Condition and structural organization of the glandular area mucous membrane of albino rat hard palate under the 30-day-long effect of acrylic monomer

Abstract

Currently, the problem of the impact of removable laminar denture frames, including residual monomer, on the condition of the minor salivary glands, which play an important role in maintaining the balance in the oral cavity, remains poorly understood. Therefore, the paper was aimed at the experimental study of the effect of the monomer of the base acrylic resin “Ftoraks” on the condition and structural organization of the salivary glands of hard palate of albino rats. The findings of the study show that the monomer disrupts homeostasis of the oral cavity and causes irritation of the mucous membrane, manifested by dystrophy of the epithelial plate on day 30 of the experiment, as well as thickening of the corneal layer due to hypertrophy, which indicates the presence of hyperkeratosis. On day 30 of the experiment, thickening of the entire epithelial layer and the phenomena of hyper- and diskeratosis was detected in the experimental group; the phenomena of plethora, high lymphocyte, neutrophilic and eosinophilic leukocyte count were noted in the lamina propria of the mucous membrane and growing of relative amount of connective tissue can be regarded as the manifestation of a compensatory-adaptive reaction in response to the action of the monomer. 30-day-long experimental studies have shown insignificant effect of the monomer of the base acrylic resin “Ftoraks” on the cumulative size of the salivary glands in the submucous layer of the hard palate. Since the average recommended period of use of full removable laminar dentures is 3-5 years, it was considered necessary to continue the experiment and investigate the effect of the monomer of the base acrylic resin “Ftoraks” on the condition and structural organization of salivary glands of the hard palate of albino rats after 3, 6 and 9 months to further extrapolate the findings of the study to the human body.

На сегодня остаётся мало изученной проблемма влияния базисов съёмных пластиночных протезов, в том числе и остаточного мономера, на состояние малых слюнных желез, которые играют важную роль в поддержании баланса в ротовой полости. Поэтому целью данной работы было изучить в эксперименте влияние мономера базисной акриловой пластмассы «Фторакс» на состояние и структурную организацию слюнных желез твёрдого нёба белых крыс. Полученные нами в эксперименте данные указывают, что мономер нарушает гомеостаз полости рта и вызывает раздражение слизистой оболочки, которое на 30-е сутки имеет признаки дистрофии эпителиальной пластинки, характеризуется увеличением толщины рогового слоя за счет гипертрофии, что свидетельствует о наличии гиперкератоза. Нами установлено, что в экспериментальной группе на 30-е сутки наблюдается увеличение толщины всего эпителиального пласта, явления гипер- и дискератоза; в собственной пластинке слизистой оболочки – явления полнокровия, увеличение лимфоцитов, нейтрофильных и эозинофильных лейкоцитов, растет относительное количество соединительной ткани, что можно расценить как проявление компенсаторно-приспособительной реакции в ответ на действие мономера. Экспериментальными исследованиями в течении 30 суток встановлено, что вседствии действия мономера базисной акриловой пластмассы «Фторакс» в подслизистой основе твёрдого нёба суммарный объём слюнных желез существенно не отличается от такого же показателя в интактной группе. Поскольку средний рекомендуемый срок пользования полными съёмными пластиночными протезами составляет 3-5 лет, мы считали важным продолжить экперимент и исследовать влияние мономера базисной акриловой пластмассы «Фторакс» на состояние и структурную организацию слюнных желез твёрдого нёба белых крыс через 3, 6 та 9 месяцев, что позволит в дальнейшем экстраполировать полученные результаты на организм человека.

На сьогодні залишається маловивченою проблема впливу базисів знімних пластинкових протезів, в тому числі і залишкового мономеру, на стан малих слинних залоз, які відіграють важливу роль у підтримці балансу в ротовій порожнині. Тому в даній роботі метою сталовивчення в експерименті впливу мономеру базисної акрилової пластмаси «Фторакс» на стан та структурну організацію слинних залоз твердого піднебіння білих щурів. Одержані нами в експерименті дані вказують, що мономер порушує гомеостаз порожнини рота та викликає подразнення слизової оболонки, яке на 30-ту добу має ознаки дистрофії епітеліальної пластинки, характеризується збільшенням товщини рогового шару за рахунок гіпертрофії, що свідчить про наявність гіперкератозу. Нами встановлено, що в експериментальній групі на 30-ту добу спостерігається збільшення товщини всього епітеліального пласта, явища гіпер- і дискератозу; у власній пластинці слизової оболонки – явища повнокрів’я, збільшення лімфоцитів, нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів, зростає відносна кількість сполучної тканини, що можна розцінити як прояв компенсаторно-пристосовної реакції у відповідь на дію мономеру. Експериментальними дослідженнями впродовж 30 діб встановлено, що внаслідок дії мономера базисної акрилової пластмаси «Фторакс» в підслизовій основі твердого піднебіння сумарний об'єм слинних залоз істотно не відрізняється від аналогічного показника в інтактній групі. Оскільки середній рекомендований термін користування повними знімними пластинковими протезами становить 3-5 років, тому вважали за необхідне продовжити екперимент і дослідити вплив мономеру базисної акрилової пластмаси «Фторакс» на стан та структурну організацію слинних залоз твердого піднебіння білих щурів через 3, 6 та 9 місяців, що дасть змогу в подальшому екстраполювати отримані результати на організм людини.