Вплив S-адеметіоніну на патогенетичні механізми розвитку доксорубіцин-індукованого ураження печінки на фоні неалкогольного стеатогепатиту у щурів

Abstract

Мета роботи – дослідити вплив S-адеметіоніну на зміни прооксидантно-антиоксидантного статусу та аргінін/цитрулінового циклу на фоні доксорубіцин- індукованого ураження печінки у щурів із неалкогольним стеатогепатитом. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 30 білих нелінійних статевозрілих щурах, із них 15 (50%) самців, 15 (50%) – самок, масою 160-220 г. Щурів розподіляли на 3 групи: І (n=10) – щури (5 самців і 5 самок), яким із 1-го по 63-й день моделювали неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), потім упродовж 3-х днів (з 64-го по 66-й) внутрішньочеревно вводили доксорубіцин із розрахунку 5 мг/кг/добу із досягненням кумулятивної дози 15 мг/кг і 0,9% розчин натрію хлориду внутрішньочеревно 1 мл; ІІ (n=10) – щури (5 самців і 5 самок), яким моделювали НАСГ і вводили доксорубіцин аналогічно І групі і S-адеметіонін (SАМе)внутрішньочеревно 100 мг/кг/добу із сумарною дозою 300 мг/кг; ІІІ (n=10) – щури (5 самців і 5 самок), які склали группу контролю. У гомогенаті печінки визначали вміст ТБК-реактантів, аргініну, цитруліну, активність каталази, аргінази, орнітиндекарбоксилази (ОДК). Результати. На фоні введення доксорубіцину у щурів із НАСГ спостерігалося зростання вмісту ТБК-реактантів при одночасному зниженні активності каталази, що супроводжувалося зменшенням активності аргінази і ОДК порівняно з контролем (р<0,05). Введення SАМе дало змогу зменшити прояви оксидативного стресу, потенційованого доксорубіцином, а також запобігти порушенню детоксикаційної і білковосинтезувальної функції печінки. Висновки. У щурів із НАСГ введення SАМе зменшує прояви оксидативного стресу, потенційованого доксорубіцином, та запобігає порушенням детоксикаційної і білковосинтезувальної функцій печінки, що виникають під впливом цього препарату.

Цель – исследовать влияние S-адеметионинана на изменения прооксидантно-антиоксидантного статуса и аргинин/цитруллинового цикла на фоне доксорубицин-индуцированного поражения печени у крыс с неалкогольным стеатогепатитом. Материалы и методы. Исследования проведены на 30 белых нелинейных половозрелых крысах, из них 15 (50%) самцов, 15 (50%) – самок, массой 160-220 г. Крыс разделяли на 3 группы: I (n = 10) – крысы (5 самцов и 5 самок), которым с 1-го по 63-й день моделировали неалкогольный стеатогепатит (НАСГ), затем в течение 3-х дней (с 64-го по 66-й дни) внутрибрюшинно вводили доксорубицин из расчета 5 мг/кг/сутки с достижением куммулятивной дозы 15 мг/кг и 0,9% раствор натрия хлорида внутрибрюшинно 1 мл; ІІ (n = 10) – крысы (5 самцов и 5 самок), которым моделировали НАСГ и вводили доксорубицин аналогично І группе и SАМе внутрибрюшинно 100 мг/кг/сутки с суммарной дозой 300 мг/кг; ІІІ (n = 10) – крысы (5 самцов и 5 самок), которые составили группу контроля. В гомогенате печени определяли содержание ТБК-реактантов, аргинина, цитруллина, активность каталазы, аргиназы, орнитин-декарбоксилазы (ОДК). Результаты. На фоне введения доксорубицина у крыс с НАСГ наблюдалось увеличение содержания ТБК-реактантов при одновременном снижении активности каталазы, что сопровождалось угнетением активности аргиназы и ОДК по сравнению с контролем (р<0,05). Введение SАМе позволяло уменьшить проявления оксидативного стресса, потенциированного доксорубицином, а также предупредить нарушение детоксикационной и белковосинтетической функций печени.

Purpose – to investigate the effect of S-ademethionine on changes in prooxidant-antioxidant status and arginine/citrulline cycle during doxorubicin-induced liver injury in rats with non-alcoholic steatohepatitis. Material and methods. Studies were performed on 30 white non-linear adult rats, 15 (50%) of them were males, 15 (50%) - females, weighing 160-220 g. Rats were divided into 3 groups: I (n=10) – rats (5 males and 5 females), whom from the 1st till the 63rd day NASH was simulated, then for 3 days (from the 64th till the 66th day) doxorubicin 5 mg/ kg/day was introduced intraperitoneally reaching cumulative dose of 15 mg/kg and 0.9% sodium chloride solution 1 ml; II (n=10) – rats (5 males and 5 females), whom NASH was simulated and doxorubicin was administered similarly to group I and additionally SAMe 100 mg/kg/day intraperitoneally with a total dose of 300 mg/kg; III (n=10) – rats (5 males and 5 females), which constituted a control group. The content of TBA reactants, arginine, citrulline, catalase activity, arginase, ornithine decarboxylase (ODC) were determined in the liver homogenate. Results. Doxorubicin administration in rats with NASH led to increase of TBA-reactants content with a simultaneous decrease in catalase activity, which was accompanied by a reduction in arginase and ODC activity compared with control (p<0.05). The SAMe injection allowed to reduce the manifestations of oxidative stress, potentiated by doxorubicin, as well as to prevent disorders of detoxification and protein-synthetic liver function.