Аналіз ефективності застосування збагаченої тромбоцитами плазми та бетаметазону у хворих із гніздовою алопецією

Abstract

В епоху доказової медицини підтвердження захворювання за допомогою різних інструментальних методів дослідження, є важливим завданням. Це дозволяє скорочувати кількість діагностичних помилок і призначати в кожному випадку належне лікування, яке відповідає сучасним поглядам на проблему гніздової алопеції. Крім того, динамічне спостереження, реєстрація даних та їх статистична обробка дає перспективу на отримання методів лікування на доказовому рівні. Актуальним є ви- вчення ефективності різних методів лікування з реєстрацією результатів та статистичною обробкою отриманих даних. Метою нашого дослідження було порівняти ефективність застосування монотерапії ін’єкціями бетаметазону, плазми збагаченої тромбоцитами та їх комбінації. Для дослідження були задіяні 104 хворих на гніздову алопецію середнім віком (35,7 ± 8,9) років. Усі пацієнти були розподілені рандомізованим чином на три групи. І група отримувала внутрішньошкірні ін’єкції бетаметазону загальним курсом 4 сеанси 1 раз на місяць. ІІ групу пацієнтів лікували ін’єкціями плазмою збагаченою тромбоцитами 1 раз в 2 тижні протягом 16 тижнів. ІІІ група отримувала 4 сеанси бетаметазону, які чергувалися з 4 сеансами лікування плазмою збагаченою тромбоцитами з інтервалом у 2 тижні. Спостереження за пацієнтами проводили до лікування та через 3, 6 та 17 місяців. У роботі враховували вік, стать, звичку курити, наявність алопеції у родичів, тривалість, форму та стадію захворювання, індекс тяжкості алопеції та відростання волосся, наявність «жовтих та чорних точок», псевдовелусного, «конічного» та термінального волосся. Статистичне опрацювання даних проводили за допомогою пакету програм SPSS 22.0. Одержані результати показали, що комбінована терапія дозволяє отримати кращий результат, особливо на віддалених термінах спостереження.

В эпоху доказательной медицины подтверждения заболевания с помощью различных инструментальных методов исследования, является важной задачей. Это позволяет сократить количество диагностических ошибок и назначать в каждом случае надлежащее лечение, соответствующее современным взглядам на проблему гнездной алопеции. Кроме того, динамическое наблюдение, регистрация данных и их статистическая обработка дает перспективу на получение методов лечения на доказательном уровне. Актуальным является изучение эффективности различных методов лечения с регистрацией результатов и статистической обработкой полученных данных. Целью нашего исследования было сравнить эффективность применения монотерапии инъекциями бетаметазона, плазмы обогащенной тромбоцитами и их комбинации. Для исследования были задействованы 104 больных гнездной алопецией средним возрастом (35,7 ± 8,9) лет. Все пациенты были распределены рандомизированным образом на три группы. І группа получала внутрикожные инъекции бетаметазона общим курсом 4 сеанса 1 раз в месяц. II группу пациентов лечили инъекциями плазмой, обогащенной тромбоцитами 1 раз в 2 недели в течении 16 недель. ІІІ группа получала 4 сеанса бетаметазона, которые чередовались с 4 сеансами лечения плазмой, обогащенной тромбоцитами с интервалом в 2 недели. На- блюдение за пациентами проводили до лечения и через 3, 6 и 17 месяцев. В работе учитывали возраст, пол, привычку курить, наличие алопеции у родственников, продолжительность, форму и стадию заболевания, индекс тяжести алопеции и роста волос, наличие «желтых и черных точек», псевдовелусных, «конических» и терминальных волос. Статистическую обработку данных проводили с помощью пакета программы SPSS 22.0. Полученные результаты показали, что комбинированная терапия позволяет получить лучший результат, особенно на отдаленных сроках наблюдения.

In the era of evidence-based medicine, confirming a disease by using various instrumental methods is one of the important tasks. This enables to reduce the number of diagnostic errors and to prescribe the appropriate treatment in accordance with the current views on the problem of alopecia areata in each case. Moreover, monitoring the course of the disease, data recording and their statistical processing opens up the prospect for obtaining evidence-based treatment methods. Studying the effectiveness of various treatment options and approaches including the registration of results obtained and their statistical processing is of great clinical significance. The aim of this study is to compare the efficiency of monotherapy with betamethasone injections, with platelet-rich plasma, and their combination. The venous blood of 104 patients aged (35.7 ± 8.9 years with alopecia areata was used in the study. All patients were randomly divided to three groups. The group І received intradermal injections of betamethasone (4 sessions per month). The group ІІ received intradermal injections of platelet-rich plasma once every 2 weeks for 16 weeks. The group ІІІ received 4 sessions of betamethasone which were alternated with 4 sessions of platelet-rich plasma treatment at interval of 2 weeks. The patients were examined before the treatment and in 3, 6 and 17 months. The following factors as the age, sex, smoking habit, the presence of alopecia in relatives, the duration, shape and stage of the disease, the index of the severity of alopecia and hair growth, the presence of "yellow and black dots", "conical" and terminal hair were considered in the study. Statistical analysis was performed using SPSS (version 22.0.). The results have shown the combination therapy allows us to obtain the best result, especially in long follow-up period.