Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15100
Назва: Клініко-неврологічні особливості та рівень аутоантитіл до нейроспецифічних антигенів у хворих на хронічні гемобластози
Інші назви: Клинико-неврологические особенности и уровень аутоантител к нейроспецифическим антигенам у больных на хронические гемобластозы
Clinical and neurological peculiarities and the level of autoantibodies to neurospecific antigens in patients with chronic hemoblastosis
Автори: Піддубна, Олександра Олегівна
Поддубная, Александра Олеговна
Piddubna, O. O.
Дата публікації: 2020
Видавець: Українська медична стоматологічна академія
Бібліографічний опис: Піддубна О.О. Клініко-неврологічні особливості та рівень аутоантитіл до нейроспецифічних антигенів у хворих на хронічні гемобластози / О. О. Піддубна // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2020. – Т. 20, вип. 4 (72). – С. 83–87.
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження. Визначити рівень аутоантитіл до нейроспецифічних антигенів та їх зв’язок з клінічними проявами ураженням нервової системи при хронінчих гемобластозах. Матеріали та методи. Було обстежено 86 пацієнтів з хронічними гемобластозами, яких було розподілено на 3 групи: група 1 – пацієнти із хронічним лімфолейкозом (n=30), група 2 – хворі на хронічний мієлолейкоз (n=30), група 3 – пацієнти із множинною мієломою (n=26). У якості контрольної групи було обрано 21 пацієнта неврологічного стаціонару без імунологічних та гематологічних порушень. У пацієнтів із хронічними гемобластозами вивчали анамнестичні дані щодо наявності клінічного діагнозу ураження нервової системи до та після моменту встановлення онкогематологічного діагнозу. Також було проведене повне неврологічне обстеження хворих на хронічні гемобластози з визначенням основних неврологічних синдромів. В периферійній крові визначали рівень аутоантитіл до нейроспецифічних антигенів методом імуноферментного аналізу. Рівень циркулюючих імунних комплексів визначали за методом селективної преципітації комплексів антиген-антитіло. Результати дослідження підлягали статистичному аналізу, який проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel 2019 та IBM SPSS Statistics 26.0. Отримані дані обробляли методами описової статистики. Результати дослідження. Виявлено, що у пацієнтів із хронічним лімфолейкозом статистично значимо частіше розвивається енцефалопатія (70%) і радикулопатія (40%). Для пацієнтів із хронічним мієлолейкозом характерний розвиток енцефалопатії (43%) і полінейропатії (20%). Розвиток множинної мієломи статистично значимо супроводжується появою радикулопатії (50%) і полінейропатії (53%). Висновок. Ураження нервової системи є досить частим і патогенетично обґрунтованим наслідком при хронічних гемобластозах. Розвиток вторинної енцефалопатії при хронічному лімфолейкозі може бути наслідком паранеопластичного синдрому за рахунок надлишкової продукції цитокінів та активаторів плазміногену. Переважання радикулопатії при хронічному мієлолейкозі можливо достовірно пояснити високим ступенем вираженості проліферативного синдрому зі схильністю до виникнення локалізованих хлором, які можуть компримувати відповідні корінці периферичних нервів. Однак, периферичні ураження нервової системи більш характерні для пацієнтів із множинною мієломою, що може бути обумовлено гіперпарапротеїнемією в поєднанні з хіміотерапевтичних лікуванням основного захворювання. Поряд з цим хронічний лімфолейкоз і хронічний мієлоолейкоз викликають підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів. Імунологічні зміни вказують на значні ураження нервових волокон і досить швидке руйнування нейронів при всіх формах хронічних гемобластозів.
Цель исследования. Определить уровень аутоантител к нейроспецифическим антигенам и их связь с клиническими проявлениями поражения нервной системы при хронических гемобластозах. Материалы и методы. Было обследовано 86 пациентов с хроническими гемобластозами, которые были распределены на 3 группы: группа 1 - пациенты с хроническим лимфолейкозом (n = 30), группа 2 – больные на хронический миелолейкоз (n = 30), группа 3 - пациенты с множественной миеломой (n =26). В качестве контрольной группы были выбраны 21 пациент неврологического стационара без иммунологических и гематологических нарушений. У пациентов с хроническим гемобластозами изучали анамнестические данные о наличии клинического диагноза поражения нервной системы до и после момента установления онкогематологического диагноза. Также было проведено полное неврологическое обследование больных на хронические гемобластозы с определением основных неврологических синдромов. В периферической крови определяли уровень аутоантител к нейроспецифическим антигенам методом иммуноферментного анализа. Уровень циркулирующих иммунных комплексов определяли по методу селективной преципитации комплексов антиген-антитело. Результаты исследования подлежали статистическому анализу, который проводили с помощью программного обеспечения Microsoft Excel 2019 и IBM SPSS Statistics 26.0. Полученные данные обрабатывали методами описательной статистики. Результаты исследования. Выявлено, что у пациентов с хроническим лимфолейкозом статистически значимо чаще развивается энцефалопатия (70%) и радикулопатия (40%). Для пациентов с хроническим миелолейкозом характерно развитие энцефалопатии (43%) и полинейропатии (20%). Развитие множественной миеломы статистически значимо сопровождается появлением радикулопатии (50%) и полинейропатии (53%). Заключение. Поражение нервной системы является довольно частым и патогенетически обоснованным следствием при хронических гемобластозах. Развитие вторичной энцефалопатии при хроническом лимфолейкозе может быть следствием паранеопластического синдрома за счет избыточной продукции цитокинов и активаторов плазминогена. Преобладание радикулопатии при хроническом миелолейкозе возможно достоверно объяснить высокой степенью выраженности пролиферативного синдрома со склонностью к возникновению локализованных хлором, которые могут компримировать соответствующие корешки периферических нервов. Однако, периферические поражения нервной системы более характерны для пациентов с множественной миеломой, что может быть обусловлено гиперпарапротеинемией в сочетании с химиотерапевтическим лечением основного заболевания. Наряду с этим хронический лимфолейкоз и хронический миелолейкоз вызывают повышение уровня циркулирующих имунных комплексов. Иммунологические изменения указывают на значительные поражения нервных волокон и довольно быстрое разрушение нейронов при всех формах хронических гемобластозов.
The purpose of this study was to determine the level of autoantibodies to neurospecific antigens and their relationship with clinical manifestations of the nervous system lesions in chronic hematological malignancies. Materials and methods. The study included 86 patients with chronic hemoblastosis divided into 3 groups: group 1 consisted of patients with chronic lymphoid leukaemia (n = 30), group 2 involved patients with chronic myeloid leukaemia (n = 30), group 3 included patients with multiple myeloma (n = 26). 21 inpatients of the neurological hospital without immunological and hematological disorders were selected as a control group. We investigated the anamnestic data on the presence of a clinical diagnosis of the nervous system lesions before and after the establishing a cancerous hematological diagnosis, carried out a complete neurological examination of the patients with chronic hematoblastosis to determine main neurological syndromes. The level of peripheral blood autoantibodies to neurospecific antigens was evaluated by the enzyme immunoassay. The level of circulating immune complexes was determined by the method of selective precipitation of antigen-antibody complexes. The findings of the study were statistically processes by using Microsoft Excel 2019 and IBM SPSS Statistics 26.0 software. The data obtained were processed by descriptive statistics methods. The study has demonstrated that encephalopathy (70%) and radiculopathy (40%) develop statistically significantly more often in the patients with chronic lymphoid leukaemia. The patients with chronic myeloid leukaemia are found to have encephalopathy (43%) and polyneuropathy (20%). The development of multiple myeloma is statistically significantly accompanied by the occurrence of radiculopathy (50%) and polyneuropathy (53%). Conclusion. The nervous system lesions are found considerably frequent in the patients with chronic hematological malignancies. The development of secondary encephalopathy in the patients with chronic lymphoid leukaemia may develop as a consequence of paraneoplastic syndrome due to the excessive production of cytokines and plasminogen activators. The predominance of radiculopathy in chronic myeloid leukaemia can be reliably explained by the high severity of the proliferative syndrome with a tendency to the production of localized chlorine, which can compress the corresponding roots of the peripheral nerves. However, peripheral lesions of nervous system are more typical for patients with multiple myeloma that may be due to hyperparaproteinemia combined with the chemotherapy of the underlying disease. Along with this, chronic lymphoid leukaemia and chronic myeloid leukaemia cause an increase in the circulating immune complexes level. Immunological changes indicate significant damage to nerve fibres and considerably rapid destruction of neurons in all forms of chronic hemoblastosis.
Ключові слова: нейроантигени
ураження нервової системи
гемобластози
енцефалопатія
полінейропатія
нейроантигены
поражение нервной системы
хронические гемобластозы
энцефалопатия
полинейропатия
neuroantigens
chronic hemoblastosis
disorders of the nervous system
encephalopathy
polyneuropathy
УДК: 616.155.2-006:616-097.1/.3:616.8
ISSN: 2077-1096 (print)
2077-1126 (online)
10.31718/2077-1096.20.4.83
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15100
Розташовується у зібраннях:Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 20, вип. 4 (72)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Piddubna_Kliniko_nevrologichni_osoblivosti.pdf349,17 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.