Клініко-рентгенологічна характеристика малоінвазивної методики дентальної імплантації у бічних відділах нижньої щелепи за умови дефіциту кісткової тканини

Abstract

На сьогодні, малоінвазивні методики дентальної імплантації поряд з негайним або раннім протезуванням досить широко використовуються та добре представлені в науковій літературі. Особливо актуальним постає питання застосування за умов дефіциту кісткової тканини. Одним із підходів до вирішення даної проблеми, зокрема у бокових відділах нижньої щелепи, є бікортикальне встановлення одноетапних імплантатів малого діаметру в обхід нижньощелепного каналу. Проте нам не вдалося знайти достовірних даних про дослідження клінічної ефективності їх застосування. Метою даного дослідження стало вивчення клінічної та рентгенологічної стабільності тонких одноетапних імплантатів фіксованих бікортикально за малоінвазивною методикою в бічних відділах нижньої щелепи за умов дефіциту кісткової тканини. Проведено обстеження 47 хворих з частковою чи повною втратою зубів на нижній щелепі, без тяжкої соматичної патології. До першої (основної) групи увійшли 25 пацієнтів з вираженим дефіцитом кісткової тканини в бокових відділах, яким було встановлено 146 імплантатів із застосуванням адаптованої нами малоінвазивної методики імплантації шляхом бікортикального встановлення нерозбірних імплантатів малого діаметру в обхід нижнього альвеолярного нерву з використанням хірургічного шаблона. Другу групу (контрольну) склали 22 пацієнти з невираженою атрофією бокових відділів нижньої щелепи, яким було встановлено 70 імплантатів з застосуванням стандартної методики одноетапної імплантації. Крім загально-клінічних методів, проводили визначення індексу гігієни, пробу Шиллера-Писарева та ортопантомографічне дослідження. Результати дослідження показали, що малоінвазивна методика дентальної імплантації має більш легкий та сприятливий перебіг післяопераційного періоду, що характеризується практичною відсутністю больового синдрому, мінімальною посттравматичною реакцією мʼяких тканин обличчя та слизової оболонки порожнини рота, а також відсутністю післяопераційних запальних ускладнень. Ортопедичне лікування за малоінвазивною методикою дентальної імплантації за умови дефіциту кісткової тканини з використанням одноетапних імплантатів малого діаметру в бокових відділах нижньої щелепи характеризується хорошими умовами для проведення індивідуальної гігієни. Середній рівень вертикальної резорбції периімплантної кісткової тканини в перший рік функціонування становив 0,763±0,001мм, а за два роки не перевищував 0,837±0,001 мм, що відповідає загальновизнаним критеріям ефективності.

На сегодня, малоинвазивные методики дентальной имплантации рядом с немедленным или ранним протезированием достаточно широко используются и хорошо представлены в научной литературе. Особенно актуальным становится вопрос применения малоинвазивных в условиях дефицита костной ткани. Одним из подходов к решению данной проблемы, в частности, в боковых отделах нижней челюсти, является бикортикальная установка одноэтапных имплантатов малого диаметра в обход нижнечелюстного канала. Однако нам не удалось найти достоверных данных об исследованиях клинической эффективности их применения. Целью данного исследования было изучение клинической и рентгенологической стабильности тонких одноэтапных имплантатов фиксированных бикортикально по малоинвазивной методике в боковых отделах нижней челюсти в условиях дефицита костной ткани. Проведено обследование 47 больных с частичной или полной потерей зубов на нижней челюсти, без тяжелой соматической патологии. В первую (основную) группу вошли 25 пациентов с выраженным дефицитом костной ткани в боковых отделах, которым было установлено 146 имплантатов с применением адаптированной нами малоинвазивной методики имплантации путем бикортикальной установки неразборных имплантатов малого диаметра в обход нижнего альвеолярного нерва с использованием хирургического шаблона. Вторую группу (контрольную) составили 22 пациента с невыраженной атрофией боковых отделов нижней челюсти, которым было установлено 70 имплантатов с применением стандартной методики одноэтапной имплантации. Кроме общепринятых клинических методов, проводили определение индекса гигиены, пробу Шиллера-Писарева и ртопантомографическое исследования. Результаты исследования показали, что малоинвазивная методика дентальной имплантации имеет более легкое и благоприятное течение послеоперационного периода, который характеризуется практическим отсутствием болевого синдрома, минимальной посттравматической реакцией мягких тканей лица и слизистой оболочки полости рта, а также отсутствием послеоперационных воспалительных осложнений. Ортопедическое лечение по малоинвазивной методике дентальной имплантации при дефицита костной ткани с использованием одноэтапных имплантатов малого диаметра в боковых отделах нижней челюсти характеризуется хорошими условиями для проведения индивидуальной гигиены. Средний уровень вертикальной резорбции периимплантной костной ткани в первый год функционирования составил 0,763 ± 0,001мм, а за два года не превышал 0,837 ± 0,001 мм, что соответствует общепризнанным критериям эффективности.

Today, minimally invasive dental implant placement techniques along with immediate or early dentition restoration by dentures are widely used and well represented in the scientific literature. The issue of using minimally invasive techniques under bone tissue deficiency is especially relevant in dentistry. Among the approaches in solving this problem, and in particular in the lateral mandibular parts of, there is the bicortical placement of one-stage small diameter implants bypassing the mandibular canal. However, we have not found reliable data on clinical studies of this technique. The aim of this study was to investigate the clinical and radiological stability of thin one-stage implants fixed bicortically by applying minimally invasive technique in the lateral parts of the mandible under bone tissue deficiency. 47 patients with partial or complete loss of teeth in the lower jaw having no severe somatic pathology was examined and included into the study. The first (main) group included 25 patients with severe bone tissue deficiency in the lateral regions, who were subjected to the placement of 146 implants using the minimally invasive implant placement technique we adapted by bicortical placement of small-diameter non-separable implants bypassing the inferior alveolar nerve using a surgical template. The second group (control) consisted of 22 patients with unexpressed atrophy of the lateral parts of the mandible, who received 70 implants placed by the standard one-stage implantation technique. In addition to the generally accepted clinical methods, we determined the hygiene index, the Schiller-Pisarev test and carried out orthopantomographic studies. The results obtained have shown that the minimally invasive technique of dental implant placement is characterized by less complicated and more favourable course of the postoperative period, no pain syndrome, minimal post-traumatic reaction of the soft tissues of the face and oral mucosa, as well as no postoperative inflammatory complications. Orthopaedic treatment using minimally invasive method of dental implant placement for bone tissue deficiency using onestage small-diameter implants in the lateral parts of the lower jaw created good conditions for personal hygiene. The average level of vertical resorption of peri-implant bone tissue in the first year of functioning was 0.763 ± 0.001 mm, and for two years it did not exceed 0.837 ± 0.001 mm, which corresponds to the generally accepted criteria for effectiveness.