Оптимізація лікування хворих на НПЗЗ-гастропатію, асоційовану з Helicobacter pylori, у поєднанні з ішемічною хворобою серця

Abstract

Мета — визначити вплив еупатиліну на стан слизового бар’єра гастродуоденальної зони та оксидативний стрес у хворих на гастропатію, спричинену нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) і асоційовану з Helicobacter pylori, в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 43 хворих, із них 2 (4,7 %) жінки та 41 (95,3 %) чоловік. Середній вік пацієнтів становив (63,8 ± 9,1) року. Критерії залучення в дослідження: наявність стабільної ішемічної хвороби серця, діагностована НПЗЗ-гастропатія, асоційована з H. pylori. Хворих розділили на дві групи: перша (n = 23) отримувала антигелікобактерну терапію (АГБТ) згідно з рекомендаціями Маастрихт V (2016), друга (n = 20) — АГБТ і еупатилін по 60 мг тричі на добу впродовж 28 днів. Наявність H. pylori діагностували шляхом визначення антигену H. pylori в калі (stool-test). Стан слизотвірної функції слизової оболонки гастродуоденальної зони визначали за вмістом N-ацетилнейра міно вої кислоти та фукопротеїдів у сироватці крові, активність вільнорадикального окиснення — за концентрацією ТБК-активних продуктів і активністю каталази у сироватці крові. Результати. Позитивну клінічну динаміку спостерігали у хворих обох груп, про що свідчило зникнення больового та диспепсичного синдрому у хворих першої групи в середньому через (6,1 ± 0,4) доби, у пацієнтів другої групи — через (4,8 ± 0,2) доби (р < 0,05). За даними верхньої ендоскопії в динаміці лікування, через 14 днів у 16 (69,5 %) пацієнтів першої групи та у 18 (90,0 %) — другої були відсутні ендоскопічні ознаки ураження слизової оболонки гастродуоденальної зони. Про позитивний ефект еупатиліну через 1,5 міс комплексного лікування свідчили статистично значущо (р < 0,05) нижча у 1,2 разу порівняно з показниками хворих першої групи концентрація N-ацетилнейрамінової кислоти у сироватці крові на тлі підвищення вмісту фукопротеїдів через 14 днів у 1,4 разу (р < 0,05), через 1,5 міс — у 1,5 разу (р < 0,02). Антиоксидантний ефект еупатиліну підтверджено нижчим у 1,5 разу (р < 0,02) рівнем ТБК-активних продуктів у сироватці крові та вищою у 1,2 разу (р < 0,05) активністю каталази в сироватці крові хворих другої групи порівняно з пацієнтами першої групи. Висновки. Комбінована терапія з використанням еупатиліну порівняно з традиційною АГБТ статистично значущо поліпшує клінічний перебіг НПЗЗ-гастропатії, асоційованої з H. pylori, у поєднанні з ішемічною хворобою серця за рахунок цитопротекторного та антиоксидантного ефектів препарату.

Цель — определить влияние эупатилина на состояние слизистого барьера гастродуоденальной зоны и оксидативный стресс у больных с гастропатией, вызванной нестероидными противовоспалительными средствами (НПВС) и ассоциированной с Helicobacter pylori, в сочетании с ишемической болезнью сердца. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 43 больных, из них 2 (4,7 %) женщины и 41 (95,3 %) мужчина. Средний возраст пациентов составил (63,8 ± 9,1) года. Критерии включения в исследование: наличие стабильной ишемической болезни сердца, диагностированная НПВС-гастропатия, ассоциированная с H. pylori. Больных разделили на две группы: первая (n = 23) получала антихеликобактерную терапию (АХБТ) согласно рекомендациям Маастрихт V (2016), вторая (n = 20) — АГБТ и эупатилин по 60 мг три раза в сутки в течение 28 дней. Наличие H. pylori диагностировали путем определения антигена H. pylori в кале (stool-test). Состояние слизеобразующей функции слизистой оболочки гастродуоденальной зоны определяли по содержанию N-ацетилнейраминовой кислоты и фукопротеидов в сыворотке крови, активность свободнорадикального окисления — по концентрации ТБК-активных продуктов и активности каталазы в сыворотке крови. Результаты. Положительную клиническую динамику наблюдали у больных обеих групп, о чем свидетельствовало исчезновение болевого и диспепсического синдрома у больных первой группы в среднем через (6,1 ± 0,4) сут, у пациентов второй группы — через (4,8 ± 0,2) сут (р < 0,05). По данным верхней эндоскопии в динамике лечения, через 14 дней у 16 (69,5 %) пациентов первой группы и у 18 (90,0 %) — второй отсутствовали эндоскопические признаки поражения слизистой оболочки гастродуоденальной зоны. О положительном эффекте эупатилина через 1,5 мес комплексного лечения свидетельствовали статистически значимо (р < 0,05) более низкая в 1,2 раза по сравнению с показателями больных первой группы концентрация N-ацетилнейраминовой кислоты в сыворотке крови на фоне повышения содержания фукопротеидов через 14 дней в 1,4 раза (р < 0,05), через 1,5 мес — в 1,5 раза (р < 0,02). Антиоксидантный эффект эупатилина подтвержден уровнем ТБК-активных продуктов в сыворотке крови больных второй группы в 1,5 раза ниже (р < 0,02) и активностью каталазы в сыворотке крови в 1,2 раза выше (р < 0,05), чем у пациентов первой группы. Выводы. Комбинированная терапия с использованием эупатилина по сравнению с традиционной АГБТ статистически значимо улучшает клиническое течение НПВС-гастропатии, ассоциированной с H. pylori, в сочетании с ишемической болезнью сердца за счет цитопротекторного и антиоксидантного эффектов препарата.

Objective — to determine the effects of eupatilin on gastroduodenal (GD) mucosa barrier and oxidative stress in patients with Helicobacter pylori-associated NSAID gastropathy, combined with ischemic heart disease (IHD). Materials and methods. The study involved 43 patients, including 2 (4.7 %) women and 41 (95.3 %) men. The mean age of the patients was 63.8 ± 9.1 years. Inclusion criteria: presence of stable ischemic heart disease, diagnosis of H. pylori-associated NSAID gastropathy. The patients were divided into two groups: subjects of group I (n = 23) received antihelicobacter therapy (AHBT), which was performed according to Maastricht-V (2016) recommendations; group II (n = 20) were administered the AHBT and eupatilin 60 mg 3 times a day for 28 days. The presence of H. pylori was diagnosed by determining the H. pylori antigen in faeces (stool-test). The state of mucous-forming function of GD mucosa was assessed by serum levels of N-acetylneuraminic acid (NANA) and fucoproteins, and activity of free-radical oxidation was determined by serum levels of TBA-reactive products and catalase activity. Results. In the course of treatment, positive clinical dynamics was established in patients of both groups, which was confirmed by the disappearance of pain and dyspeptic syndromes in patients of group I after 6.1 ± 0.4 days, in group II — after 4.8 ± 0.2 days (p < 0.05). According to the upper endoscopy data in the dynamics of treatment, after 14 days absence of endoscopic signs of GD mucosal injury was observed in 16 (69.5 %) patients of group I and in 18 (90 %) patients of group II. Positive effects of eupatilin after 1.5 months of complex treatment was confirmed by significantly lower 1.2-fold (p < 0.05) serum NANA concentration compared with patients of group I, a significantly higher, in 1.4 times (p < 0.05) raise of fucoproteins levels after 14 days of treatment, and in 1.5 times (p < 0.02) after 45 days. The antioxidant effect of eupatilin was confirmed by 1.5-fold lower (p < 0.02) concentrations of TBA-reactive products in serum and 1.2-fold higher (p < 0.05) of serum catalase activity in patients of group II compared to group I. Conclusions. Complex therapy with the inclusion of eupatilin, in comparison with traditional AHBT, significantly improves the clinical course of H. pylori-associated NSAID gastropathy in combination with ischemic heart disease due to the cytoprotective and antioxidant effects.