Післяопераційна аналгоседація новонароджених

Abstract

Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження відгуку на терапію основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного больового та астенічного синдромів у віддалені терміни часу. МЕТА Провести порівняльній аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ До когортного проспективного дослідження увійшли 20 новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання без супутньої ентеральної недостатності. Діти були поділені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація внутрішновенною інфузією морфіну. ІІ група (n = 10) - новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болю. З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався авторський чек-лист моніторингу болю у новонароджених. РЕЗУЛЬТАТИ Після призначення морфіну внутрішньовенно одразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як ефект після ентерального застосування досягався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення парацетамолом. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. У дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни, і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Авторський чек-лист неонатального моніторингу болю дозволяє проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. ВИСНОВКИ Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання таблетованого морфіну у новонароджених з хірургічною патологією без ентеральної недостатності має менше ускладень та має кращу переносимість.