Regulatory and legal framework of civil protection in Ukraine. Organization of population and territory in situations emergency

Abstract

The current development of Ukraine under conditions of systemic transformation is characterized as permanently complex, and sometimes even with failures of extremity. The global development of human civilization, in addition to positive achievements, has posed numerous threats to the vital interests of man and citizen, society and the state. A significant place among these threats is occupied by the dangers of the technogenic and natural spheres. Many of them are to some extent inherent in Ukraine. In this regard, a large role in ensuring man-made and natural security is given to the Unified State System of Civil Protection of Population and Territories. A significant number of major catastrophes that have occurred recently in the world and in Ukraine, among which a special place is occupied by Chernobyl (1986), have changed the traditional orientation of the civil defense system to solve exclusively wartime tasks to protect the population and territories from peacetime emergencies. also the transition from the sectoral (departmental) to the functional (integrated) principle of response. Civil protection is carried out in order to implement state policy aimed at ensuring the safety and protection of the population of territories, material and cultural values and the environment from the negative effects of emergencies in peacetime and special periods, overcoming the consequences of emergencies, including emergencies in foreign countries. to international treaties of Ukraine, the binding nature of which has been approved by the Verkhovna Rada of Ukraine.Civil protection is based on the provisions of international humanitarian law and Article 3 of the Constitution of Ukraine, which states that man, his life, honor and dignity, inviolability and security are defined in Ukraine as the highest social value, and the establishment and protection of human rights and freedoms is the main duty of the state.

Сучасний розвиток України за умов системної трансформації характеризується як перманентно складний, а часом навіть із провалами екстремальності. Глобальний розвиток людської цивілізації, крім позитивних надбань, породив чисельні загрози життєво важливим інтересам людини і громадянина, суспільства і держави. Значне місце серед цих загроз займають небезпеки техногенно-природної сфери. Багато з них у тій, чи іншій мірі притаманні й Україні. У зв’язку з цим, велика роль у забезпеченні техногенної та природної безпеки відводиться саме Єдиній державній системі цивільного захисту населення і територій. Значна кількість великих катастроф, що сталася останнім часом у світі і на території України, серед яких особливе місце займає Чорнобильська (1986), змінили традиційну орієнтацію системи цивільного захисту з вирішення завдань виключно воєнного часу на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій мирного часу, а також перехід від галузевого (відомчого) до функціонального (інтегрованого) принципу реагування.Цивільний захист здійснюється з метою реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема наслідків надзвичайних ситуацій на територіях іноземних держав відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. В основу цивільного захисту населення покладені положення міжнародного гуманітарного права та стаття 3 Конституції України, в якій наголошується, що людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.