Характеристика менструальної функції жінок при ендометріоїдній хворобі

Abstract

Актуальність проблеми. Ендометріоїдна хвороба - це хронічне, мультифакторне захворювання, що на сьогодні все частіше діагностується у жінок репродуктивного віку (від 10 до 70%). Дана проблема в сучасному світі розглядається не як місцева реакція організму на окремий чинник, а як системна реакція за рахунок розповсюдження ендометріоїдних гетеротопій на інші суміжні органи з залученням їх до патологічного процесу та обмеженням функціональних якостей. Враховуючи велику кількість як вивчених, так і не вивчених ланок патогенезу й клінічних проявів, діагностика ендометріозу визиває ряд складнощів. Тому розширене вивчення особливостей ендометріоїдної хвороби допоможе практикуючому лікарю у постановці діагнозу та лікуванні даної патології. Наукова новизна роботи. Оцінка прогностичного значення визначення характеристик менструальної функції жінок у встановленні діагнозу ендометріоїдної хвороби. Мета. Оцінити можливість використання даних анамнезу, щодо енструальної функції як допоміжного методу у постановці діагнозу ендометріозу. Методи та результати досліджень. Обстеженню підлягали жінки з зовнішнім генітальним ендометріозом, що склали основну групу (ОГ) (n=50), та жінки контрольної групи (КГ) без ендометріозу (n=30). Нами проведена оцінка характеристик менструальної функції та її значення у постановці діагнозу ендометріозу. Середній вік жінок в ОГ становив 31,04±6,3 років, в КГ- 30,8± 6,8 років та вкладався в термін репродуктивного віку. Жінки з ендометріозом відрізнялись більш пізнім встановленням менструального циклу, що складало в середньому 13,4±1,75 років, та достовірно відрізнялось від жінок КГ – 12,6±1,3 років (р<0,05). Тривалість менструальної кровотечі у жінок з ендометріозом та жінок КГ дорівнювала 5,64±1,08 днів та 5±0,87 днів відповідно. Слід зазначити, що тривалість менструації ≥ 8 днів у жінок ОГ встановлена у 8 % випадків. Натомість у жінок КГ даних показників не відзначено. Інтервал між менструаціями у жінок ОГ варіював від 27,48±2,18 днів до 28,36±2,73 днів, в КГ – від 26,9±3,4 днів до 28,96±3,87 днів відповідно. Особливу увагу привертає наявність передменструальних виділень темно-коричневого кольору у жінок з ендометріозом у 48% випадків, що є характерною ознакою описаної патології. Жінки КГ зазначали на цю характеристику менструального циклу лише у 13,3% випадків, що в 3,6 разів менше, ніж в ОГ. Постменструальні виділення мажучого характеру у жінок з ендометріоїдною хворобою відмічені у 32% випадків та у 36,6% випадків КГ. Надмірні менструації з використанням ≥ 5 прокладок в день відмічені в ОГ в 1,8 разів частіше, ніж в КГ, що становило 30% випадків та 16,6% випадків відповідно. Альгоменорея під час менструації супроводжувала 72 % жінок ОГ та 70% жінок КГ. Однак, слід зазначити, що при оцінці больового синдрому за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) виявлено, що в ОГ він дорівнював в середньому 8,5±1,34 см, а в КГ - 3,88±2,24 см, що в 2,19 разів менше ніж в ОГ. Тривалість менструального болю також відрізнялась. Жінки ОГ скаржились на біль під час менструації протягом 4,5±0,87 днів, натомість жінки КГ відмічали альгоменорею протягом 1,68±0,64 днів (р<0,05). Альгодисменорея помірного характеру у жінок ОГ відмічена у 38% випадків, натомість у жінок КГ лише у 20% випадків, що в 1,9 рази менше, ніж в ОГ. Висновки. Таким чином для жінок з зовнішнім генітальним ендометріозом характерно: більш пізнє менархе, більш виражений та інтенсивний больовий синдром (за ВАШ у 2,19 разів більше в ОГ), збільшена частота передменструальних виділень в 3,6 рази та більш частіша у 1,9 рази альдисменорея. Отже, використання даних характеристик менструальної функції допоможе практикуючому лікарю в постановці діагнозу ендометріоїдної хвороби.