Ремоделювання структурних компонентів перивульнарної ділянки дванадцятипалої кишки при зшиванні ранового дефекту моноволокнистим шовним матеріалом модифікованим L-аргеніном

Abstract

В роботі досліджені морфологічні аспекти перебудови структурних компонентів дванадцятипалої кишки кролів при оперативному втручанні i зшиванні ранового дефекту синтетичною монофіламентною ниткою Десмосін модифікованою L-apгініном. Для визначення основних морфологічних показників біоптати дванадцятипалої кишки вилучались i ущільнювались у парафін та в епоксидну смолу за загальноприйнятими методиками. 3 парафінових блоків виготовлялись напівтонкі зрізи завтовшки 4-5 мкм, які потім фарбували гематоксиліном i еозином, за ван Гінозоном з дофарбуванням по Харту. 3 епоксидних блоків виготовляли тонкі зрізи завтовшки 1-2 мкм i фарбували метиленовим синім та толуїдиновим синім. Морфометрично встановлювались середні розміри кишкової стінки, а саме: середня загальна товщина кишкової стінки; середня товщина слизової оболонки; середня товщина підслизової оболонки; середня товщина м'язової оболонки; середня товщина серозної оболонки. Визначали морфометричну характеристику елементів гемомікроциркуляторного русла. Вимірювали середню висоту ворсинок, середню загальну ширину ворсинок, середню базальну ширину ворсинок, середній діаметр пpocвіту лімфатичної судини ворсинок, середню глибину крипт, середній діаметр крипт. Паралельно з цим підраховувалась середня кількість структурних елементів слизової оболонки дванадцятипалої кишки у ворсинках: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів з облямівкою; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість ендокриноцитів; середня кількість інтраепітеліальних лімфоцитів; у криптах: середня кількість стовпчастих епітеліоцитів; середня кількість келихоподібних клітин; середня кількість клітин Панета; середня кількість ендокриноцитів. Визначено, що при використанні даної модифшованої нитки nepeбіг фаз запалення i формування сполучнотканинного рубця відувається більш реактивно, що позитивно впливає на післяопераційний перебіг. Реакція кишкової стінки i її оболонок свідчать про проходження в ній запального процесу з залученням до нього ycix її оболонок i набряком сполучнотканинного компоненту в наслідок чого в підслизовій оболонці cпостерігається скупчення лейкоцитарного інфільтрату. Судинна реакція у відповідь на імплантацію шовного матеріалу полягала у слизовій оболонці розширенням артерюл і венул у ранні терміни спостереження та звуженням каптярів; в підслизовій оболонці: розширенням артеріол в цей же період експерименту та звуженням катлярів i венул на ранніх етапах експерименту. Ворсинчастий компонент слизової оболонки клубової кишки перивульнарної зони на світлооптичному рівні візуалізувався з елементами набряку, про що свідчить збільшення на ранніх термінах спостереження середнього показника висоти ворсинок, середнього показника апікальної ширини ворсинок i середнього показника базальної ширини ворсинок. Визначено, що реакція лімфатичних капілярів ворсинок слизової оболонки клубової кишки носить змішаний характер i пов'язана з фазами протікання запального процесу i формування сполучнотканинного рубця.

В работе исследованы морфологические аспекты перестройки структурных компонентов двенадцатиперстной кишки кроликов при оперативном вмешательстве и сшивании раневого дефекта синтетической монофиламентной нитью Десмосин модифицированной L-аргинином. Для определения основных морфологических показателей биоптаты двенадцатиперстной кишки изымались и уплотнялись в парафин и в эпоксидную смолу по общепринятым методикам. С парафиновых блоков изготовлялись полутонкие срезы толщиной 4-5 мкм, которые затем окрашивали гематоксилином и эозином, по ван Гизону с докрашиванием по Харту. С эпоксидных блоков изготавливали тонкие срезы толщиной 1-2 мкм и окрашивали метиленовым синим и толуидиновым синим. Морфометрически устанавливались средние размеры кишечной стенки, а именно: средняя общая толщина кишечной стенки; средняя толщина слизистой оболочки; средняя толщина подслизистой оболочки; средняя толщина мышечной оболочки; средняя толщина серозной оболочки. Определяли морфометрическую характеристику элементов гемомикроциркуляторного русла. Измеряли среднюю высоту ворсинок, среднюю апикальную ширину ворсинок, среднюю базальную ширину ворсинок, средний диаметр просвета лимфатического сосуда ворсинок, среднюю глубину крипт, средний диаметр крипт. Параллельно с этим подсчитывалось среднее количество структурных элементов слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки в ворсинках: среднее количество столбчатых эпителиоцитов с каймой; среднее количество бокаловидных клеток; среднее количество эндокриноцитов; среднее количество интраэпителиальных лимфоцитов; в криптах: среднее количество столбчатых эпителиоцитов; среднее количество бокаловидных клеток; среднее количество клеток Панета; среднее количество эндокриноцитов. Определено, что при использовании данной модифицированной нити течение фаз воспаления и формирования соединительнотканного рубца происходит более реактивно, что положительно влияет на послеоперационное течение. Реакция кишечной стенки и ее оболочек свидетельствуют о прохождении в ней воспалительного процесса с вовлечением в него всех ее оболочек и отеком соединительнотканного компонента в результате чего в подслизистой оболочке наблюдается скопление лейкоцитарного инфильтрата. Сосудистая реакция в ответ на имплантацию шовного материала заключалась в слизистой оболочке расширением артериол и венул в ранние сроки наблюдения и сужением капилляров в подслизистой оболочке: расширением артериол в этот же период эксперимента и сужением капилляров и венул на ранних этапах эксперимента. Ворсинчатый компонент слизистой оболочки подвздошной кишки перивульнарной зоны на светооптическом уровне визуализировался с элементами отека, о чем свидетельствует увеличение на ранних сроках наблюдения среднего показателя высоты ворсинок, среднего показателя апикальной ширины ворсинок и среднего показателя базальной ширины ворсинок. Определено, что реакция лимфатических капилляров ворсинок слизистой оболочки подвздошной кишки носит смешанный характер и связана с фазами протекания воспалительного процесса и формирования соединительнотканного рубца.

The morphological aspects of the rearrangement of the structural components of the duodenum of rabbits during surgery and suturing of the wound defect with synthetic monofilament thread Desmosin modified with L-arginine were investigated. To determine the main morphological parameters, duodenal biopsies were removed and compacted into paraffin and epoxy resin according to conventional methods. Semi-thin sections 4-5 µm thick were made from paraffin blocks, which were then stained with hematoxylin and eosin, according to van Gizon with Hart addition. Epoxy blocks were made into thin sections 1-2 µm thick and stained with methylene blue and toluidine blue. Morphometrically determined the average size of the intestinal wall, namely: the average total thickness of the intestinal wall; the average thickness of the mucous membrane; the average thickness of the submucosa; average thickness of the muscular membrane; the average thickness of the serous membrane. The morphometric characteristics of the elements of the hemomicrocirculation were determined. Measured the average height of the villi, the average apical width of the villi, the average basal width of the villi, the average diameter of the lumen of the lymphatic vessel of the villi, the average depth of the crypts, the average diameter of the crypts. In parallel, the average number of structural elements of the duodenal mucosa in the villi was calculated: the average number of columnar epitheliocytes with a border; the average number of goblet cells; average number of endocrinocytes; the average number of intraepithelial lymphocytes; in crypts: average number of columnar epitheliocytes; the average number of goblet cells; the average number of Paneth cells; average number of endocrinocytes. It was determined that when using this modified thread, the course of the phases of inflammation and the formation of connective tissue scar is more reactive, which has a positive effect on the postoperative course. The reaction of the intestinal wall and its membranes indicate the passage of an inflammatory process in it with the involvement of all its membranes and edema of the connective tissue component, resulting in an accumulation of leukocyte infiltrate in the submucosal membrane. The vascular reaction in response to the implantation of suture material was in the mucous membrane by dilation of arterioles and venules in the early stages of observation and narrowing of capillaries; in the submucosa: dilation of arterioles in the same period of the experiment and narrowing of capillaries and venules in the early stages of the experiment. The villous component of the ileum mucosa of the perivulnar zone at the optical level was visualized with elements of edema, as evidenced by the increase in early observation of the average villi height, the average apical width of the villi and the average basal width of the villi. It was determined that the reaction of the lymphatic capillaries of the villi of the mucous membrane of the ileum have a mixed nature and associated with the phases of the inflammatory process and the formation of connective tissue scar.