Психолого-педагогічні аспекти евристичної мотивації студентів

Abstract

У своїх попередніх роботах ми уже звертали увагу на той факт, що на сьогодні, за існуючими науковими підходами, мотивацію визначають як важливу складову психологічної структури пізнавальної, навчальної діяльності, від якої залежить ефективність її перебігу. Водночас, побутує думка, що навчальну діяльність спонукає комплекс мотивів, серед яких виділяють внутрішні та зовнішні. Внутрішні мотиви - це ті які притаманні самому студенту, коли він сам прагне засвоїти знання, підвищити свій освітній рівень. Зовнішні мотиви виступають у ролі певних жандармів – це оцінки, стипендія, певний контроль чи навіть примус зі сторони викладачів та батьків тощо. Розглядаючи існуючі підходи до мотивації студентів було запропоновано та перевірено на практиці інноваційний підхід, що дозволяє поєднувати зовнішню та внутрішню мотивацію та є довготривалою мотивацією щодо процесу навчання і навіть процесом навчання не завершується. Характеризуючи подібний вид мотивації було запропоновано термін - евристична мотивація. Евристична мотивація - це спонукання особистості до підсвідомої постійної творчої активності шляхом створення проблемних ситуацій, розв'язання яких не обмежується заняттями в аудиторії чи закінченням вивчення предмету.