Особенности иммунного статуса и новые возможности его коррекции у больных непролиферативной диабетической ретинопатией и сахарным диабетом 2 типа

Abstract

Було обстежено 87 хворих на непроліферативну ДР (НПДР) і ЦД 2 типу, середній вік яких склав 68,3 ± 2,1 року в динаміці лікування: при первинному зверненні та через 1 місяць від початку терапії. Пацієнти були розділені на 2 групи: 42 пацієнта отримували традиційне лікування (група порівняння), а 45 (основна група) – додатково до традиційної терапії отримували етілметілгідроксіпірідіна сукцинат у вигляді препарату «Мексикор» по одній ампулі (50 мг/мл) 2,0 мл внутрішньом’язово один раз / день протягом десяти днів, потім перорально по одній капсулі (100 мг) 3 рази / день один місяць. Було виявлено достовірне зниження рівня активованих субпопуляцій лімфоцитів, готових вступити в апоптоз, а також нормалізація концентрації ЦІК різного розміру. Також було встановлено нормалізацію рівня прозапальних цитокінів і ТФР-β, оскільки саме їх постійна неконтрольована гіперпродукція і є ключовим моментом подальшого пошкодження органів зору при ЦД з розвитком більш важких форм ДР. Таким чином, нами показана клініко-імунологічна ефективність включення етілметілгідроксіпірідіна сукцината в комплексну терапію хворих на НПДР.

Было обследовано 87 больных непролиферативной ДР (НПДР) и СД 2 типа, средний возраст которых составил 68,3±2,1 года в динамике лечения: при первичном обращении и через 1 месяц от начала терапии. Пациенты были разделены на 2 группы: 42 пациента получали традиционное лечение (группа сравнения), а 45 (основная группа) – дополнительно к традиционной терапии получали этилметилгидроксипиридина сукцинат в виде препарата «Мексикор» по одной ампуле (50 мг/мл) 2,0 мл внутримышечно один раз/день на протяжении десяти дней, затем перорально по одной капсуле (100 мг) 3 раза/день один месяц. Было выявлено достоверное снижение уровня активированных субпопуляций лимфоцитов, готовых вступить в апоптоз, а также нормализация концентрации ЦИК разного размера. Также было установлено нормализацию уровня провоспалительных цитокинов и ТФР-β, поскольку именно их постоянная неконтролируемая гиперпродукция и является ключевым моментом последующего повреждения органов зрения при СД с развитием более тяжелых форм ДР. Таким образом, нами показана клинико-иммунологическая эффективность включения этилметилгидроксипиридина сукцината в комплексную терапию больных непролиферативной ДР.

The purpose of the study was to investigate the features of the immune status and new possibilities for its correction in patients with nonproliferative diabetic retinopathy and type 2 diabetes mellitus. Object and methods of investigation. We observed 87 patients with nonproliferative DR (NRDR) and diabetes mellitus; the average age of which was 68.3 ± 2.1 years. All patients were examined during primary treatment and 1 month after the start of therapy. Patients were divided into 2 groups: 42 patients received traditional therapy (comparison group), and 45 patients (the main group) – in addition to traditional therapy received ethylmethylhydroxypyridine in the form of «Мexicor» one ampoule (50 mg/ml) 2.0 ml intramuscularly once a day for ten days, then orally one capsule (100 mg) 3 times a day for one month. The control group consisted of 36 healthy individuals, randomized by age and sex. Immunological examination of patients included the determination of the main populations and subpopulations of peripheral blood lymphocytes, the level of expression of the activation antigens (CD25 +, CD95 +, CD54 +, CD11b +, CD62L +, HLA-DR +) on them, the functional activity of T- and B-lymphocytes, the phagocytic activity of neutrophils, circulating immune complexes of different molecular weight and the level of pro- and anti-inflammatory cytokines. Results and discussion. The use of ethylmethylhydroxypyridine succinate significantly reduced the relative amount of CD95 + lymphocytes, which indicates the anti-inflammatory effect of this scheme, which was clinically manifested by a decrease in the progression of DR. In the patients of the main group, the increase in the stimulated proliferation of T lymphocyte activity by 10.74% (p> 0.1) was revealed in the treatment group, which indicates a restoration of the sensitivity of the T cell receptor apparatus, as well as the normalization of spontaneous RBTL, whose level decreased by 15,77% (p <0,05), which, in turn, indicates a decrease in autoimmune manifestations with constant antigen stimulation with autoantigens of the eye tissue and a decrease in the degree of endothelial damage of the vessels as a manifestation of type 2 diabetes. The treatment helped to eliminate the imbalance of the CEC – the patients of the main group had a significant decrease in the level of pathogenic CEC of medium size (11-19S) – by 16.22 (p <0.05), and small (<11S) – by 18.95% p <0.05), with a simultaneous increase in the concentration of physiological CECs of large size (> 19S) by 26.47% (p <0.05). As a result of the treatment, a significant decrease in the level of proinflammatory cytokines was revealed in the main group of patients: TNF-α by 43.4% (p <0.05), IL-1β – by 40.68% (p <0.05), IL-6 – by 28.78% (p <0.05), TGF-β – by 47.26% (p <0.05), and an increase in the serum concentration of anti-inflammatory IL-4 by 30.11% (p <0.05) to values that did not differ from the norm. Such a pronounced anti-inflammatory effect with a significant decrease in the level of pro-inflammatory cytokines is due to the effects of ethylmethylhydroxypyridine succinate – oppression of free radical oxidation and improvement of endothelial function parameters. Conclusions. Thus, we showed the clinical and immunological efficacy of including ethylmethylhydroxypyridine succinate in complex therapy of patients with nonproliferative DR. A significant decrease in the level of activated subpopulations of lymphocytes ready to enter apoptosis was revealed, as well as the normalization of CEC concentration of different sizes. Normalization of the level of proinflammatory cytokines and TGF-β has also been established, since it is their constant uncontrolled hyperproduction that is the key moment of subsequent damage to the visual organs in diabetes with the development of heavier forms of DR.