Зв'язок афективної симптоматики та больового синдрому у пацієнтів з ПТСР

Abstract

Походження посттравматичного стресового розладу (ПТСР) абсолютно чітко пов'язано з вкрай важким переживанням, яке виходить далеко за рамки звичайного людського досвіду. Переважна кількість бійців, які приймали участь у бойових діях, страждають на вказану психічну патологію. Від 70 до 90% учасників бойових дій страждають на больовий синдром різної локалізації, пов'язаний з перенесеними травмами під час бойових дій. Мета дослідження: виявити поширеність тривожних і депресивних розладів у хворих з хронічним больовим синдромом різної локалізації у пацієнтів-учасників бойових дій з ПТСР. За умови отримання інформованої згоди було обстежено 40 пацієнтів – учасників бойових дій (АТО), які страждали на посттравматичний стресовий розлад. Усі пацієнти отримували анксіолітичну, антидепресивну, нормотимічну терапію. У процесі лікування всі пацієнти отримували психотерапевтичне лікування, як у індивідуальній, так і в груповій формах, за програмою реабілітації для військовослужбовців. Оцінюючи результати лікування пацієнтів з ПТСР та коморбідним больовим синдромом можна зробити висновок, що підбір як медикаментозної терапії, так і психотерапевтих заходів, не дивлячись на наявність чітких терапевтичних рекомендацій за «Протоколами» повинен бути індивідуальним. Необхідно обов’язково враховувати наявність супутньої соматичної, неврологічної патології. У пацієнтів з ПТСР та коморбідним больовим синдромом переважає тривожна симптоматика. Вони потребують призначення антидепресивних препаратів з більш вираженим седативним та анксіолітичним ефектом.

Происхождение посттравматического стрессового расстройства (ПТСР) абсолютно четко связано с крайне тяжелыми переживаниями, которые выходят далеко за рамки обычного человеческого опыта. Подавляющее количество бойцов, принимавших участие в боевых действиях, страдают данной психической патологией. От 70 до 90% участников боевых действий страдают болевым синдромом различной локализации, связанным с перенесенными травмами во время боевых действий. Целью исследования было выявить распространенность тревожных и депрессивных расстройств у больных с хроническим болевым синдромом различной локализации, пациентов-участников боевых действий с ПТСР. После получения информированного согласия были обследованы 40 пациентов - участников боевых действий (АТО), страдающих посттравматическим стрессовым расстройством. Все пациенты получали анксиолитическую, антидепрессивную, нормотимическую терапию. В процессе лечения все пациенты получали психотерапевтическое лечение, как в индивидуальной, так и в групповой формах, по программе реабилитации для военнослужащих. Оценивая результаты лечения пациентов с ПТСР и коморбидным болевым синдромом можно сделать вывод, что поиск как медикаментозной терапии, так и психотерапевтических мероприятий, несмотря на наличие четких терапевтических рекомендаций по «Протоколами» должен быть индивидуальным. Необходимо обязательно учитывать наличие сопутствующей соматической, неврологической патологии. У пациентов с ПТСР и коморбидным болевым синдромом преобладает тревожная симптоматика. Они нуждаются в назначении антидепрессивных препаратов с более выраженным седативным и анксиолитическим эффектом.

The origins of Post Traumatic Stress Disorder (PTSD) are clearly linked to extreme distress that goes far beyond normal human experience. The overwhelming number of fighters who took part in hostilities, suffering from the specified mental pathology. From 70 to 90% of combatants suffer from pain syndrome of various localization, associated with injuries suffered during hostilities. Purpose of the study: to reveal the prevalence of anxiety and depressive disorders in patients with chronic pain syndrome of various localization in patients participating in military operations with PTSD. Subject to obtaining informed consent, 40 patients - combatants (ATO), suffering from post-traumatic stress disorder were examined. All patients received anxiolytic, antidepressant, normotimic therapy. In the course of treatment, all patients received psychotherapeutic treatment, both in individual and group forms, according to the military rehabilitation program. Evaluating the results of treatment of patients with PTSD and comorbid pain syndrome, we can conclude that the search for both drug therapy and psychotherapist measures, despite the presence of clear therapeutic recommendations according to the "Protocols", should be individual. It is imperative to take into account the presence of concomitant somatic, neurological pathology. In patients with PTSD and comorbid pain syndrome, alarming symptoms predominate. They need to be prescribed antidepressant drugs with a more pronounced sedative and anxiolytic effect.