Оцінка когнітивності хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з цукровим діабетом

Abstract

Мета – оцінити когнітивність хворих на ІХС та ЦД 2-го типу за результатами психоемоційного тесту Струпа. Матеріали і методи. Обстежено 56 пацієнтів (57 % чоловіків та 43 % жінок) зі стабільною ІХС та ЦД 2-го типу (основна група), в тому числі 34 (61 %) хворих мали стабільну стенокардію напруження ІІ функціонального класу (ФК), 22 (39 %) – ІІІ ФК. Контрольну групу становили 48 пацієнтів (54 % чоловіків та 46 % жінок) зі стабільною ІХС, з них 28 (58 %) хворих зі стабільною стенокардією напруження ІІ ФК, 20 (42 %) – ІІІ ФК. Всі хворі мали гіпертонічну хворобу II стадії. Серед пацієнтів основної групи у 33 (59 %) діагностували хронічну серцеву недостатнiсть II ФК за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA), у 23 (41 %) – ІІІ ФК, відповідно у контрольній групі – у 29 (60 %) та 19 (40 %) хворих. Вік досліджуваних в основній групі – 49–66 роки, в контрольній – 52–64 роки. Усім хворим проведено комплексне обстеження згідно із чинними світовими стандартами діагностики, а також класичний психоемоційний тест Струпа. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням параметричних та непараметричних. методів (за програмою SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989–2004). Результати. У хворих на ІХС в поєднанні з ЦД 2-го типу за результатами психоемоційного тесту Струпа відмічається підвищення частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного артеріального тиску - до та після читання назв кольорів, надрукованих чорним шрифтом; після називання кольорів; після читання назв кольорів та називання кольорів слів, де колір шрифту відрізняється від значення слів, на відміну від хворих на ІХС. За стрес-тестом Струпа в основній групі спостерігається збільшення часу читання назв кольорів, надрукованих чорним шрифтом; називання кольорів; читання назв кольорів та називання кольорів слів, де колір шрифту відрізняється від значення слів (Med; Q: 351,5 с; 134–428; PMW=0,036, де Med – медіана, Q – нижні та верхні квартилі, PMW – різниця між групами за тестом Mann–Whitney) порівняно з контрольною групою (Med, Q: 235 с; 126–380). Під час проведення словесно-колірного тесту Струпа у хворих на ІХС та ЦД 2-го типу збільшується кількість помилок під час називання кольорів; читання назв кольорів та називання кольорів слів, де колір шрифту відрізняється від значення слів (M±SEM; SD: 16,42±1,52; 7,46, Рst=0,018, де М – середня, SEM – стандартна похибка, SD – стандарт - не відхилення, Рst – вірогідність різниці за двовибірковим t-критерієм Стьюдента) на противагу хворим на ІХС (M±SEM; SD: 6,5±4,5, 6,36). Підвищена інтерференція пізнавального процесу в основній групі (M±SEM; SD: 184,96±12,76 с, 62,49, Pst=0,028) в порівнянні з контрольною групою (M±SEM; SD: 127,46±12,45 с, 63,51). Висновки. У хворих на ІХС в поєднанні з ЦД 2-го типу спостерігається більш виражене підвищення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, уповільнення швидкості, зниження концентрації уваги, збільшення кількості помилок під час проведення психоемоційного тесту Струпа, на відміну від хворих на ІХС, що вказує на погіршення когнітивної функції. Переважання ригідності пізнавального процесу у хворих на ІХС в поєднанні з ЦД 2-го типу свідчить про суб’єктивні труднощі у переході від вербальних функцій до сенсорно-перцептивних через низький ступінь їх автоматизованості в умовах інформаційного навантаження, що обумовлено зниженням когнітивного стилю.