Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів з гіпотиреозом та у осіб з поєднаною патологією

Abstract

Вивчали структурні параметри головного мозку 67 пацієнтів у віці 47,23±2,64 років, тривалість за- хворювання – 13,27±0,75 (від 2 до 19) років. До контрольної групи залучено 18 практично здорових осіб, відповідного віку (47,84±0,36 років), підбір яких здійснювався із врахуванням даних анамнезу, при відсутності гіпотиреозу та гіпертонічної хвороби. За представленими нами в попередніх публіка- ціях даними, при проведенні нейропсихологічного тестування нами було зареєстровано у хворих із гіпертонічною хворобою зменшення об’єму пам’яті за тестом на засвоєння 10 слів за методикою, запропонованою А.Р. Лурія (р<0,05), а також за серійним рахуванням із шкали Маттіссе (р<0,05). У хворих із гіпотиреозом за методикою «Вибірковість уваги» (Тест Г. Мюнстерберга) відмічали не- стійкість уваги (р<0,05). Для розширеної оцінки було вибрано таблиці Шульте, результат яких де- монструє стан домену виконавчих функцій пацієнта та доводять нестійкість уваги. Аналіз ре- зультатів показав те, що при урахуванні взаємодії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотире- озу) найураженішими когнітивними доменами є пам’ять, виконавчі функції та увага відповідно (р<0,05). Для діагностики когнітивно–мнестичних розладів усіх груп використовувалася магнітно резонансна томографія, вимірювали поперечні розміри медіального, бічного (скроневого рогу) і ве- ртикального перигіпокампальних просторів, а також оцінювали показники об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку у 3-ох зонах. Вимірювання проводили в правій і лівій півкулі. Так, спостерігалось достовірне підвищення індексів медіального та верхнього перигіпокампальних праворуч і ліворуч у хворих у III групі в порівнянні з I та II групами. Латеральний перигіпокампальний індекс суттєво не відрізнявся у трьох групах (р>0,05). Таким чином, у хворих при урахуванні взаємо- дії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотиреозу) визначалась збільшення перигіпокампальних індексів (р>0,05). Виходячи з даних таблиці 2 у пацієнтів I групи середнє значення лобової частки було 634,06±10,92. У пацієнтів II групи середнє значення лобової частки було 638,6±7,82. У пацієн- тів III групи середнє значення лобової частки було 601,3±3,325. Між I і II групами не існувало стати- стично достовірної різниці (p=0,05). Між I і III групою показники статистично достовірно відрізня- лись за критерієм (р<0,05). Між II і III групами також існувала статистично значуща різниця між по- казниками (p<0,05). Таким чином, у хворих із гіпертонічною хворобою, гіпотиреозом та гіпертоніч- ною хворобою із супутнім гіпотиреозом визначалось збільшення перигіпокампальних індексів, зме- ншення об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку (праворуч і ліворуч), достовірно перевищувались можливі (інволюційні або інше) зміни. Отже, результати дослідження свідчать про те, що при гіпертонічній хворобі, гіпотиреозі та при поєднанні гіпертонічною хворобою із гіпоти- реозом, визначалось достовірне прискорення атрофічних процесів.

Изучали структурные параметры головного мозга 67 пациентов в возрасте 47,23 ± 2,64 лет, длительность заболевания - 13,27 ± 0,75 (от 2 до 19) лет. В контрольную группу привлечено 18 практически здоровых лиц, соответствующего возраста (47,84 ± 0,36 лет), подбор которых осуществлялся с учетом данных анамнеза, при отсутствии гипотиреоза и гипертонической болезни. По представленным нами данным в предыдущих публикациях при проведении нейропсихологического тестирования нами было зарегистрировано у больных с гипертонической болезнью уменьшения объема памяти по тесту на усвоение 10 слов по методике, предложенной А.Р. Лурия (р <0,05), а также по серийному счету с шкалы Маттиссе (р <0,05). У больных с гипотиреозом по методике «Избирательность внимания» (Тест Г. Мюнстерберга) отмечали неустойчивость внимания (р <0,05). Для расширенной оценки были выбрані таблицы Шульте, результат которых демонстрирует состояние домена исполнительных функций пациента и доводят неустойчивость внимания. Анализ результатов показал, что при учете взаимодействия факторов (гипертонической болезнью и гипотиреоза) наиболее пораженными когнитивными доменами были память, исполнительные функции и внимание (р <0,05). Для диагностики когнитивномнестических расстройств всех групп использовалась магнитно-резонансная томография, измеряли поперечные размеры медиального, бокового (височной рога) и вертикального перигипокампальних пространств, а также оценивали показатели объема серого вещества (коры) лобной доли головного мозга в 3-х зонах. Измерения проводили в правом и левом полушарии. Так, наблюдалось достоверное повышение индексов медиального и верхнего перигипокампальных справа и слева у больных в III группе по сравнению с I и II группами. Латеральный перигипокампальный индекс существенно не отличался в трех группах (р> 0,05). Таким образом, у больных при учете взаимодействия факторов (гипертонической болезни и гипотиреоза) определялась увеличение перигипокампальних индексов (р>0,05). Исходя из данных таблицы 2 у пациентов I группы среднее значение лобной доли было 634,06± 10,92. У пациентов II группы среднее значение лобной доли было 638,6 ± 7,82. У пациентов III группы среднее значение лобной доли было 601,3 ± 3,325. Между I и II группами не было статистически достоверной разницы (p = 0,05). Между I и III группой показатели статистически достоверно отличались по критерию (р <0,05). Между II и III группами также была статистически значимая разница между показателями (p <0,05). Таким образом, у больных с гипертонической болезнью, гипотиреозом и гипертонической болезнью с сопутствующим гипотиреозом определялось увеличение перигипокампальных индексов, уменьшение объема серого вещества (коры) лобной доли головного мозга (справа и слева), достоверно превышались возможные (инволюционные или другое) изменения. Таким образом, результаты исследования свидетельствуют о том, что при гипертонической болезни, гипотиреозе и при сочетании гипертонической болезнью с гипотиреозом, определялось достоверное ускорение атрофических процессов.

This article presents the investigation of structural parameters of the brain in 67 patients aged 47.23 ± 2.64 years, whose duration of the disease was 13.27 ± 0.75 (from 2 to 19) years. The control group included 18 healthy individuals of the same age (47.84 ± 0.36 years), whose selection was carried out based on the anamnesis and the absence of hypothyroidism and hypertension. According to the data we discussed in our previous publications, during neuropsychological testing we registered memory deterioration in patients with hypertension assessed by the test for learning 10 words according to the method proposed by A.R. Luria (p <0.05), as well as serial counting by the Matisse scale (p <0.05). The patients with hypothyroidism were found as demonstrating attention deficiency (p <0.05) by applying the method of "Selectivity of attention" (G. Munsterberg test). For more detailed assessment, we used Schulte tables, the result of which demonstrates the state of the domain of the patient's executive functions and proves the instability of attention. The analysis of the results showed that taking into account the interaction between hypertension and hypothyroidism, the most affected cognitive domains were memory and attention, respectively (p <0.05). To diagnose cognitive and mnestic disorders of all groups, we used MR imaging, measured the transverse dimensions of the medial, lateral (temporal horn) and vertical perihippocampal spaces, and evaluated the volume of gray matter (cortex) of the frontal lobe of the brain in 3 zones. The measurements were performed in the right and left hemispheres. There was a significant increase in the indices of the medial and upper perihippocampal right and left in the patients in group III compared with the groups I and II. The lateral perihypocampal index did not differ significantly in the three groups (p> 0.05). Thus, taking into account the interaction of factors (hypertension and hypothyroidism), the patients were found to have an increase in perihippocampal indices (p> 0.05). Based on the data in table 2, in the patients of group I the average value of the frontal lobe was 634.06 ± 10.92. In the patients of group II, the average value of the frontal lobe was 638.6 ± 7.82, and in the patients of group III, the average value of the frontal lobe was 601.3 ± 3,325. There was no statistically significant difference between groups I and II (p = 0.05). But groups I and III demonstrated statistically significant difference between the indicators (p <0.05). We also found a statistically significant difference between groups II and III (p <0.05). Thus, in patients with hypertension, hypothyroidism and hypertension with concomitant hypothyroidism, an increase in perihippocampal indices, a decrease in the volume of gray matter (cortex) of the frontal lobe of the brain (right and left), significantly exceeded possible (involutional or otherwise). Thus, the results of the study indicate that in cases of isolated hypertension, hypothyroidism, and in the comorbidity of hypertension and hypothyroidism, there has been detected a significant acceleration of atrophic processes.