Features of the clinical course of psoriasis in patients with obesity

Abstract

Psoriasis is the most common chronic, genetically determined autoimmune polyetiological inflammatory disease with im-paired epidermal proliferation, provoked by exogenous and endogenous factors, and manifested by erythematous and scaly elements, papules and plaques. According to the results of clinical and epidemiological studies, psoriasis affects about 3-4% of the population of our planet, regardless of gender, age, and ethnic group, and the specific gravity of this pathology in the general structure of skin diseases reaches, from the data of different authors, from 1% to 40 %. How-ever, despite the significant incidence of psoriasis and a large amount of research on this problem, there is still no single view of the pathogenesis of this dermatosis. For an objective understanding of the pathogenesis of psoriasis, it is neces-sary to take into account the insufficiently studied comorbidity of this pathology. Therefore, in the studies of the patho-genesis of psoriasis in recent years, more attention is paid to the impairment of metabolic processes. Recently, an indis-putable link between psoriasis and obesity has been proven. Obesity has been found to increase the risk of many dis-eases, including psoriasis. The literature has broadly highlighted the question of the pathogenetic mechanisms of in-flammatory processes in psoriasis and obesity that form a vicious circle at the level of the immune system, which must be broken for the successful treatment of these diseases. In this research, we studied the clinical presentation of the disease, measured anthropometric parameters, determined the grade of obesity by BMI, analyzed the history of life and disease, and conducted clinical and biochemical blood tests. The results of the study revealed that alimentary obesity in patients with psoriasis leads to metabolic disorders, complicating the course of dermatosis, which leads to a worsening of the DLQI of patients, the inefficiency of standard methods of therapy and frequent exacerbations of psoriatic disease. Therefore, the prospect for further research is a more in-depth study of the comorbidity of psoriatic disease, which will identify new targets for the treatment of this dermatosis to prevent complications and more effective treatment of this pathology.

Псоріаз є найбільш розповсюдженим хронічним, генетично детермінованим аутоімунним поліетіологічним запаль-ним захворюванням з порушенням епідермальної проліферації, що провокується екзогенними і ендогенними фак-торами та проявляється еритематозно - лускатими елементами, папулами і бляшками. За результатами клініко –епідеміологічних досліджень, на псоріаз хворіє біля 3-4 % населення нашої планети, незалежно від статі, віку та етнічної групи, при цьому питома вага цієї патології в загальній структурі шкірних хвороб сягає, за даними різних авторів, від 1% до 40%. Однак, незважаючи на значне поширення псоріазу та на велику кількість робіт з цієї про-блеми, до сих пір немає єдиного погляду на патогенез цього дерматозу. Для об’єктивного розуміння патогенезу псоріазу необхідно враховувати недостатньо вивчену коморбідність цієї патології. Тому, при дослідженнях патоге-незу псоріазу в останні роки все більше уваги приділяється порушенням метаболічних процесів. Останнім часом доведений безперечний зв'язок між псоріазом і ожирінням. Встановлено, що ожиріння веде до підвищення ризику розвитку багатьох захворювань, в тому числі псоріазу. В літературі широко висвітлюється питання про ідентичні патогенетичні механізми запальних процесів при псоріазі і ожирінні, що формують порочне коло на рівні імунної системи, яке необхідно розірвати для успішного лікування даних захворювань.У цьому досліджені ми вивчали клінічну картину захворювання, вимірювали антропометричні показники, визначали ступінь ожиріння по ІМТ, аналізували анамнез життя і захворювання та проводили дослідження клінічного і біохімічного аналізів крові. За результатами проведеного дослідження виявлено, що аліментарне ожиріння у хворих на псоріаз призводить до метаболічних порушень ускладнюючи перебіг дерматозу, що призводячи до погіршення ДІЯЖ пацієнтів, неефек-тивності стандартних методів терапії та частих загострень псоріатичної хвороби. Тому перспективою подальших досліджень є більш поглиблене вивчення коморбідності псоріатичної хвороби, що дозволить виявити нові мішені терапії даного дерматозу для попередження ускладнень та більш ефективного лікування даної патології.