Ellipsen: begriff und einige forschungsaspekte

Abstract

У статті розглянуто поняття еліпсів та охарактеризовано окремі підходи до їх дослідження. З’ясовано, що еліпси традиційно трактують як економію мовних елементів, необхідних у реченні завдяки своїм синтаксичним та лексичним властивостям. При перетворенні еліптичних форм у повні виходять з принципу еквівалентності, проте дослідження показують, що еліпси не можуть бути однозначно співвіднесені з однією повною структурою. У більшості праць еліпси розглядаються як похідні процесів редукції неавтономні структури, однак деякі дослідники, автономісти, вважають їх автономними мовленнєвими зразками (Ein Bier bitte!). Дослідження еліпсів здійснюються з прагматичної та синтаксичної перспектив, відповідно, розрізняють різні типи еліпсів, зокрема, у дослідженнях усного мовлення вивчають комунікативні еліпси. З синтаксичної перспективи досліджують головним чином послідовності питання-відповідь, елементи останніх розглядають як самостійні синтаксичні формати, які базуються на активації знаннєвих структур.

The article deals with the concept of ellipses and separate approaches to their research. It has been found that ellipses are traditionally interpreted as saving of the linguistic elements, which are necessary in a sentence due to their syntactic and lexical properties. When transforming elliptical forms into complete ones, we proceed from the principle of equivalence, but studies show that ellipses cannot be unambiguously correlated with one complete structure. In most works, ellipses are considered as derivatives of non-autonomous structuresr eduction processes, but some researchers, autonomists, consider them as autonomous speech patterns (Ein Bier bitte!). Studies of ellipses that are carried out from a pragmatic and syntactic perspective, respectively, distinguish between different types of ellipses, in particular, in the study of oral speech communicative ellipses. From a syntactic perspective, the sequence of question-answer is investigated mainly, the elements of the latter are considered as independent syntactic formats, which are based on the activation of knowledge structures.

статье рассмотрено понятие эллипсов и охарактеризовано некоторые подходы к их исследованию. Установлено, что що эллипсы традиционно трактуют как экономию языковых элементов, необходимых в предложении ввиду их синтаксических и лексических особенностей. В процессе превращения эллипсов в полные формы исходят из принципа эквивалентности, однако исследования доказывают, що эллипсы не могут быть однозначно соотнесены с одной полной структурой. В большинстве исследований эллипсы рассматриваются в качестве производных процессов редукции неавтономных структур, другие исследователи, автономисти, считают их автономными языковыми образцами (Ein Bier bitte!). Эллипсы изучают с прагматической и синтаксической точки зрения, соответственно, различают разные типы эллипсов, в частности, в исследованиях устной речи изучают коммуникативные эллипсы. С точки зрения синтаксической исследуют главным образом последовательности вопрос-ответ, элементы которых считают самостоятельными синтаксическими форматами, базирующимися на активации знаниевых структур.