Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/14893
Назва: Формування та розвиток клінічного мислення іноземних студентів при вивченні радіології
Інші назви: Формирование и развитие клинического мышления иностранных студентов при изучении радиологии
Formation and development of clinical thinking of foreign students in the study of radiology
Автори: Марченко, Валерій Юрійович
Марченко, Ірина Ярославівна
Бойко, Віктор Володимирович
Жукова, Тетяна Олександрівна
Муковоз, Оксана Євгенівна
Марченко, Валерий Юрьевич
Марченко, Ирина Ярославовна
Бойко, Виктор Владимирович
Муковоз, Оксана Евгеньевна
Marchenko, V. Yu.
Marchenko, I. Ya.
Boyko, V. V.
Zhukova, T. O.
Mukovoz, O. E.
Дата публікації: 2020
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Формування та розвиток клінічного мислення іноземних студентів при вивченні радіології / В. Ю. Марченко, І. Я. Марченко, В. В. Бойко [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2020. – Вип. 4 (158). – C. 225–228.
Короткий огляд (реферат): В статті обговорюється питання складності формування і розвитку клінічного мислення студентів – іноземців, пов’язане з певними факторами: недосконалим володінням мовою, складністю у спілкуванні з пацієнтами, обмеженим часом, що відводиться на діагностику та лікування хворого на амбулаторному прийомі. Найбільш досконалим ступенем лікарського діагнозу є «діагноз хворого», у якому відзначаються особливості захворювання в конкретного хворого, що залежать від його індивідуальної реактивності, конституції, віку, умов життя. Але для статистичного вивчення загальних закономірностей, динаміки структури захворюваності і смертності в основу документального оформлення захворювань у клінічній практиці покладений клінічний «діагноз хвороби». Він складається з нозологічної форми, що позначає сутність хвороби в термінах, передбаченою прийнятою міжнародною класифікацією і номенклатурою хвороб (Міжнародна класифікація хвороб – Женева, 1998 р.) та затвердженими на території України класифікаціями. Причому, іноземним студентам важливо співставляти різні назви одних і тих же форм захворювань, якими різняться вище вказані класифікації. Оскільки невідомо, яка класифікація використовується в країні подальшого працевлаштування майбутнього спеціаліста. Велике значення в цьому має розуміння патоморфологічних процесів, що лежать в основі патологічного процесу. Кожний лікар при визначенні діагнозу діє за певною схемою, якої він був навчений або розробив сам у процесі своєї практичної діяльності. Хоча більшості лікарям здається, що вони ставлять діагноз інтуїтивно, спираючись на своє «внутрішнє почуття». Але інтуїція найчастіше базується на глибоких знаннях і великому досвіді роботи. Тому, в усіх випадках після відповідного аналізу, можна досить детально відтворити «шлях» до діагнозу – всі дії і послідовність роздуму лікаря, які він виконує в процесі встановлення діагнозу. Рекомендується індивідуальний підхід кожного викладача медичного вузу до студентів-іноземців з урахуванням їх когнітивних стилів, що забезпечить формування клінічного мислення майбутніх лікарів та підвищення якості підготовки фахівців-рентгенологів.
В статье обсуждается вопрос сложности формирования и развития клинического мышления сту- дентов – иностранцев, связано с определенными факторами: несовершенным владением языком, сложности в общении с пациентами, ограниченным временем, которое отводится на диагностику и лечение больного на амбулаторном приеме. Наиболее совершенным степенью лекарственного диагноза является «диагноз больного», в котором отмечаются особенности заболевания у конкретного больного, зависят от его индивидуальной реактивности, конституции, возраста, условий жизни. Но для статистического изучения общих закномерностей, динамики структуры заболеваемости и смертности в основу документального оформления зболеваний в клинической практике положен клинический «диагноз болезни». Он состоит из нозологической формы, обозначает сущность болезни в терминах, предусмотренной принятой международной классификации и номенклатуре болезней (Международная классификация болезней – Женева, 1998 г.) и утвержденными на территории Украины классификациями. Причем, иностранным студентам важно сопоставлять различные названия одних и тех же форм заболеваний, которыми отличаются вышеуказанные классификации. Поскольку неизвестно, какая классификация используется в стране дальнейшего трудоустройства будущего специалиста. Большое значение в этом имеет понимание патоморфологических процессов, лежащих в основе патологического процесса. Каждый врач при определении диагноза действует по определенной схеме, которой он был обучен или разработал сам в процессе своей практической деятельности. Хотя большинству врачам кажется, что они ставят диагноз интуитивно, опираясь на свое «внутреннее чувство». Но интуиция чаще всего базируется на глубоких знаниях и большом опыте работы. Поэтому, во всех случаях после соответствующего анализа, можно достаточно детально воссоздать «путь» к диагнозу – все действия и последовательность размышления врача, которые он выполняет в процессе установления диагноза. Рекомендуется индивидуальный подход каждого преподавателя медицинского вуза к студентам-иностранцам с учетом их когнитивных стилей, обеспечит формирование клинического мышления будущих врачей и повышения качества подготовки специалистов-рентгенологов.
The article discusses the complexity of the formation and development of clinical thinking students – foreigners, subject to certain factors: poor language skills, difficulty in communicating with patients, the limited time that is given to the diagnosis and treatment of the patient in the polyclinic reception. Recommended individual approach of each Medical University teacher to foreign students taking into account cognitive styles that will secure the future of clinical thinking of physicians and improve the quality of radiology training. Clinical diagnosis is a variant of medical recognition, which means the assignment of pathological conditions, processes to a particular class. The most perfect stage of medical diagnosis is “patient diagnosis”, which reflects not only the name of a particular nosological unit, but also the etiological, pathogenetic, functional components of the diagnosis, severity and course of the disease in a particular patient. Students – foreigners who have just embarked on a difficult path of medical knowledge, need to analyze their personal subjective impressions, compare them with the results of objective methods of examination and on the basis of adequate interpretation to come to the only correct clinical diagnosis. effective treatment. At the Department of Oncology and Radiology with Radiation Medicine, when communicating with a patient, foreign students learn from a subjective examination to conduct a differentiated diagnosis on the characteristics of the pain syndrome. After studying the scheme of research which, they fill in the empty scheme, training not only their memory, but also mastering the techniques of logical thinking, because the scheme is based on antagonism and subordination of pain characteristics (causal – involuntary; localized – irradiating; acute – aching, etc.). Differential diagnosis is an important step in the diagnostic process. It is based on comparison – a logical technique that makes it possible to establish the similarities and differences of objects or processes. In the diagnostic process of comparison involves the establishment of individual symptoms of a particular disease compared and knowledge of the symptoms of an abstract disease with which a particular disease is compared, analysis and subsequent synthesis of symptoms of a particular disease to compare diseases in general. Each doctor in making a diagnosis acts according to a certain scheme, which he was trained or developed himself in the course of his practice. Although most doctors think that they make a diagnosis intuitively, based on their “inner feeling”. But intuition is often based on deep knowledge and extensive experience. Therefore, in all cases, after appropriate analysis, it is possible to reproduce in sufficient detail the “path” to the diagnosis – all the actions and sequence of thinking of the doctor, which he performs in the process of diagnosis. pedagogical individual approach of each teacher of medical university to foreign students taking into account their cognitive styles will ensure the formation of clinical thinking of future doctors and improve the quality of training of radiologists.
Ключові слова: клінічне мислення
володіння мовою
студенти-іноземці
когнітивні стилі
вивчення радіології
клиническое мышление
владение языком
студенты-иностранцы
изучение радиологии
когнитивные стили
clinical thinking
language skills
learning radiology
students – foreigners
cognitive style
УДК: 378:615.84-054.6
ISSN: 2523-4110 (Для електронної версії),
2077-4214 (Для друкованої версії)
DOI: 10.29254/2077-4214-2020-4-158-225-228
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/14893
Розташовується у зібраннях:Вісник проблем біології і медицини, Випуск 4 (158)
Наукові праці. Кафедра онкології та радіології з радіаційною медициною

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Marchenko_Formuvannya_Klinichnogo_mislennya.pdf160,39 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.