Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/14878
Назва: Роль інфекції при антенатальних втратах плода у вагітних жінок
Інші назви: Роль инфекции при антенатальных потерях плода у беременных женщин
The role of infection under antenatal fetal losses of pregnant women
Автори: Громова, Антоніна Макарівна
Ляховська, Тетяна Юріївна
Кетова, Олена Миколаївна
Нестеренко, Леонід Анатолійович
Мартиненко, Віталій Борисович
Громова, Антонина Макаровна
Ляховская, Татьяна Юрьевна
Кетова, Елена Николаевна
Нестеренко, Леонид Анатольевич
Мартыненко, Виталий Борисович
Gromova, A. M.
Liakhovska, T. Yu.
Ketova, O. M.
Nesterenko, L. A.
Martynenko, V. B.
Дата публікації: 2019
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Роль інфекції при антенатальних втратах плода у вагітних жінок / А. М. Громова, Т. Ю. Ляховська, О. М. Кетова [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2019. – Вип. 2, т. 2 (151). – С. 97–101.
Короткий огляд (реферат): Серед перинатальних втрат рівень антенатальної загибелі плода (АЗП) залишається високим і становить майже 50%. Виявлення основної причини залишається складним завданням у 60% випадків мертвонародження. Метою було дослідити стан мікробіоценозу піхви, особливості морфологічної будови плаценти, дані ультразвукового дослідження у вагітних жінок з АЗП. Обстежено 30 вагітних з АЗП (основна група) і 25 вагітних з народженням живих дітей (контрольна група). У вагітних з АЗП основними факторами, які можуть призводити до інфікування плода є наявність хронічних інфекційних захворювань, порушення функціонування системи репродукції, ускладнення під час цієї вагітності, наявність дисбіозу піхви. Активація умовно-патогенної флори, тривала дія інфекційного агента обумовлювали розвиток інфекційно-запальних змін в плаценті, які при мікроскопічному виявлені в 86,7% плацент. Отримані дані дозволять розробити патогенетично обґрунтований алгоритм обстеження і спостереження за вагітними, направлений на попередження АЗП.
Среди перинатальных потерь уровень антенатальной гибели плода (АГП) остается высоким и составляет почти 50%. Выявление основной причины остается сложной задачей в 60% случаев мертворождения. Целью было исследовать состояние микробиоценоза влагалища, особенности морфологического строения плаценты, данные ультразвукового исследования у беременных женщин с АГП. Обследовано 30 беременных с АЗП (основная группа) и 25 беременных с рождением живых детей (контрольная группа). У беременных с АЗП основными факторами, которые могут приводить к инфицированию плода является наличие хронических инфекционных заболеваний, нарушение функционирования системы репродукции, осложнения во время этой беременности, наличие дисбиоза влагалища. Активация условно-патогенной флоры, длительное воздействие инфекционного агента обусловливали развитие инфекционно-воспалительных изменений в плаценте, которые при микроскопическом обнаружены в 86,7% плацент. Полученные данные позволят разработать патогенетически обоснованный алгоритм обследования и наблюдения за беременными, направленный на предупреждение АЗП.
The level of antenatal fetal death (AFD) among perinatal losses remains high and is almost 50%. In Ukraine, the level of AFD is 54%. Detection of the main cause of AFD remains a difficult task in 60% of cases of stillbirth, despite on the using of modern methods in diagnosing the causes of fetal death. Presently increasing frequency of intrauterine infections (IUI) is obvious in the structure of both obstetric and perinatal pathology. A comprehensive assessment of the vaginal biocenosis, afterbirth, ultrasonography will allow the develop of a pathogenetic valid algorithm for the examination and monitoring of pregnant women, aimed at preventing antenatal fetal death. Purpose. Research the state of microbiocenosis of the vagina, morphological peculiarities of placenta’s structure, ultrasound data in pregnant women with antenatal fetal death. Object and methods. We examined 30 pregnant women with antenatal fetal death (main group) and 25 pregnant women with birth of live children (control group). We applied bacterioscopy, bacteriological methods, PCR-diagnostics from the cervical canal. Analysis of morphological characteristics and microbiological conclusions of 55 afterbirths (placenta, membranes, umbilical cord) were carried out. An ultrasound study was conducted to all pregnant women on the Toshiba (Eccocee) SSA-340 (Japan) device with a 3.5 MHz sensor frequency. Results and discussion. Women with AFD had 2.4 times higher morbidity rate than in the control group and the reproduction system was impaired 2,9 times higher than in the control group. Poligidramnios was diagnosed 5.8 times, oligohydramnios 3.1 times more often in the main group, compared with the control group (p <0,05). 80% (24/30) patients of the main group, have been detected with the conditionally pathogenic flora, 63.3% (19/30) of them have been detected in association with two, three, four kinds of aerobes and anaerobes, and the ureaplasma appeared 4,1 times, chlamydia in 3,3 times more often than in the control group (p <0,05). Women of the main group had the thickness of the placenta by 15.1% more, the volume – by 22.5% more, and the area – by 19,6% more than in the control group (p <0,05). Infectious and inflammatory changes were detected during the microscopic examination of the placenta in 26 (86.7%) women cases of the main group and in 4 (16%) cases of the control group (p <0.05). The most common ultrasonography signs of infection were placenta edema, its thickening (50%), dilatation of the placenta vessels and intervillous space (40%), contrast of the basal plate (23.3%), hyperehogenic inclusions in the placenta structure (40%), fitting the echographic picture of placenta. Conclusions. The main factors leading to infected fetuses among pregnant women with AFD are the presence of chronic infectious diseases, functional damage of reproduction system, complications during this pregnancy, and the presence of vaginal dysbiosis. Activation of conditionally pathogenic flora and prolong action of an infectious agent developed infectious and inflammatory changes in the placenta in 86.7% cases detected by microscopy. The obtained data will allow us to develop a pathogenetically valid algorithm for the examination and monitoring of pregnant women, aimed at preventing antenatal fetal death.
Ключові слова: інфекція
вагітність
антенатальна загибель плода
инфекция
беременность
антенатальная гибель плода
infection
pregnancy
antenatal fetal death
УДК: 618.333
ISSN: 2077-4214 (Для друкованої версії)
2523-4110 (Для електронної версії)
DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-97-101
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/14878
Розташовується у зібраннях:Вісник проблем біології і медицини, Випуск 2, Том 2 (151)
Наукові праці. Кафедра акушерства і гінекології № 1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ol_infektsii_pry_antenatalnykh_vtratakh_ploda_u_vahitnykh_zhinok.pdf165,51 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.