Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/13689
Назва: Особливості локального імунітету і функціональні характеристики імунокомпетентних клітин при експериментальному перитоніті
Інші назви: Особенности локального иммунитета и функциональные характеристики иммунокомпетентных клеток в условиях экспериментального перитонита
The role of local immune response and functional characteristics of immunocompetent cells in case of experimental peritonitis
Автори: Куюн, Л. О.
Брюзгіна, Т. С.
Куюн, Л. А.
Брюзгина, Т. С.
Kuyun, L.
Bryuzhina, T.
Дата публікації: 2017
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Куюн Л. О. Особливості локального імунітету і функціональні характеристики імунокомпетентних клітин при експериментальному перитоніті / Л. О. Куюн, Т. С. Брюзгіна // Вісник проблем біології і медицини. – 2017. – Вип. 4, т. 1 (139). – С. 185–189.
Короткий огляд (реферат): Результати комплексного імунологічного, біохімічного та морфологічного дослідження функціональної активності КПЕ, КПК і селезінки при перитоніті індукованим внутрішньочеревинним введенням ентеропатогенної культури кишкової палички свідчать про наступне: в умовах експериментального перитоніту достовірно збільшується кількість ПМ, що супроводжується достовірним зростанням їх фагоцитарної активності у експериментальній групі у порівнянні з контролем, про що свідчить зростання проценту фагоцитарної активності і фагоцитарного числа. Достовірні зміни також спостерігаються з боку біохімічних та морфологічних показників у вище названих групах тварин при локальному і системному їх дослідженні. Незважаючи на те, що нейтрофіли першими прибувають в зону інфекції (через 4-6 годин), вони не забезпечують ефективного захисту в умовах гострого запалення черевної порожнини – перитоніті. Саме перитонеальним макрофагам належить пріоритетна роль в антимікробному захисті і внутріклітинному перетравленні бактерій у порівнянні з перитонеальними нейтрофілами, які активуються першими в умовах розвитку гострого запального процесу черевної порожнини. Перитонеальні макрофаги з’являються тільки через 24-48 годин з моменту початку захворювання і від їх функціональної активності залежить результат запалення: відновлення організму і знешкодження патогенів або термінальна стадія.
Результаты комплексного иммунологического, биохимического и морфологического исследования функциональной активности КПЭ, КПК и селезенки при перитоните, вызванном внутрибрюшинным введением энтеропатогенной культуры кишечной палочки, свидетельствует о следующем: в условиях экспериментального перитонита достоверно увеличивается количество ПМ, которое сопровождается достоверным увеличением их фагоцитарной активности как по проценту, так и по фагоцитарному числу в опытной группе по сравнению с контролем. Достоверные изменения также наблюдали в значениях биохимических и морфологических показателей у экспериментальных животных в сравнении с контролем при их локальном и системном исследовании. Несмотря на то, что нейтрофилы первые прибывают в очаг инфекции (через 4-6 часов), не они обеспечивают эффективную защиту организма в условиях острого воспаления брюшной полости – перитоните. Именно перитонеальным макрофагам принадлежит приоритетная роль в антимикробной защите и внутриклеточном переваривании бактерий по сравнению с перитонеальными нейтрофилами, которые активизируются первыми в условиях развития острого воспалительного процесса брюшной полости. Перитонеальные макрофаги появляются только через 24-48 час. после его возникновения и от их функциональной активности зависит исход воспаления: восстановление организма и уничтожение патогенов или терминальная стадия.
Local immunity is formed due to the influence of a great number of infectious and noninfectious factors. It is a multifaceted process. Various immunocompetent cells take part in forming local immunological response.Therefore, in order to study in detail the mechanism of local immunological response during inflammatory diseases it is necessary to go beyond the use of mere immunological methods and use biochemical, morphological, and biophysical research methods as well. There is little information on such research methods found in literature today. However, using this approach would allow for evaluation of various aspects of immunological response in an organism to the introduction of an infectious agent. The purpose of this research was to conduct comparative analysis of local and systemic immunological responses during acute experimental peritonitis. Experiments were conducted on 80 inbred mice (C-57 Brown) by introducing acute peritonitis using intraperitoneal injections of enteropathogenic daily culture of E. coli, strain 0-111. Each animal received 0.15 ml of 1 ppb of the E. coli suspension. The control group of 20 animals included mice without intraperitoneal infection and they received 0.5 ml of aseptic peptic solution. The model used in this research was previously described. Quantitative and qualitative evaluation of peritoneal exudate cells (PEC) in mice was done. Phagocyte activity was evaluated based on two parameters: percentage of the phagocytic cells and the phagocytic index, subject being the cells of PEC and PBC. Saturated, unsaturated, and polyunsaturated fatty acids (FA) were studied using the method of gas chromatography. Results were obtained by measuring the area of peak values of methylated derivatives of FA and determinig their composition in percentages. Spleen tissue slices were stained with hematoxylin-eosin solution in the morphological study. All the obtained data was statistically analyzed using the standard evaluation method M±m and probability p was determined according to the general rules of variation statistics. The findings of complex immunological, biochemical and morphological analysis of PEC, PBC, and spleen in case of experimental peritonitis caused by intraperitoneal injection of enteropathogen of the E. coli bacterium indicate the following: statistically reliable increase in the numbers of PM cells along with their increased phagocytosis activity both by percentage and their phagocytosis index in the experimental group when compared to the control group. Other statistically reliable changes in both biochemial and morphological properties were noted in experimental mice when compared to the control group during local and systemic research. Peritoneal neutrophils are the first to arrive at the focus of inflammation in the peritoneal cavity within 4 to 6 hours of inflammation. However, the primary role in antimicrobial defense and intracellular digestion of infectious agents belongs to peritoneal macrophages that enter the inflammation site 24 to 48 hours after the beginning of infection. It is peritoneal macrophages and their functional properties that have the final say on the pathological process development and the outcome either causing recovery or terminal stage.
Ключові слова: експериментальний перитоніт
перитонеальні макрофаги
фагоцитоз
жирні кислоти ліпідів
десквамація епітелія
запалення
экспериментальный перитонит
перитонеальные макрофаги
фагоцитоз
жирные кислоты липидов
десквамация эпителия
воспаление
experimental peritonitis
peritoneal macrophages
phagocytosis
fatty acids
desquamation of the epithelium
inflammation
УДК: 612.017.1 :[576.3+612.112]:616.381-002:612.084
ISSN: 2523-4110
2077-4214
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/13689
Розташовується у зібраннях:Вісник проблем біології і медицини, Випуск 4, Том 1 (139)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
The_role_of_local_immune_response.pdf1,89 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.