Нові горизонти комбінованої терапії гнійно-некротичних уражень м’яких тканин

Abstract

Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодичними інстиляціями L-аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлево-мазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновленням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S. aureus, який був виділений у 30 (68,2%) випадків, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E. fecalis, які висіялись у 30 (68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5 (11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р>0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.

Содержанием работы стало исследование эффективности комбинации сочетания VAC-терапии с периодическими инстилляциями L-аргинина («Тивортин») при местном лечении гнойно- воспалительных заболеваний мягких тканей. В представленной статье приведены результаты местного лечения 44 больных, которые были основной группой и имели гнойно-воспалительные заболевания мягких тканей и для местного лечения получали VAC-терапию в сочетании с периодическими инстилляциями раствора L-аргинина. В программу лечения 45 больных группы сравнения входило типичное местное лечение с помощью марлево-мазевых повязок. Местное лечение основной группы началось с гнойно-некротической фазы и длилось 6 дней. Заливки выполнялись каждые 12 часов, с экспозицией в 2 часа с последующим возобновлением специальных показателей терапии отрицательного давления. При исследовании микрофлоры гнойных очагов в основной группе в первые сутки было выявлено, что среди возбудителей патологических процессов преобладал S. aureus, который был выделен у 30 (68,2%) случаев, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В микробных ассоциациях основной группы преобладали сочетания Enterobacter и E. fecalis, которые высеялись у 30 (68,2%) пациентов, а грибковая флора (Candida albicans) выявлена у 5 (11,4%) человек. У пациентов основной группы на 7 сутки аэробная флора выделена не была. У пациентов группы сравнения монокультура была обнаружена у 14 (31,1%) больных, а микробные ассо- циации – у (11,1%) человек. Среди пациентов основной группы отмечалась более быстрая нормализация лабораторных показателей крови, чем в группе сравнения. Начиная с 3-го дня отмечалось снижение количества лейкоцитов в периферической крови. Эта тенденция была более выражена среди пациентов основной группы, где показатели лейкоцитоза были достоверно ниже (р <0,05), чем в группе сравнения и на 5-е сутки приобретали нормальные значения, тогда как в группе сравнения показатели нормализовались только с 7 суток. Применение данной комбинации в комплексном лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей активно способствовало быстрому очищению ран от некротических тканей, появлению «сочных» грануляций начиная с 3 суток, а также уменьшению общей интоксикации и обеспечивало существенное сокращение сроков пребывания больных в хирургическом стационаре в среднем на 6 дней.

This article describes the study of the therapeutic efficacy in combining VAC-therapy with periodic instillations of L-arginine ("Tivortin") for the local treatment of purulent-inflammatory soft tissue conditions. The article presents the results of the local treatment of 44 patients with purulent-inflammatory soft tissue conditions who made up the main group and received VAC-therapy in combination with periodic instillations of L-arginine solution. 45 patients of the control group received standard topical treatment with gauze-ointment dressings. Local treatment of the main group started in the purulent-necrotic phase and lasted 6 days. Instillations were done every 12 hours, with an exposure at 2 hours with subsequent renewal of special indicators of negative pressure therapy. When studying the microflora of purulent foci in the main group on the first day we found that among the pathogens S. aureus was the most prevalent as it was isolated in 30 (68.2%) cases, Enterobacter was found put in 10 (22.8%) cases, Accinetobacter – in 2 (4.5%) cases, Proteus – in 2 (4.5%) cases. The commonest microbial associations in the main group were presented by the combination of Enterobacter and E. fecalis found in 30 (68.2%) patients, the fungal flora (Candida albicans) was found in 5 (11.4%) individuals. On the 7th day among the patients of the main group no aerobic flora was isolated. Among the patients of the comparison group, monoculture was detected in 14 (31.1%) patients and microbial associations – in 5 (11.1%) patients. The patients of the main group demonstrated faster normalization of laboratory blood parameters than in the comparison group. Since the 3rd day, there was a decrease in the number of leukocytes in the peripheral blood. This tendency was more pronounced among the patients of the main group, where the indicators of leukocytosis were significantly lower (p> 0.05) than in the comparison group and on the 5th day reached the reference values, while in the comparison group the indicators got normalized only on the 7th day. Applying this therapy in the integrated treatment of patients with purulent inflammatory soft tissue conditions promotes the rapid cleansing of wounds from necrotic tissues, the appearance of "juicy" granulations in 3 days, as well as diminishes general intoxication and considerably reduces the length of hospital stay.