного засобу. Назва «Цидипол», запропонована автором засобу проф. Кравченком В.Г., була затверджена Номенклатурною комісією Фармакологічного комітету МОЗ СРСР. Лікарський засіб як винахід було зареєстровано в Міжнародному Патентному центрі (Женева, Швейцарія), отримано патенти на винахід в Україні, США і Російській федерації. У Сполучених Штатах Америки препарат було зареєстровано в якості засобу індивідуальної профілактики венеричних захворювань і лікування урогенітального трихомоніазу у жінок. Зважаючи на те, що для антисептичних препаратів є дуже важливим вплив на широкий спектр мікробної флори, вивчення дії препарату Цидипол на окремі види бактерій і грибів можна вважати цілком актуальним. Тому, метою дослідження було вивчення фунгіцидної та бактерицидної дії екстемпорально виготовленого Цидиполу на ряд грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Дослідження проведені на кафедрі мікробіології УМСА, в яких були використані музейні культури мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, отримані в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» м.Київ. Для дослідження використана екстемпорально виготовлена за прописом «Цидипол» антибактерійна композиція: 0,3% циміналь (п-нітро-альфа-хлоркорічний альдегід), 5,0% димексид, 94,7% полиетиленоксид. Досліджувані музейні культури C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, є досить чутливими до дії композиції Цидиполу, причому фунгіцидна дія композиції Цидиполу перевищує його бактерицидну дію у 4 рази. Найменш чутливими виявились культури E.faecalis, M.luteus, S.epіdermidis. Результати проведених досліджень вказують на наявність вираженої протимікробної активності Цидиполу до музейних штамів мікроорганізмів C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisАТСС29213, M.luteusАТСС4698, S.epіdermidisАТСС14990, однак досліджувані грампозитивні та грамнегативні бактерії і гриби виявили різний рівень чутливості.

Рост резистентности патогенной микрофлоры к антибиотическим средствам в мире превращается в одну из серьезных проблем медико-биологической науки. Поэтому, важное значение имеет дальнейшая разработка и применение в различных областях медицины противомикробных препаратов. На сегодняшний день в нашей стране известен ряд антисептических препаратов в различных областях клинической медицины (октенисепт, елюдрил, триклозан, мирамистин, хлоргексидин биглюконатсин. гексинон, гибискраб, гибитсан, елюгель, фервекс- и другие). В 1985 г. в УМСА на кафедре кожно-венерических болезней был создан антисептический лекарственный препарат в качестве противовенерического средства. Название «Цидипол», предложенное автором средства проф. Кравченко В.Г., было утверждено номенклатурной комиссией Фармакологического комитета МЗ СССР. Лекарственное средство как изобретение было зарегистрировано в Международном Патентном центре (Женева, Швейцария), получены патенты на изобретение в Украине, США и Российской федерации. В Соединенных Штатах Америки препарат был зарегистрирован в качестве средства индивидуальной профилактики венерических заболеваний и лечения урогенитального трихомониаза у женщин. Учитывая то, что для антисептических препаратов является очень важным влияние на широкий спектр микробной флоры, изучение действия препарата Цидипол на отдельные виды бактерий и грибов можно считать вполне актуальным. Поэтому, целью исследования было изучение фунгицидного и бактерицидного действия экстемпорально изготовленного Цидипола на ряд грамотрицательных и грамположительных микроорганизмов. Исследования проведены на кафедре микробиологии УМСА, в которых были использованы музейные культуры микроорганизмов C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990, полученные в ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины »Киев. Для исследования использована экстемпорально изготовленная по прописи «Цидипол» антибактериальная композиция 0,3% циминаль (п-нитро-альфа-хлоркоричний альдегид), 5,0% димексид, 94,7% полиэтиленоксида. Исследуемые музейные культуры C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, достаточно чувствительны к композиции Цидипол, причем фунгицидное действие композиции Цидипол превышает его бактерицидное действие в 4 раза. Наименее чувствительными оказались культуры E.faecalis, M.luteus, S.epіdermidis. Результаты проведенных исследований указывают на наличие выраженной противомикробной активности Цидипола к музейным штаммам микроорганизмов C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalisАТСС29213, M.luteusАТСС4698, S.epиdermidisАТСС14990, однако исследуемые грамположительные и грамотрицательные бактерии и грибы обнаружили разный уровень чувствительности.

The increase in resistance of pathogenic microflora to antibiotics over the world has become one of the challenges for biomedical science. Therefore, further development of antimicrobials and their use in various fields of medicine are extremely important. There are a wide range of antiseptic preparations in different fields of clinical medicine (octenisept, eludril, triclosan, myramistin, chlorhexidine, bigluconate-syn. hexinone, hibiscrab, hibitsan, eugel, fervex and others) in our country today. In 1985 the researchers of the Department of Skin and Sexually transmitted diseases, UMSA, created an antiseptic for treating venereal diseases. The name "Cidipol", proposed by the author, prof. V. G. Kravchenko, was approved by the Nomenclature Commission of the Pharmacological Committee, the Ministry of Public Health of the former USSR. The medicine as an invention was registered at the International Patent Centre (Geneva, Switzerland), and patents for the invention were obtained in Ukraine, the USA and the Russian Federation. In the United States, the drug has been reported as a preparation for individual prevention of sexually transmitted diseases and the treatment of urogenital trichomoniasis in women. Considering that antiseptics can produce an effect on the wide range of microbial flora, it is quite relevant to study the effect produced by Cidipol on certain types of bacteria and fungi. The purpose of the study was to investigate the fungicidal and bactericidal action of Cidipol on a number of gram-negative and gram-positive microorganisms. The study was carried out at the Department of Microbiology, Virology and Immunology, UMSA; we used museum strains of the following microorganisms: C.albicans ATCC10231, E.coli ATCC25922, S.aureus ATCC25923, E.faecalis ATCC29213, M.luteus ATCC4698, S.epudermidis ATCC14990. The antibacterial composition, prepared ex tempore according to the prescription "Cidipol", was used: 0.3% ciminal (p-nitro-alpha-chloride aldehyde), 5.0% dimexide, 94.7% polyethylene oxide. The investigated museum strains of C.albicans ATCC10231, S.aureus ATCC25923, E.coli ATCC25922, were found out to be sensitive to the effect of Cidipol; the fungicidal effect of the Cidipol composition exceeded its bactericidal effect in 4 times. The strains of E.faecalis, M.luteus, and S.epidermidis were the least sensitive. Conclusions. The results of the studies have demonstrated the presence of pronounced antimicrobial effect of Cidipol to museum microorganism strains with different levels of sensitivity.