Визначення ризику виникнення карієсу зубів у дітей

Abstract

Карієс зубів – актуальна проблема сучасної стоматології. З метою вивчення світових тенденцій захворюваності на карієс та інші стоматологічні хвороби в штаб-квартирі ВООЗ у 1969 році був створений Глобальний банк даних стоматологічного здоров’я, куди подаються дані епідеміологічних досліджень, проведених у різних країнах світу. У 2012 році ВООЗ повідомила, що 60–90 % дітей шкільного віку в усьому світі мають карієс. Ступінь сприйнятливості зубів до карієсу залежить від багатьох факторів: неповноцінне дозрівання емалі; біохімічний склад твердих тканин зуба; склад і властивості ротової рідини; дієта з дефіцитом білків, макро- і мікроелементів та надлишком вуглеводів; вода з низьким вмістом фтору та ін. Прогнозування карієсу зубів – предмет вивчення вчених усього світу протягом багатьох десятиліть. Розроблено безліч методів оцінки ризику виникнення і профілактики карієсу зубі. Незважаючи на все це, поширеність та інтенсивність каріозного процесу постійних зубів у дітей залишається високою. Мета роботи: розробити спосіб прогнозування карієсу постійних зубів у дітей, шляхом оцінки структурно-функціональної кислотостійкості емалі за тестом емалевої резистентності (ТЕР) та визначення вмісту фтору в емалі зубів. Результати. Збільшення інтенсивності забарвлення ділянки емалі 21 зуба в синій колір, в порівнянні з 11 зубом, говорить про наявність надлишку іонів фтору в емалі зуба, що свідчить про низький рівень ризику виникнення карієсу. Зменшення інтенсивності забарвлення свідчить про здатність емалі зуба засвоювати фториди, внаслідок недостатності в ній фтору, що свідчить про високий рівень ризику виникнення карієсу. Зниження структурно-функціональної резистентності емалі (ТЕР > 7 балів), незадовільна гігієна порожнини рота (індекс Green-Vermillion > 1,7), зменшення інтенсивності забарвлення емалі зуба в синій колір на 30 % і більше вказують на високий ступінь ризику виникнення карієсу.