Розвиток міжпредметних зв’язків для формування клінічного мислення на основі академічних компетенцій на кафедрі патологічної анатомії з секційним курсом

Abstract

Підготовка конкурентоспроможного лікаря є досить складним і комплексним процесом, що складається з теоретичної, практичної, психологічної та ідеологічної складових. Одним з основних завдань, визначених у всіх навчальних програмах медичного вузу є формування у здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти академічних, соціально особистісних і професійних компетенцій. Вивчення будови людини з позицій потреб клінічних дисциплін – це не тільки основа професійної компетенції, але і форма розвитку логічного (клінічного) мислення, при відсутності якого не може сформуватися справжній професіонал в будь-якій з медичних спеціальностей. Важливу роль в реалізації цього напрямку відіграє використання в процесі викладання дисципліни «Патоморфологія» ситуаційних завдань, як форми адаптації студентів молодших курсів до запитів клінічних ка¬федр. Процес навчання на морфологічних кафедрах не може полягати тільки в накопиченні знань про людину. Цілісність структури заняття, єдність цілей і організаційних принципів, а також розумне поєднання педагогічного управління зі стимуляцією власної активності, ініціативи і самостійності студентів є запорукою результативності та успішності процесу навчання. Важливу роль при цьому ми відводимо мотиваційній складовій, бо мотивація – це ключ до усвідомленого оволодіння мистецтвом лікування. Формування клінічного мислення, засноване на академічних компетенціях з включенням внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, має стати системою навчання в медичному вузі і здійснюватися з першого дня оволодіння професією лікаря і, перш за все, на морфологічних кафедрах медичного вузу. Саме цілеспрямоване і планомірне встановлення і розвиток міжпредметних зв’язків між морфологічними і клінічними дисциплінами сприяє реалізації головної мети навчання у ВНЗ – якісній підготовці фахівця. Дотримання наступності та послідовності у викла¬данні є дуже важливим, оскільки дозволяє забезпечити не тільки закріплення студентами вже засвоєних знань і засвоєння нових, але і подаль¬ший їх розвиток як професіоналів.

Training of a competitive physician is a rather complicated and complex process, involving theoretical, practical, psychological and ideological components. One of the major tasks defined in all academic curricula of a medical higher education institution is the formation of academic, socially individual and professional competences in the students at the Master’s (second cycle) higher education level. The study of the human body from the point of view of the needs of clinical disciplines is not only the basis of the professional competence, but also a form of development of logical (clinical) thinking, in the absence of which a true medical professional cannot be formed. The use of situational tasks in learning the discipline of Pathomorphology is crucial in the implementation of the above mission, being the form of adaptation of junior students to the requirements of clinical departments. Accumulation of knowledge about a human being is not a single task in the process of learning at morphological departments. The integrity of the lesson structure, the unity of goals and organizational principles, as well as a reasonable combination of pedagogical management with the stimulation of students’ own activity, initiative and independence are the key to the effectiveness and success of the learning process. Obviously, the motivational component is essential in the learning activity since motivation is the key to conscious mastering the art of healing. Formation of clinical thinking, based on academic competencies with the involvement of intra- and inter-disciplinary ties, should become a system of education at the medical higher education institution and, above all, at the morphological departments of the medical university, as well as be carried out from the first day of mastering the profession of a doctor. It is the purposeful and systematic establishment and development of inter-disciplinary ties between morphological and clinical disciplines that contributes to implementation of the main goal of study at a HEI, namely, qualitative training of a future medical professional. Adherence to continuity and consistency in teaching is very important as it provides not only the consolidation of the students’ acquired knowledge and the acquisition of new ones, but also their further development as the experts.