Зовнішня будова великого чепця людини у віковому аспекті

Abstract

На теперішній час великий чепець широко використовується хірургами як джерело транспланта- та при реконструктивно-пластичних операціях. Досліджено великі чепці на трупах людей чоловічої і жіночої статі у другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах при брахіоморфному, мезоморфному і доліхоморфному типах статури тіла. Застосовувалися соматоскопічний, морфометричний методи і метод анатомічного препарування. Установлено, що великий чепець має дві частини: закріплену і вільну. Закріплена частина чепця розташовується між великою кривиною шлунка і чепцевою стрічкою поперечної ободової кишки і має назву шлунково-ободовокишкової зв'язки. У другому зрілому, похилому і старечому вікових періодах форма і параметри великих чепців не залежали від типу статури тіла людей. У цих же вікових періодах у жінок і чоловіків наявні великі чепці чотирикутної, трикутної і неправильної форми. Найбільшу площу мають чепці чотирикутної форми, меншу трикутної і неправильної форми. Чотирикутна форма великого чепця більш сприятлива для отримання лоскуту з подовженням для трансплантації на органи з великим дефектом. У всіх вікових періодах ступінь розвитку жирової тканини у великому чепці людини залежала від вираження підшкірно-жирової клітковини і особливо в людей із зайвою масою тіла. За наявності жирової тканини виділили наступні форми чепця: 1)великий чепець з відсутністю жирової тканини, 2) великий чепець із помірно розвиненою жировою тканиною, 3) великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною. Великі чепці з відсутністю жирової тканини пластичні, на них добре видно судини і їх розгалуження. Жирова тканина на таких чепцях розташовується вздовж судин, а інші ділянки, де вона відсутня, прозорі, як тонке мереживо. У великих чепцях з надмірно розвиненою жировою тканиною судини не верифікувалися через численні жирові часточки, які суцільним шаром покривали всю поверхню чепця. Великий чепець із надмірно розвиненою жировою тканиною стає товстим і втрачає свою пластичність. Пацієнту із зайвою масою тіла перед проведенням оментопластики доцільно в передопераційний період лапароскопічно обстежити великий чепець щодо його використання при трансплантації. Однією із причин защемлення кишки можуть бути наявні наскрізні отвори на вільній частині великого чепця.

В настоящее время большой сальник широко используется хирургами в качестве источника трансплантата при реконструктивно-пластических операциях. Исследованы большие сальники на трупах людей мужского и женского пола во втором зрелом, пожилом и старческом возрастных периодах при брахиморфном, мезоморфном и долихоморфном типах телосложения. Применялись соматоскопический, морфометрический методы и метод анатомического препарирования. Установлено, что большой сальник состоит из двух частей: закрепленной и свободной. Закрепленная часть сальника располагается между большой кривизной желудка и сальниковой лентой поперечной ободочной кишки и называется желудочно-ободочнокишечной связкой. Во втором зрелом, пожилом и старческом возрастных периодах форма и величина большого сальника не зависели от типа телосложения тела людей. В этих же возрастных периодах у женщин и мужчин имеются четырехугольной, треугольной и неправильной формы большие сальники. Наибольшую площадь имеют большие сальники четырехугольной формы, меньшую треугольной и неправильной формы. Четырехугольная форма большого сальника более благоприятна для получения лоскута с удлинением для трансплантации на органы с большим дефектом. Во всех возрастных периодах степень развития жировой ткани в большом сальнике человека зависела от степени выраженности подкожно-жировой клетчатки и особенно у людей с лишним весом. Из-за наличии жировой ткани выделили следующие формы сальника: 1) большой сальник с отсутствием жировой ткани, 2) большой сальник с умеренно развитой жировой тканью, 3) большой сальник с чрезмерно развитой жировой тканью. Большие сальники с отсутствием жировой ткани пластические, на них хорошо видны сосуды и их разветвления. Жировая ткань на таких сальниках располагается вдоль сосудов, а другие участки, где она отсутствует прозрачные, как тонкое кружево. В больших сальниках с чрезмерно развитой жировой тканью сосуды не визуализировались из-за многочисленных жировых долек, которые сплошным слоем покрывают всю поверхность сальника. Большой сальник с чрезмерно развитой жировой тканью становится толстым и теряет свою пластичность. Пациенту с лишним весом перед проведением оментопластики целесообразно в предоперационный пе-риод лапароскопически обследовать большой сальник по выяснению целесообразности его использования при трансплантации. Одной из причин ущемления кишки может быть наличие сквозных отверстий на свободной части большого сальника.

Currently, the greater omentum is widely used in surgery as a source of grafts in reconstructive plastic surgery. Postmortem studies of the greater omentum taken from male and female died individuals of the second mature, elderly and senile age with brachiomorphic, mesomorphic and dolichomorphic body types were carried out. The methodology included aomatoscopic, morphometric methods and the methods of anatomical preparation. It has been established that the greater omentum consists of two parts: secured and unsecured. The secured part of the greater omentum is located between the great curvature of the stomach and the omental band of the transverse colon and is called the gastrocolic ligament. In the second mature, elderly and senile age, the shape and size of the greater omenta are not dependent on the human body type. At the same age periods, the greater omenta of the quadrangular, triangular and irregular shapes are found in women and men. Quadrangular greater omenta occupy the largest area; while the area occupied by the greater omenta of triangular and irregular shape is less. The quadrangular shape of the greater omentum is more favourable for obtaining the graft for transplantation to organs with a large defect. At all ages, the intensity of the development of the adipose tissue in the greater omentum depends on the prominence of subcutaneous adipose tissue, especially in overweight individuals. In the presence of adipose tissue, the following types of the greater omentum have been identified: 1) the greater omentum without adipose tissue; 2) the greater omentum with moderately developed adipose tissue; 3) the greater omentum with excessively developed adipose tissue. The greater omenta without adipose tissue are plastic with clearly visible vessels and their branching. The adipose tissue is located along the vessels, and the areas without adipose tissue are transparent, resembling a thin lace. In greater omenta with excessively developed adipose tissue, the vessels were not verified due to the numerous fat particles that cover the entire surface of the omentum in a continuous layer. The greater omentum with excessively developed adipose tissue becomes thick and loses its flexibility. Before omentoplasty, laparoscopic examination of the greater omentum of overweight patient is advisable in the preoperative period. One of the causes of bowel entrapment there are through holes in the unsecured part of the greater omentum.