Роль урсодезоксихолевої кислоти у профілактиці уражень печінки на фоні хіміотерапії гострої лімфобластної лейкемії із супутнім ожирінням

Abstract

У хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) проведення хіміотерапії (ХТ) асоціюється з ризиком розвитку гепатотоксичних реакцій, особливо за умови додаткових факторів ризику. Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) у профілактиці розвитку гепатотоксичних реакцій на фоні ХТ у хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 26 пацієнтів – 9 (34,6%) жінок і 17 (65,4%) чоловіків – з уперше діагностованою ГЛЛ, що мали супутню надмірну масу тіла і ожиріння. Обстеження пацієнтів проводили двічі: перед ХТ і на 28-й день терапії. Визначали показники біохімічної панелі: аланінову (АЛТ) та аспарагінову амінотрансферази, загальний білок, загальний білірубін, лужну фосфатазу, гамаглутамілтранспептидазу (ГГТП), сечовину. Пацієнти були розподілені на дві групи: І група – 12 хворих на ГЛЛ із ожирінням, яким призначали виключно ХТ; II група – 14 пацієнтів із ГЛЛ з ожирінням, яким призначали УДХК у дозі 15 мг/кг на добу з 1-го по 28-й день на фоні ХТ. Результати. Після проведення ХТ відхилення у печінкових біохімічних тестах виявлено у 10 (83,3%) із 12 хворих І групи і у 2 (14,3%) із 14 пацієнтів ІІ групи. У хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням на фоні ХТ виявлено наявність ризику розвитку гепатотоксичних реакцій (RR=5,00; 95% СІ=1,37–18,17; р<0,05), які характеризуються зростанням у сироватці крові активності АЛТ у 2,05 разу, ГГТП – у 2,4 разу, вмісту загального білірубіну – у 2,08 разу за одночасного зниження вмісту загального білка в 1,4 разу (р<0,05). Призначення УДХК на фоні ХТ у хворих на ГЛЛ із супутнім ожирінням супроводжується зниженням ризику розвитку цитостатик індукованих уражень печінки (RR=0,17; 95% СІ=0,046–0,63; р<0,05). Заключення. На фоні хіміотерапії у пацієнтів із ГЛЛ у поєднанні з ожирінням розвиваються гепатотоксичні реакції змішаного типу, ефективним методом профілактики яких є призначення урсодезоксихолевої кислоти.

Chemotherapy (ChT) in patients with acute lymphoblastic leukemias (ALL) is associated with higher risk of hepatotoxic reactions onset, especially in case of additional risk factors. The objective: to assess the efficiency of ursodeoxycholic acid (UDCA) for hepatotoxic reactions prevention in patients with ALL and concomitant obesity who undergo ChT. Materials and methods. 26 patients with newly diagnosed ALL and concomitant overweight and obesity were examined, 9 (34.6%) of them were females and 17 (65.4%) – males. Patients’ examination was conducted twice: before ChT and on the 28th day. Biochemical blood tests were made: alanine aminotransferase (ALT), aspartate aminotransferase, total protein, total bilirubin, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transpeptidase (GGT), urea. The patients were divided onto two groups: І (n=12) – patients with ALL and obesity who were prescribed only ChT; II (n=14) – patients with ALL and obesity who were prescribed ChT and UDCA 15 mg/kg/day from the 1st to the 28th days. Results. 83.3% (10/12) patients of the Іst group and 14.3% (2/14) patients of the ІІnd group had changes in liver function tests after ChT. The patients with ALL an concomitant obesity who underwent ChT were under the risk of hepatotoxic reactions (RR=5.00; 95% СІ=1.37-18.17; р<0.05), that were characterized by ALT elevation 2.05 times more, GGT – 2.4 times more, total bilirubin – 2.08 times and simultaneous decline of total protein 1.4 less (р<0.05). UDCA prescription to the patients with ALL and obesity, who undergo ChT is accompanied by decreased risk of cytostatic-induced liver injury (RR=0.17; 95% СІ=0.046-0.63; р<0.05). Conclusions. In the settings of ChT, hepatotoxic reactions of mixed type are developed in patients with ALL and obesity, and UDCA prescription is an effective method for their prophylaxis.

У больных острой лимфобластной лейкемией (ОЛЛ) проведение химиотерапии (ХТ) ассоциируется с риском развития гепатотоксических реакций, особенно на фоне дополнительных факторов риска. Цель исследования: оценка эффективности применения урсодезоксихолевой кислоты (УДХК) в профилактике развития гепатотоксических реакций на фоне ХТ у больных ОЛЛ и сопутствующим ожирением. Материалы и методы. Обследованы 26 пациентов – 9 (34,6%) женщин и 17 (65,4%) мужчин – с впервые диагностированной ОЛЛ, у которых выявлены избыточную массу тела и ожирение. Обследование пациентов проводили дважды: перед ХТ и на 28-й день терапии. Определяли показатели биохимической панели: аланиновую (АЛТ) и аспарагиновую аминотрансферазу, общий белок, общий билирубин, щелочную фосфатазу, гаммаглутамилтранспептидазу (ГГТП), мочевину. Пациенты были распределены на две группы: I группа – 12 больных ОЛЛ с сопутствующим ожирением, которым назначали исключительно ХТ; II группа –14 пациентов с ОЛЛ и ожирением, которым назначали УДХК в дозе 15 мг/кг в сутки с 1-го по 28-й день на фоне ХТ. Результаты. После ХТ отклонения в печеночных биохимических тестах выявлено у 10 (83,3%) из 12 больных I группы и у 2 (14,3%) из 14 пациентов II группы. У больных ОЛЛ с сопутствующим ожирением на фоне ХТ выявлено наличие риска развития гепатотоксических реакций (RR=5,00; 95% CI=1,37–18,17; р<0,05), которые характеризуются увеличением в сыворотке крови активности АЛТ в 2,05 раза, ГГТП – в 2,4 раза, содержания общего билирубина – в 2,08 раза при одновременном снижении содержания общего белка в 1,4 раза (р<0,05). Назначение УДХК на фоне ХТ больным ОЛЛ с сопутствующим ожирением сопровождается снижением риска развития цитостатик-индуцированных поражений печени (RR=0,17; 95% CI=0,046–0,63; р<0,05). Заключение. На фоне химиотерапии у пациентов с ОЛЛ в сочетании с ожирением розвиваються гепатоксические реакции сметанного типа, эффективным методом профилактики которых является назначение урсодезоксихолевой кислоты.