Структурна організація залозистої зони слизової оболонки твердого піднебіння інтактних білих щурів

Abstract

Дослідження деяких авторів свідчать про те, що морфологія, гістохімія і іннервація слизової оболонки у щурів має багато схожості з людиною. Як показує практика, більшість експериментальних досліджень із вивчення впливу тих чи інших факторів на організм людини, проводяться на тваринах, особливо на щурах. В попередніх власних дослідженнях ми використовували щурів для експерименту, тому для вивчення впливу мономеру акрилової пластмаси на слинні залози обрали щурів для подальшої екстраполяції даних про морфологічні особливості малих слинних залоз цих тварин і людини. Мета дослідження - вивчити структурну організацію залозистої зони слизової оболонки твердого піднебіння білих інтактних щурів з подальшою екстраполяцією даних на організм людини. Для досягнення поставленої мети проводили експериментальні дослідження на лабораторних статевозрілих щурах лінії Вістар віком від 1 до 1,5 року. Вивчення мікропрепаратів поперечних зрізів твердого піднебіння білих щурів за допомогою світлового мікроскопа при малих збільшеннях дозволило виявити в його структурі слизову оболонку і добре розвинену підслизову основу з великою кількістю малих слинних залоз. Проведені морфологічні дослідження структурної організації слизової оболонки твердого піднебіння інтактних білих щурів засвідчили схожість будови малих слинних залоз щурів і людини, що підтверджує правильний вибір експериментальних тварин та в подальшому дозволяє екстраполювати отримані дані.

Исследования некоторых авторов свидетельствуют о том, что морфология, гистохимия и иннервация слизистой оболочки у крыс имеют сходство с человеком. Как показала практика, большинство экспериментальных исследований по изучению влияния тех или иных факторов на организм человека, проводят на животных, особенно на крысах. В предыдущих собственных исследованиях мы использовали крыс для эксперимента, поэтому для изучения влияния мономера акриловой пластмассы на слюнные железы выбрали крыс для дальнейшей экстраполяции данных о морфологических особенностях малых слюнных желез этих животных и человека. Цель исследования - изучить структурную организацию железистой зоны слизистой оболочки твёрдого нёба белых интактных крыс с дальнейшей экстраполяцией данных на организм человека. Для достижения поставленной цели проводили экспериментальные исследования на лабораторных половозрелых белых крысах линии Вистар в возрасте от 1 до 1,5 лет. Изучение микропрепаратов поперечных срезов твёрдого нёба белых крыс при помощи светового микроскопа на малых увеличениях позволило обнаружить в его структуре слизистую оболочку и хорошо развитую подслизистую основу с большим количеством малых слюнных желез. Проведенные морфологические исследования структурной организации слизистой оболочки твёрдого нёба интактных белых крыс свидетельствуют о схожести строения малых слюнных желез крыс и человека, что подтверждает правильность выбора экспериментальных животных и в дальнейшем позволяет экстраполировать полученные результаты.

Some reports state that the morphology, histochemistry and innervation of mucous membrane in rats are quite similar to that in humans. Most experimental studies on the impact of certain factors on the human body involve laboratory animals, rats in particular. In our previous experimental studies we used rats to study the effect of acrylic monomer on salivary glands in order to further extrapolate data to the morphological features of minor saiivary glands of rats and humans. This study was aimed at investigating morphology of glandular area of the hard palate mucosa of intact albino rats with subsequent extrapolation of the results obtained to human body. The experimental studies were conducted on adult Wistar rats aged 1 to 1.5 years. The light microscopy (slight magnification) of transverse sections of the hard palate mucosa samples of albino rats revealed the mucous membrane and weil-developed submucous layer with numerous minor salivary glands within its structure. The findings confirm the similarity between the structure of minor salivary giands of rats and humans that supports the rational choice of experimental animals for subsequent extrapolation of the resulting data.