Дослідження ефективності алергенімунотерапії у пацієнтів з алергічним ринітом

Abstract

Алергенімунотерапія належить до числа ефективних способів лікування багатьох алергічних хвороб. Принцип алергенімунотерапії полягає у досягненні толерантності до причинних алергенів. Ефективність алергенімунотерапії залежить від правильного діагностичного підходу, якості вакцини та комплаєнсу пацієнта тощо. Проаналізовано ефективність алергенімунотерапії з використанням сублінгвального і субкутанного способів введення у пацієнтів з алергічним ринітом. Групу дослідження склали 236 пацієнтів з алергічним ринітом, 126 (53,4%) жінок і 110 (46,6%) чоловіків, віком 32,6±2,4 років. Виконували клініко-лабораторні обстеження, інструментальні, цитологічні, спе- цифічні алергологічні дослідження (загальний IgG4, шкірні прик-тести, молекулярні дослідження ALEX. Ефективність алергенімунотерапії оцінювали за допомогою комбінованої оцінки симптомів і потреби у медикаментах. За результатами шкірних прик-тестів визначено: у 163 (69,0%) – полісенсибілізація, в 61 (25,8%) осіб – моносенсибілізація, у 12 (5,2%) шкірні прик-тести були від’ємними. Компонентні дослідження ALEX виконали 52 осіб. Визначено, що найпоширенішими мажорними компонентами були Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6%. У 9 (17,3%) пацієнтів виявлені мінорні компоненти Phl p 7, Phl p 12. За даними молекулярних досліджень, прогностична ефективність алергенімунотерапії визначена як висока у 41 осіб, і середня - в 9 осіб. Алергенімунотерапію проводили 86 пацієнтам з АР: 37 осіб – сублінгвальним, 49 осіб – субкутанним способами. Визначено достовірне зниження показників загальної оцінки симптомів, медикаментозної потреби та комплексної оцінки, що не залежали від способу введення алерговакцини. Порівняльний аналіз рівнів загального IgG4 до та на третьому році алергенімунотерапії продемонстрував лише тенденцію до підвищення (р=0,492). Висновки. Компонентний метод діагностики має велике значення у виборі стратегії лікування пацієнтів з алергопатологією і прогнозу ефективності алергенімунотерапії. Алергенімунотерапія незалежно від способів її введення демонструвала високу клінічну ефективність у пацієнтів з алергічним ринітом, що підтверджувалось критеріями комбінованого оцінювання. Визначення рівнів загальних IgG4 не несуть достовірної діагностичної значимості як біомаркерів імунологічної відповіді на алергенімунотерапію.

Аллерген-иммунотерапия уже десятки лет является эффективным способом лечения многих аллергических болезней. Принцип аллерген-иммунотерапии состоит в достижении толерантности к причинным аллергенам. Эффективность аллерген-иммунотерапии зависит от правильного диагностического подхода, качества вакцины и комплаенса пациента. Проанализирована эффективность аллерген-иммунотерапии с использованием сублингвального и субкутанного способов введения аллерговакцины у пациентов с аллергическим ринитом. Группу исследования составили 236 пациентов с аллергическим ринитом, 126 (53,4%) женщин и 110 (46,6%) мужчин в возрасте 32,6±2,4 лет. Проводили клинико-лабораторные обследования, инструментальные, цитологические, специфические аллергологические исследования (общий IgG4, кожные прик-тесты, молекулярные исследования ALEX. Эффективность аллерген-иммунотерапии оценивали с помощью комбинированной оценки симптомов и потребности в медикаментах. По результатам кожных прик-тестов определено: у 163 (69,0%) больных - полисенсибилизация, у 61 (25,8%) - моносенсибилизация, у 12 (5,2%) - кожные прик-тесты были отрицательными. Компонентные исследования ALEX выполнили 52 пациентов. Определено, что наиболее распространенными мажорными компонентами были Phl p 1, 69,2%, Lol p 1, 57,7%, Der f 2, 48,1%, Der p 2, 42,3%, Bet v 1, 34,6 %. У 9 (17,3%) пациентов выявлены минорные компоненты Phl p 7, Phl p 12. По данным молекулярных исследований прогностическая эффективность аллерген-иммунотерапии определена как высокая у 41 больного, и средняя - у 9. Аллерген-иммунотерапию проводили 86 пациентам с аллергическим ринитом: 37 больным - сублингвальным, 49 – субкутанным способами. Продемонстрировано достоверное снижение показателей общей оценки симптомов, медикаментозной потребности и комплексной оценки, что не зависило от способа введения аллерговакцины. Сравнительный анализ уровней общего IgG4 до лечения и на третьем году аллерген-иммунотерапии показал только тенденцию к повышению (р = 0,492). Выводы. Компонентный метод диагностики имеет большое значение в выборе стратегии лечения пациентов с аллергопатологией и для прогноза эффективности аллерген-иммунотерапии. Аллергениммунотерапия, независимо от способов ее проведения, демонстрировала высокую клиническую эффективность у пациентов с аллергическим ринитом, что подтверждалось критериями комбинированной оценки. Определение уровней общих IgG4 не несут достоверной диагностической значимости как биомаркеров иммунологического ответа на аллерген-иммунотерапию.

Allergen immunotherapy is one of the effective treatments for many allergic diseases. The principle of allergen immunotherapy is to achieve tolerance to causative allergens. The effectiveness of allergen immunotherapy depends on the correct diagnostic approach, the quality of the vaccine and patient compliance. This article presents the analysis of the effectiveness of the allergen immunotherapy using sublingual and subcutaneous methods of administration in patients with allergic rhinitis. The study group consisted of 236 patients with allergic rhinitis, 126 (53.4%) female and 110 (46.6%) male individuals aged 32.6 ± 2.4 years. Clinical and laboratory data collection, instrumental, cytological, specific allergological studies (total IgG4, skin prick-tests, molecular studies ALEX) were carried out. The efficacy of the аllergen immunotherapy was assessed by a combined symptom medication score. According to the results of skin prick-tests, it was determined that 163 (69.0%) people had polysensitization, 61 (25.8%) individuals had monosensitization, and 12 (5.2%) had negative skin prick-tests. ALEX component studies were performed for 52 people. The most common major components found were Phl p 1, 69.2%, Lol p 1, 57.7%, Der f 2, 48.1%, Der p 2, 42.3%, Bet v 1, 34.6 %. Minor components Phl p 7, Phl p 12 were detected in 9 (17.3%) patients. According to molecular studies, the prognostic efficiency of the аllergen immunotherapy was defined as high in 41 people and as average in 9 people; 86 patients with allergic rhinitis took the allergen immunotherapy: 37 people by sublingual route, and 49 people by subcutaneous methods. There was a significant decrease in the overall assessment of symptoms, medication needs, and a comprehensive assessment that did not depend on the method of administration of the allergy vaccine. Comparative analysis of total IgG4 levels before and in the third year of the allergen immunotherapy showed only a tendency to increase (p = 0.492). The componentresolved diagnosis plays an important role in choosing a treatment strategy for patients with allergy and predicting the efficacy of the allergen immunotherapy. Allergen immunotherapy, regardless of the methods of its introduction, shows high clinical efficacy in patients with allergic rhinitis that was confirmed by the criteria of combined evaluation. Assessment of total IgG4 levels has not had a reliable diagnostic value as a biomarker of the immunological response to the allergen immunotherapy.