Комплексний підхід в лікуванні пацієнтів із гострим мастоїдитом

Abstract

На сьогодні не вивчені ознаки переходу від стадії запалення – антроцелюліту (запалення слизової оболонки осередків соскоподібного відростку) до мастоїдиту (гнійного розплавлення кісткових перемичок системи осередків соскоподібного відростка) і не визначені чіткі свідчення щодо термінів і обсягу хірургічного втручання. Ціль даної роботи – підвищення ефективності лікування хворих на гострий мастоїдит шляхом використання нової схеми консервативної терапії та модифікованої антромастоїдотомії із дренуванням. Об’єкт і методи: дослідження проводилося в лікувальних установах: на базі ЛОР-відділення Полтавської обласної клінічної лікарні, та ЛОР відділення 2 міської клінічної лікарні м. Полтави. Всього в період з 2009 по 2016 роки було обстежено та проліковано 83 пацієнти, хворих на гострий середній отит, ускладненим мастоїдитом. Всі пацієнти були розділені на 2 групи – досліджувана – 1 група (n = 48) і група порівняння – 2 група (n = 35). Результати. У пацієнтів 1-б та 1-в досліджуваної групи, нами застосовувалась розроблена нова методика хірургічної санації соскоподібного відростка з дренуванням атикоантрального ходу гумовим дренажем, а післяопераційної порожнини – тефлоновими трубками з одномоментним ушиванням післяопераційної рани. Пацієнтам досліджуваної 1-б групи проводилась тунельна антротомія, метою якої було з’ясування стану комірок соскоподібного відростка. В разі, коли спостерігались явища їх деструкції та некрозу, проводили антромастоїдотомію за власною методикою. При проведенні хірургічного втручання використовувались ендоскопічні методики, проводилась пневматична проба на прохідність атико-антрального співустя. Висновки. При призначенні лікування хворим на гострий мастоїдит необхідно брати до уваги, крім клінічних ознак захворювання, дані конусно-променевої комп’ютерної томографії, наявність збереження аттикоантрального сполучення, яке, ймовірно, залежить від анатомічних особливостей будови середнього вуха і ступеня вираженості і розповсюдженості запального процесу. Морфологічні дані диктують необхідність включення в схему терапії противірусних препаратів, що значно підвищує ефективність лікування хворих на гострий мастоїдит.

На сегодняшний день не до конца изучены признаки перехода от стадии воспаления – антроцелюлита (воспаление слизистой оболочки ячеек сосцевидного отростка) до мастоидита (гнойного расплавления костных перемычек системы ячеек сосцевидного отростка) и не определены четкие показания сроков и объема хирургического вмешательства. Цель данной работы – повышение эффективности лечения больных острым мастоидитом путем использования новой схемы консервативной терапии и модифицированной антромастоидотомии с дренированием. Объект и методы: исследование проводилось в лечебных учреждениях: на базе ЛОР-отделения Полтавской областной клинической больницы, и ЛОР отделения 2 городской клинической больницы города Полтавы. Всего в период с 2009 по 2016 годы было обследовано и пролечено 83 пациента, больных острым средним отитом, осложненным мастоидитом. Все пациенты были разделены на 2 группы – исследуемая – 1 группа (n = 48) и группа сравнения – 2 группа (n = 35). Результаты. Пациентам 1-б исследуемой группы, нами применялась разработанная новая методика хирургической санации сосцевидного отростка с дренированием атикоантрального хода резиновым дренажом, а послеоперационной полости – тефлоновыми трубками с одномоментным ушиванием послеоперационной раны. Пациентам исследуемой 1-б группы проводилась туннельная антротомия, целью которой было выяснение состояния ячеек сосцевидного отростка. В случае, когда наблюдались явления их деструкции и некроза, проводили антромастоидотомию по собственной методике. При проведении хирургического вмешательства использовались эндоскопические методики, проводилась пневматическая проба на проходимость атико-антрального соустья. Выводы. При назначении лечения больным острым мастоидитом необходимо принимать во внимание, кроме клинических признаков заболевания, данные конусно-лучевой компьютерной томографии, наличие функционирующего аттико-антрального сообщения, которое, вероятно, зависит от анатомических особенностей строения среднего уха и степени выраженности и распространенности воспалительного процесса. Морфологические данные диктуют необходимость включения в схему терапии противовирусных препаратов, что значительно повышает эффективность лечения больных острым мастоидитом.

Nowadays signs from mucitis to mastoiditis have not studied. Signs of surgeries have not determined. The frequency of acute middle otitis by acute mastoiditis contains 10,8%, in 16% of observations it requires surgeries and can lead to such complications as perisinuous abscess abscesses of brain and cerebellum, sinus thrombosis. Methods of treatment are not so effective nowadays. So, the main reason of it can be presence of acute inflammation of nasal cavity, nasopharynx, and auditory tube with consequent inflammation to eardrum, antrum and mastoid. The aim of the paper is to increase the efficacy of the treatment of patients with acute mastoiditis by new type of conservative treatment. Object and methods: examinations were done in medical institutions such as ENT-department of Poltava regional clinical hospital and ENT department of the second clinical hospital of Poltava. 83 patients were examined and treated from 2009 to 2016. They suffered from acute form of middle otitis with complicated form of mastoiditis. Patients were divided into 2 groups: the examined group (n = 48) and comparison one (group 2) (n = 35). Results. All patients received conservative treatment which included such scheme: antibacterial agents (2-3 antibacterial agents of wide range), anti-inflammatory agents, antihistamine ones, dehydration remedy, topical types of therapy (early paracentesis, rinsing of eardrum and others. Proposed therapy by us was done during 2-3 days and after that recurrent CBCT tomography was also done when films of CT was present. Conservative treatment continued to full recovery at improvement of clinical and lab data and also at positive renthelogical dynamics. Complications of acute mastoiditis were divided into two groups: complications within the system of the middle ear and the complications were out of its limits and it has practical importance in the choice of treatment. Myringitis, otitis, paresis of facial nerve contained complications within the middle ear. Intracranial complications such as meningitis, encephalomeningitis, and abscesses of brain and also subperiostal abscess, zygomatic abscess contained complications which were out the limits of middle ear. It should be noted that temporal aspects, i.e. the necessity for surgery on the 7-9th day of the development of otitis media or 3-4th day of mastoiditis were not developed by us because the case history of each patient was significantly different as the intensity of the process and the content of the previous treatment, especially different capacities of antibiotics. In this regard it was decided the need for withhold of surgical intervention only in the absence of clinical effect, the negative dynamics laboratory, and especially in the absence of the pneumatic cells in the mastoid process in repeated computed tomography and the presence of pneumatic tympanic cavity, interpreted as a blockade of antro-Attic-tympanal drum drainage system. Patients of 1-b study group received new method of surgical sanitation of mastoid by drainage. Patients of examined group 1-b received mastoidotomy the purpose of which was to determine the condition of the mastoid cells. Antromastoidotomy was done when there is the occurrence of destruction and necrosis. Endoscopic methods were used during surgeries. It should be determined that during treatment appointment to patients with acute mastoiditis besides clinical signs of disease, data of CT, the presence of data from cone-beam computed tomography, the presence of functioning attico-antral fenestration, which probably depends on the anatomical features of the structure of the middle ear and the severity and prevalence of the inflammatory process. Morphological data dictate the need for inclusion in the scheme of therapy of antiviral drugs that significantly increases the efficiency of treatment of patients with acute mastoiditis. Conclusions 1. Histological signs of inflammatory development in mucous membrane of mastoid cells were detected based on morphological examination of the structure of middle ear at acute mastoiditis. 2. A scheme of complex conservative treatment of patients with acute mastoiditis considering etiopathogenetic factors, including early short-term bypass grafting, the use of drugs with antiviral and immunomodulatory effects in the scheme of General treatment and local therapy, and a CT monitoring of the effectiveness of the selected scheme in the first days of treatment was developed. 3. Criteria of efficacy of conservative treatment were determined. Algorism of necessity from therapy to surgery was developed. 4. Indications for tunnel endoscopic anthrotomy with drainage and antromastoidotomy were detected. 5. Clinical efficacy of proposed tactics of treatment of patients with acute mastoiditis was proved.