Влияние базисной терапии на состав кишечной микробиоты у пациентов с неспецифическим язвенным колитом

Abstract

Целью данной работы была сравнительная оценка влияния терапии месалазином и системными глюкокортикостероидами (ГКС) на изменения кишечного микробиома у больных неспецифическим язвенным колитом (НЯК). Материалы и методы. Под нашим наблюдением находилось 238 пациентов с левосторонним НЯК в возрасте от 19 до 64 лет. По активности воспалительного процесса в толстом кишечнике пациенты были распределены на больных с минимальной активностью НЯК – 112 (47,0 %), умеренной активностью – 78 (32,8 %) и высокой активностью – 48 (20,2 %) пациентов. Для оценки изменений кишечного микробиома на фоне базисной терапии была выбрана группа пациентов с левосторонним НЯК умеренной активности. 32 (41,0 %) пациента этой группы в качестве базисной терапии для индукции ремиссии получали месалазин (Пентасу) в дозировке 4,0 г в сутки, препарат больные принимали 3,0 г per os и 1,0 г per rectum. 27 (34,6 %) больных с левосторонним НЯК умеренной активности в качестве индукционной базисной терапии принимали ГКС в дозировке 30–40 мг в пересчете на преднизолон. 19 (24,4%) пациентов этой группы получали комбинированную терапию месалазином и стероидами и в исследование не включались. Были изучены уровни Firmicutes, Actinobacteria, Bacteroidetes и Faecalibacterium prausnitzii до и после лечения. Результаты. Клиническая эффективность месалазина (Пентасы) в дозе 4,0 г в сутки сопоставима с эффективностью применения системных глюкокортикостероидов 30–40 мг в сутки, но месалазин является более безопасным. Применение Пентасы оказывает позитивное корригирующее влияние на кишечный микробиом у больных НЯК с нормализацией Bacteroidetes и увеличением количества Firmicutes и Faecalibacterium prausnitzii. У больных НЯК, принимавших системные ГКС, отмечается увеличение количества Actinobacteria при снижении Faecalibacterium prausnitzii.

Метою даної роботи була порівняльна оцінка впливу терапії месалазином і системними глюкокортикостероїдами (ГКС) на зміни кишкового мікробіому у хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК). Матеріали та методи. Під нашим наглядом перебувало 238 пацієнтів із лівобічним НВК віком від 19 до 64 років. За активністю запального процесу в товстому кишечнику пацієнти були розподілені на хворих з мінімальною активністю НВК – 112 (47,0 %), помірною активністю – 78 (32,8 %) і високою активністю – 48 (20,2 %) пацієнтів. Для оцінки змін кишкового мікробіому на тлі базисної терапії була обрана група пацієнтів із лівобічним НВК помірної активності. 32 (41,0 %) пацієнти цієї групи як базисну терапію для індукції ремісії отримували месалазин (Пентасу) у дозі 4,0 г на добу, препарат хворі приймали 3,0 г per os і 1,0 г per rectum. 27 (34,6 %) хворих із лівобічним НВК помірної активності як індукційну базисну терапію приймали ГКС у дозі 30–40 мг у перерахунку на преднізолон. 19 (24,4 %) пацієнтів цієї групи отримували комбіновану терапію месалазином і стероїдами і в дослідження не включалися. Були вивчені рівні Firmicutes, Actinobacteria, Bacteroidetes і Faecalibacterium prausnitzii до і після лікування. Результати. Клінічна ефективність месалазину (Пентаси) у дозі 4,0 г на добу порівнянна з ефективністю застосування системних глюкокортикостероїдів 30–40 мг на добу, але месалазин є більш безпечним. Застосування Пентаси справляє позитивний коригуючий вплив на кишковий мікробіом у хворих на НВК з нормалізацією Bacteroidetes і збільшенням кількості Firmicutes і Faecalibacterium prausnitzii. У хворих на НВК, які приймали системні ГКС, відзначається збільшення кількості Actinobacteria при зниженні Faecalibacterium prausnitzii;

Background. The purpose of this work was a comparative assessment of the effect of therapy with mesalazine and systemic glucocorticosteroids on changes in the intestinal microbiome in patients with ulcerative colitis (UC). Materials and methods. Under our supervision, there were 238 patients with left-sided UC aged 19 to 64 years. According to the activity of the inflammatory process in the colon, all patients were divided into those with minimal activity of UC – 112 (47.0 %), moderate activity of UC – 78 (32.8 %) and high activity of UC – 48 (20.2 %). To assess changes in the intestinal microbiome on the background of basic therapy, a group of patients with moderate left-sided UC was selected. Thirty-two (41.0 %) patients of this group received mesalazine (Pentasa) at a dose of 4.0 g per day as the basic therapy for inducing remission: 3.0 g per os and 1.0 g per rectum. Twenty-seven (34.6 %) patients with moderate left-sided UC took glucocorticosteroids at a dose of 30–40 mg in terms of prednisolone as induction basic therapy. Nineteen (24.4 %) patients in this group received combination therapy with mesalazine and steroids and were not included in the study. The levels of Firmicutes, Actinobacteria, Bacteroidetes and Faecalibacterium prausnitzii were studied before and after treatment. Results. The clinical efficacy of mesalazine (Pentasa) at a dose of 4.0 g per day is comparable to the efficacy of systemic glucocorticosteroids 30–40 mg per day, but is safer. The use of Pentasa has a positive corrective effect on intestinal microbiome in patients with UC with normalization of Bacteroidetes and an increase in the number of Firmicutes and Faecalibacterium prausnitzii. An increase in Actinobacteria with a decrease in Faecalibacterium prausnitzii is noted in patients with UC taking systemic corticosteroids.