Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15160
Назва: Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні
Інші назви: Определение предикторов риска задержки статокинетического развития и полиморфизма генов GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 и ENOS у преждевременно рожденных детей с очень и экстремально низкой массой тела при рождении
Determination of risk predictors of statokinetic development delay and polymorphism of GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 AND ENOS genes in premature children with very low and extremely low birth weight
Автори: Похилько, Валерій Іванович
Козакевич, Олена Борисівна
Козакевич, Вероніка Клавдіївна
Зюзіна, Лариса Степанівна
Мелащенко, Олена Іванівна
Похилько, Валерий Иванович
Козакевич, Елена Борисовна
Козакевич, Вероника Клавдиевна
Зюзина, Лариса Степановна
Мелащенко, Елена Ивановна
Pokhilko, V. I.
Kozakevich, E. B.
Kozakevich, V. K.
Zyuzina, L. S.
Melashchenko, E. I.
Дата публікації: 2020
Видавець: Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика
Бібліографічний опис: Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні / В. І. Похилько, О. Б. Козакевич, В. К. Козакевич, Л. С. Зюзіна, О. І. Мелащенко // Сучасна педіатрія. Україна. – 2020. – № 7(111). – С. 28–33.
Короткий огляд (реферат): Світова статистика та наукові дослідження свідчать, що передчасне народження дітей супроводжується високим ризиком виникнення в них не лише соматичної патології, але й неврологічних і психічних порушень. Тому розроблення клінічної прогностичної моделі розвитку затримки статокінетичного розвитку в ранньому віці дітей, які народилися передчасно, може стати підґрунтям для створення профілактичної програми раннього втручання. Мета — визначити клініко-генетичні детермінанти формування затримки статокінетичного розвитку дітей, народжених із масою тіла менше 1500 г; розробити алгоритм раннього прогнозування несприятливих наслідків. Матеріали та методи. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого залучено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх статокінетичний розвиток у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців скоригованого віку; встановлено детермінанти, що його визначають. Генетичні методи включали дослідження поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та eNOS. Результати. Виявлено, що у 24 місяці скорегованого віку затримку статокінетичного розвитку мають 19%, у 36 місяців — 16% обстежених дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими предикторами затримки статокінетичного розвитку виявилися тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на другому році життя, значна затримка фізичного розвитку у 6 місяців і соціально-економічний статус родини. Встановлено, що найбільша затримка в моторній сфері була в дітей з домінантною генетичною моделлю (GG+AG vs. AA) гена GSTР1. Висновки. Розроблена модель прогнозування затримки моторного розвитку в ранньому віці має високу специфічність (92,44%) і помірну чутливість (53,33), що свідчить про можливість її застосування для прогнозування та персоналізованого підходу до лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Мировая статистика и научные исследования показывают, что преждевременное рождение детей сопровождается высоким риском возникновения у них не только соматической патологии, но и неврологических и психических нарушений. Поэтому, разработка клинической прогностической модели развития задержки стато-кинетического развития в раннем возрасте у преждевременно рожденных детей, может стать основой для создания профилактической программы раннего вмешательства. Цель — определить клинико-генетические детерминанты формирования задержки стато-кинетического развития детей, родившихся с массой тела менее 1500 и разработать алгоритм раннего прогнозирования неблагоприятных последствий. Материалы и методы. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включено 155 детей с очень низкой и экстремально низкой массой тела. Изучено их стато-кинетическое развитие в 6, 12, 18, 24 и 36 месяцев скорректированного возраста и установлены определяющие его детерминанты. Генетические методы включали исследование полиморфизма генов GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 и eNOS. Результаты. Выявлено, что в 24 месяца скорректированного возраста задержку стато-кинетического развития имеют 19%, в 36 месяцев ? 16% обследованных детей, родившихся с очень низкой и экстремально низкой массой тела. Важными предикторами, способствующими задержке стато-кинетического развития, оказались тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния, перенесенная анемия на втором году жизни, значительная задержка физического развития в 6 месяцев и социально-экономический статус семьи. Наибольшую задержку в моторной сфере имели дети с доминантной генетической моделью (GG+AG vs. AA) гена GSTР1. Выводы. Разработанная модель прогнозирования задержки моторного развития в раннем возрасте имеет высокую специфичность (92,44%) и умеренную чувствительность (53,33), что свидетельствует о возможности ее применения с целью прогнозирования и персонализированного подхода к лечению. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанного в работе учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
World statistics and scientific research show that premature birth of children is accompanied by a high risk of not only somatic, but also neurological pathology and mental disorders development. Therefore, the clinical prognostic model development for the research of delayed infant statokinetic development, which was born prematurely, may be the basis for creating a preventive program of early intervention. Purpose — to determine the clinical and genetic delayed statokinetic development formation determinants of children born with a body weight less than 1500 g; to develop an algorithm for early prediction of adverse effects. Materials and methods. A cohort prospective study was conducted, which included 155 children with very low and extremely low body weight. Their statokinetic development at 6, 12, 18, 24 and 36 months of adjusted age was studied and the determinants were established. Genetic methods included studies of the GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1, and eNOS genes polymorphism. Results. It was defined that at 24 months of adjusted age 19% have delayed statokinetic development, at 36 months — 16% of examined children have very low and extremely low body weight. Important predictors that contribute a delayed statokinetic development were severe intraventricular hemorrhages, anemia in the second year of life, significant delay in physical development at 6 months and socio-economic status of the family. The greatest delay in the motor sphere was found in children with a dominant genetic model (GG+AG vs. AA) of the GSTP1 gene. Conclusions. The developed model for predicting motor developmental delay at an early age has a high specificity (92.44%) and moderate sensitivity (53.33%), which indicates the possibility of its use for forecasting and personalized method of treatment. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these Institutes. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.
Ключові слова: прогнозування
статокінетичний розвиток
дуже мала маса тіла
надзвичайно мала маса тіла
передчасно народжені діти
прогнозирование
статокинетическое развитие
очень низкая и экстремально низкая масса тела
преждевременно рожденные дети
prediction
statokinetic development
very low body weight
extremely low body weight
premature babies
premature infants
УДК: 618.3/.5:575.1-053.2
ISSN: 2706-6134 (Online)
2663-7553 (Print)
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/15160
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 із неонатологією
Наукові праці. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
prediktori_riziku.pdf209,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.